Що таке кевлар і навіщо його використовувати?
Від якості матеріалів індивідуального захисту військового залежить його безпека. Один із популярних варіантів — кевлар, що витримує високі навантаження й потужні удари. Ви можете купити кевларові шоломи або бронежилети — високоміцна тканина призначена для виробництва різних елементів бронезахисту.
Особливості кевлару
Кевлар — це синтетичне арамідне волокно, що має велику міцність. Від самого початку його використовували як полімер, що зможе замінити скляні волокна в шинах для машини. Матеріал отримав унікальні фізичні властивості завдяки особливій побудові молекул. Тож кевлар легко впорається з задачами, де важлива стійкість до екстремальних умов і надійність.
Ключові характеристики волокон:
мають високий опір і низьку вагу;
стійкий до температури близько 500 °C;
нейтральний до агресивного середовища.
Якщо порівнювати кевлар зі сталлю, він важить приблизно в 4-5 разів менше за метал. Тож спорядження з цього матеріалу дійсно залишається легким навіть за умови високого класу захисту.
Недоліки кевлару
Не забувайте й про негативні характеристики кевлару — вони дещо обмежують його застосування. Основні недоліки:
поглинає вологу й під її впливом втрачає міцність;
руйнується під дією ультрафіолету;
не має опору до стискання.
І навіть попри цей перелік мінусів кевлар активно використовують у виготовленні міцних і легких елементів екіпірування.
Бронезахист із кевлару
Особливе розташування молекул у кевларі дає змогу створити легкий балістичний захист. Він поглинає вібрації та розподіляє їх, що важливо під час виконання бойових завдань.
Виробникам вдається обійти деякі недоліки, орієнтуючись на оптимізації матеріалу для конкретної мети. Наприклад, гігроскопічність можна прибрати завдяки додатковому шару водостійкої тканини. Для бронежилетів, шоломів, спецодягу використовують різні модифікації волокон, аби забезпечити максимальний захист.
Отже, кевлар стає гарною основою для індивідуального захисту людини. Він поєднує легкість, міцність і стійкість до багатьох зовнішніх чинників.
