Кремль програв війну з Україною тому, що веде її по середньовічним лекалам

Перше, що ми повинні зрозуміти, говорячи про війну України з Росією, так це те, що це справді повномасштабна Третя Світова Війна.

Друге: Росія програла її відразу ж, як тільки розв'язала, бо переплутала віки, а звідси стратегію та методи війни.

Третє: рівень розвитку людини сьогодні дозволяє їй вирішувати будь-які форми розбіжностей цивілізовано. Кожна зі сторін, яка силою домагається правди - рудимент минулого.

Причина поразки у війні з Україною полягає в тому, що Росія безнадійно відстала від світу не лише на технологічному, а й на рівні сприйняття реальності росіянами. 

Росіяни “свідомо” застрягли у минулому збудованим за лекалами середньовіччя з усіма необхідними атрибутами.

І проблема тут навіть не в тому, що Росія кинула проти України увесь свій іржавий допотопний металобрухт, а українці отримали від світу, обуреного печерним фашизмом Кремля, останні зразки озброєнь.

Проблема навіть не в контролі над інформаційним полем, можливістю керувати ним та проводити різноманітні інтервенції. - Ні.

Проблема в сенсах, їх усвідомленості та сприйнятті їх.

При цьому сприйнятті та оцінці не так на внутрішньому каналізаційному ринку, де будь-які помиї державної пропаганди чекають, використовують за обидві щоки і не проміняють і на амброзію богів.

Проблема у провалі інформаційної кампанії, в основі якої лежала ідея маніпулювати патернами 100-річної давності.

Що робив Кремль останні 8 років?

Розігрував краплені карти “громадянської війни”, “відродження нацизму” в Україні, віддаючи роль сакральної жертви тим самим українцям, але перебувають у заручниках режиму, як у прямому, так і переносному сенсі.

Ставка робилася на пропаганду, яка добилася небувалих успіхів у найменш освіченому сегменті суспільства, де у вихолощені пропагандою мізки місцевих маргіналів тоннами вливалась ненависть до України.

Але, знову ж таки, у мізки відвантажувалися картинки з давніх, покритих мохом та пліснявою методик, тоді як увесь світ давно вже переступив на новий рівень свідомості громадян.

Світ, же переважно, перестав жити у парадигмі сліпого слідування і масового психозу. У моду увійшла свідомість!

Несвідома тварина Росії з її мільярдами вкладених у пропаганду грошей, ніби об стіну горохом стукала у свідомість українців, що навчилися робити усвідомлені вчинки, приймати усвідомлені рішення, і також усвідомлено відмовлятися від ідеї підкоритися грубій силі окупантів. разів перевершують їх сил противника!

До чого це призвело?

Українці усвідомлено виступили в нерівний бій з несвідомими тваринами, що обурюються не менш тваринними мотивами, страхами та прагненнями.

Я не утрирую, не звеличую і не насміхаюся, я впевнено стверджую, що програма дебілізації населення на Росії принесла свої плоди, і жахи Бучі тому є тому реальним доказом і підтвердженням.

Російські війська вели проти України війну за лекалами ХIII століття, а ми вийшли на смертельний бій, виходячи з реалій конфлікту ХХI століття!

Тому можна навіть сказати, що наш супротивник навіть не Росія, супротивник дрімуче невігластво зведене в абсолют.

Наш противник - це не світ зла або добра, а мертвий світ далекого минулого. Стародавній мрець, який ніби зомбі намагається скуштувати живого тіла для продовження своєї вже давно мертвої справи.

У цьому нашим союзником виступає як весь освічений світ, а й сама природа пізнання.

Нам допомагають високі технології, допомагають цифрові медіа, науково розроблена стратегія та знання психології поведінки людини.

Проти ж виступає груба допотопна сила, московсько-ординська тактика завалювання ворога трупами своїх солдатів, середньовічна підлість і печерний 

Український Давид у прямому сенсі виступає з технологічно досконалою зброєю проти гротескно величезного, але озброєного кийком гіганта з Росії.

Іншими словами ми спостерігаємо як іде війна ХХI століття із віком ХIII.

Війна двох світів: стародавнього та нового.

Чому ж, ще раз, ми можемо так говорити? 

