Шарій продав олігархові Усманову рік критики Навального за мільйон доларів

Анатолій Шарій багато років пояснює, звідки в нього гроші, і пояснення в нього завжди однакове. Він заробляє на YouTube та інших інтернет-платформах, а решту дають пожертви глядачів. Ці самі слова блогер і його дружина Ольга Бондаренко повторили в Іспанії, коли в червні 2026 року до них прийшла з обшуком поліція. Слідчі винесли з дому техніку, телефони, пістолет Glock 19, золото, предмети розкоші та Porsche Cayenne.

Тепер експерти Податкового управління Іспанії перевіряють рахунки подружжя, перекази, криптовалютні операції і можливі зв'язки блогера з російськими спецслужбами. Розгляд його прохання про притулок зупинено. Шарій провину заперечує і пов'язує іспанську справу з тиском Києва.

Отже, постає питання, чи справді YouTube і донати були єдиним джерелом грошей людини, яку в Україні заочно засудили за державну зраду. Внутрішні документи адміністрації президента Росії додають до цього переліку ще одне джерело, про яке Шарій публічно не розповідав ніколи. Згідно з цими паперами, у 2017-2018 роках представники російського олігарха Алішера Усманова платили українському блогерові за ролики проти Алексея Навального. Домовлялися про мільйон доларів за рік роботи.

Від жіночих журналів до вироку за держзраду

Медійну кар'єру Шарій починав у нульових із жіночих журналів, потім писав про злочинність і політику. У 2011 році він навіть отримав відзнаку за "професіоналізм і об'єктивність при висвітленні роботи МВС". Невдовзі стосунки з українською владою зіпсувалися, і до 2012 року він виїхав з країни та попросив притулку в Литві. На той момент проти нього розслідували дві кримінальні справи. Перша стосувалася стрілянини з травматичного пістолета в McDonald's. Друга стосувалася обстрілу його власного автомобіля, який, на думку слідства, блогер організував сам, щоб інсценувати замах.

Після революції 2014 року Шарій випускав ролик за роликом проти Петра Порошенка і його оточення і при цьому охоче повторював кремлівські тези. Він заперечував участь російських військових у війні на Донбасі. Після катастрофи малайзійського "Боїнга" над Донеччиною він записав інтерв'ю з колишнім українським військовим, який запевняв, що служив на тій самій установці "Бук", що нібито належала Україні. Російські державні медіа, які просували версію про причетність України, розібрали це інтерв'ю на цитати.

На виборах 2019 року блогер підтримав Володимира Зеленського, але вже за кілька місяців після його перемоги знову оголосив себе опозицією. У 2021 році СБУ повідомила йому про підозру в державній зраді. За версією слідства, з 2012 року Шарій через соцмережі, електронні медіа і російські телеканали допомагав державним і недержавним структурам Росії проводити інформаційні операції. Блогер тоді подякував СБУ, бо тепер, мовляв, йому не доведеться зайвий раз доводити в ЄС, що всі справи проти нього суто політичні. У 2023 році СБУ заявила, що він допомагав ФСБ готувати відео допитів українських полонених. У червні 2025 року суд заочно засудив Шарія до 15 років ув'язнення за державну зраду.

Співпрацю з російськими державними і недержавними структурами сам блогер заперечував завжди. Записки, про які йдеться далі, ставлять ці заперечення під великий сумнів.

"Тьфу на тебе" і ролик того ж дня

Навесні 2017 року Фонд боротьби з корупцією Навального випустив фільм "Він вам не Димон" про тодішнього прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва. У 49-хвилинному розслідуванні йшлося про дорогі кросівки, виноградники, яхти і численну елітну нерухомість, пов'язану з Медведєвим. Один розділ стосувався Усманова. За даними фонду, олігарх подарував розкішний особняк фонду, пов'язаному з однокурсником Медведєва Іллею Єлісеєвим.

Фільм вивів людей на неузгоджені протести по всій Росії. Медведєв назвав його замовною атакою, а Усманов подав на Навального до суду за наклеп. У травні олігарх записав відеозвернення, в якому назвав себе чесним підприємцем, назвав Навального невдахою і кримінальником, порівняв його з Моською, що гавкає на Слона, і закінчив словами "Тьфу на тебе, Алексею Навальний!". Звернення миттєво розійшлося на меми.