Тому що основний театр бойових дій йде не в тій звичній нам площині – польових баталій військ та зіткнення армій.

Основний театр бойових дій змістився в інформаційну площину, і в ньому справді бере участь уся планета!

Так, безумовно і звичайно, багато в чому завдяки нашим героям ми можемо реально, а не віртуально відстоюємо нашу країну перед переважаючою живою силою нашого мертвого супротивника.

Але!

Однозначно точно статус і репутацію героїв українським солдатам забезпечує знання про їхній подвиг, яке завдяки технологіям (забороненим на Росії) стало відоме усьому світу!

Водночас ганьбою і лайкою той самий світ покриває росіян - як головних антигероїв нашого часу!

Будь-який громадянин, будь-який з країн світу сьогодні підключаючись до війни як глядачів, підключається через телекомунікаційні інтернет та медійні платформи як особа, що співпереживає нашим УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ!

І тут уже не важливо, наскільки він співпереживає, чи співчуває.

Герої можуть героїчно вбивати ворогів і світ вихваляє їх подвиг.

Герої можуть загинути, і увесь світ оплакуватиме їх загибель.

Чи можуть так само героїчно вбивати українців російські окупанти? - Ні!

Чи можуть їх смерті викликати співчуття аудиторії? - Ні!

Антигерої, можуть і здатні лише підло вбивати, мародерствувати, грабувати і ґвалтувати, і їхня загибель нічого крім зневаги не викличе!

Чому це важливо?

Тому що вся планета в єдиному пориві повністю перетворилася на вболівальників сторони добра, які співпереживають Україні!

І тут уже не важливо, хто зрештою отримає силовий контроль над територією.

Важливо те, що загальновизнаний статус героїв справедливо дістанеться воїнам-захисникам України, а російські окупанти назавжди будуть заплямовані тавром нацистів, мародерів, убивць та ґвалтівників дітей!

І змінити вже нічого не вдасться!

Як би не закривала Росія очі та вуха на внутрішньому ринку, вона не здатна впливати на інформаційний порядок денний на зовнішньому!

Загрози та мекання проплачених експертів не можуть нічого іншого у світі викликати, окрім обурення!

І чим більше Кремль і надалі загрожуватиме світові ядерною зимою, тим глибше він закопуватиме себе.

Втім скажені собаки гавкають через високі кремлівські стіни на світ цього зрозуміти не можуть. Їх так дресирували вісті і інакше вони не вміють.

А думати. Думати на Росії зроду шкідливо було. Як і розуміти.

Ви пам'ятаєте, як обзивали на Росії українців останні 8 років?

"Свідомі", тобто ті що усвідомлено роблять свій вибір!

Яким же треба бути відсталим і безглуздим, щоб образою вважати наявність свідомості?

Втім, якщо йдеться про зомбі, чий мозок загинув, і свідомості нема де народитися - тоді все нормально. Тоді як образу дане позначення використовувати можна.

Третє та останнє.

Цивілізований світ не приймає війни, не тому, що її боїться, а тому, що це тваринний спосіб вирішення питання. Звірячий спосіб пошуку справедливості який ґрунтується на принципі: правда у того, хто сильніший.

Ось тільки м'язи ще ніколи не перемагали мозок!

Та й справедливість доведена силою не може бути справедливістю, як би того не хотілося тому, хто силою змусив визнати свою правоту!

Звідси нездатність аргументувати свою правоту і справедливість, як правило, свідчить про те, що таких аргументів та доказів просто немає в природі!

Підбиваючи підсумки...

Росія програла війну тому що:

• Не здатна одягнути вериги на світовий інформаційний простір.
• Зазвичай відмовляючись від знань, змусила деградувати все своє населення. Що, як наслідок, призвело до атрофування в нього здатності самостійно мислити та приймати рішення. А не здатні свідомо приймати рішення, не можуть себе свідомо мотивувати, нагадуючи поведінкою більш тварин ніж людей!
• Втративши зв'язок із реальним, просунутим і передовим світом, Росія потонула у маренні фантазій своїх деспотів-правителів.
• Навіть якщо припустити шанс того, що у тваринній, звірячій війні Росія зможе досягти будь-яких успіхів, в історію вона назавжди увійде як країна – агресор, країна – ізгой, країна – антигерой з антисвіту.