Того ж дня Шарій виклав ролик "Почему Усманов выиграет у Навального". Він розкритикував розслідування фонду і назвав риторику Навального маніпулятивною. Найбільше уваги блогер приділив епізоду зі зґвалтуванням. У фільмі стверджувалося, що у 80-х роках Усманов нібито відсидів за цією статтею в Узбекистані. Шарій заявив, що Навальний збрехав і в книжці, на яку той посилався, про зґвалтування нічого немає. Згодом на цю ж позицію став Люблінський суд Москви, який задовольнив позов Усманова.

Наприкінці ролика Шарій посміявся з опозиціонерів, які, за його словами, кожного, хто засумнівався в їхній правді, оголошують купленим. "Таким чином, на мене, Анатолія Шарія, мав вийти Усманов, Басманов, Путін, Медведєв, Сурков, Бобров і заплатити", іронізував він. Ще в одному травневому ролику блогер запевняв, що не знає ні Усманова, ні когось, хто представляв би Усманова, і що йому "плювати на Усманова і взагалі на всіх вас".

Схоже, у травні 2017 року це справді було правдою. Навального Шарій критикував і раніше, на його каналі вже були десятки роликів на зразок "Патриотические крысы" чи "Сосиски Навального", а сам Навальний називав українського блогера "охламоном і шахраєм". Тож перший ролик про Усманова, судячи з усього, блогер записав від щирого серця. Проте покупець на цю щирість знайшовся дуже швидко.

Контракт на рік, оплата щокварталу

Ролик Шарія зібрав 53 тисячі вподобань і особливо сподобався самому Усманову. Згідно з документами, олігарх доручив своїм співробітникам зв'язатися з блогером. Тобто через кілька тижнів після жарту про те, що на нього "мав вийти Усманов", на Шарія справді вийшли люди Усманова. Басманов, щоправда, так і не з'явився.

Подробиці домовленості описано в записці, яку на початку жовтня 2017 року склали для Олександра Харічева, тодішнього заступника начальника управління президента Росії з внутрішньої політики. Автор записки, політтехнолог Олег Матвєйчев, мав давні зв'язки з російською владою і виступав посередником між Шарієм і адміністрацією президента.

За версією Матвєйчева, Шарій погодився цілий рік критикувати Навального не рідше ніж раз на тиждень. Головною умовою блогера була повна свобода у виборі аргументів і манери подачі. Ціна становила мільйон доларів. Представники Усманова нібито погодилися, але запропонували розстрочку по 250 тисяч доларів щокварталу. Пояснили вони це тим, що возити всю суму готівкою по Європі небезпечно.

Перший транш у 250 тисяч доларів Шарій, згідно із запискою, отримав через посередників у липні 2017 року, приблизною датою названо 15 липня. За наступні 3 місяці блогер перевиконав зобов'язання і часом випускав по 2 ролики проти Навального на тиждень. Проте до жовтня щось пішло не так. Напередодні наступного траншу посередники олігарха перестали виходити на зв'язок.

Подзвонити Усманову попросили Медведєва

Щоб урятувати угоду, Матвєйчев написав Харічеву і детально розписав заслуги свого протеже. За його словами, Шарій не пропустив жодної події за участі Навального і щоразу знаходив вираз чи епізод, який можна було викрити перед публікою. Політтехнолог називав блогера єдиним у російському інтернеті, хто працює в стилі "батлу" і завдає Навальному серйозної шкоди, відколюючи в нього аудиторію, насамперед молодь.

Зрив угоди, переконував Матвєйчев, ударив би не лише по олігарху, а й по самій адміністрації президента. Кремль утратив би ефективний інструмент проти опозиціонера, причому оплачений чужими грошима. Політтехнолог бачив два ризики. Перший полягав у тому, що Шарій перестане займатися Навальним саме тоді, коли в Росії починається президентська кампанія. Другий ризик був пікантніший. За словами Матвєйчева, блогер почне мститися Усманову, і це буде йому навіть вигідно. Раніше Шарія могли вважати людиною, яка захищає олігарха з корисливих міркувань, а тепер він міг би спокійно "наїжджати" на Усманова і в такий спосіб показувати свою незалежність.

Цікаво, що в цій логіці найкращим доказом незалежності блогера мав стати напад на того, хто перестав йому платити.

Вихід Матвєйчев бачив у тому, щоб Дмитро Медведєв або хтось інший, хто має вплив на Усманова, зателефонував олігархові і сказав, що знає про його роботу з Шарієм, вважає цю співпрацю ефективною і корисною і що її обов'язково треба продовжити. Отже, головного героя фільму "Він вам не Димон" пропонували залучити до того, щоб олігарх і далі платив за ролики проти автора цього фільму.

Старання політтехнолога не минули марно. Ситуацію владнали, і Шарій далі випускав ролики проти Навального. Про це свідчить ще одна записка Матвєйчева, в якій він уже підбиває підсумки успішної дев'ятимісячної співпраці.

Глядачам Шарія було непросто здогадатися, що кампанію проти Навального могли фінансувати з Росії. Ролики про політика і його команду виходили впереміш із критикою української влади, лайфстайл-влогами, конфліктом з юристом Марком Фейгіним, протестами в Каталонії і навіть зверненням режисера Олівера Стоуна. Шарій неодноразово критикував і російську владу, зокрема за анексію Криму. Тож у глядачів складався образ незалежного українського блогера, який вільно каже те, що думає.

"Не продається в роздріб"

У травні 2018 року Матвєйчев звітував про результати. З 12 липня 2017 року по 5 квітня 2018 року Шарій випустив 61 ролик про Навального, які сукупно набрали 40 мільйонів переглядів. "40 мільйонів!", окремим рядком захоплювався політтехнолог і наголошував, що Шарій ніколи не накручує перегляди і його цифри завжди чисті. Головним здобутком проєкту Матвєйчев вважав "десакралізацію Навального" серед користувачів інтернету. За його оцінкою, блогер регулярно знаходив у виступах політика фактичні розбіжності, логічні помилки і неправдиві твердження, висміював їх і тим самим гальмував зростання його аудиторії та поширення розслідувань фонду.

Завадило успішній співпраці лише одне, знову оплата. Наближався останній квартал річної угоди, і посередники Усманова знову зникли. Цього разу Матвєйчев поскаржився вище, першому заступнику керівника адміністрації президента Сергію Кирієнку.

"Згідно з договором, співпраця між Шарієм і Усмановим мала тривати 1 рік. Такою була початкова домовленість, і Шарій особливо обумовлював, що інші періоди його не цікавлять, він не продається в роздріб. З початку квітня посередники від Усманова перестали виходити на зв'язок, пославшись спочатку на хворобу, потім на травневі свята, а потім і зовсім зникли", нарікав політтехнолог.

Одним із довірених людей Усманова, які вели угоду з боку олігарха, Матвєйчев називає генерального директора холдингу USM Івана Стрешинського. Стрешинський був пов'язаний і з іншими активами Усманова, зокрема "Металлоинвестом", "МегаФоном" і "Коммерсантом". У 2022 році він залишив посаду в USM, але це не вберегло його від американських санкцій у квітні 2023 року.

Виплати Шарію обірвалися, на думку Матвєйчева, в найвідповідальніший момент. Політтехнолог чекав, що влітку 2018 року в Москві й Підмосков'ї через регіональні вибори пожвавиться політичне життя, а Навальний скористається гучними приводами і виведе людей на акції. "Якщо буде реалізовано сценарій посадки Навального, то він припаде якраз на літо. Будуть гучні заяви і мітинги, все не закінчиться одним днем, будуть суди, апеляції, звернення прихильників, вихід масовки. Все це треба коментувати, відігравати, знущатися, як це Шарій вміє", наполягав він.

Кирієнку Матвєйчев запропонував і компроміс. Якщо тема Навального втратить актуальність, Шарія можна використати проти інших політиків. Головний аргумент політтехнолог повторив з листа до Харічева: неоплачений блогер може обернутися проти самого Усманова. "Зараз Шарій вважає себе незаслужено скривдженим і навіть ображеним, він робив усе добре, а його не тільки не оцінили, а й кинули", писав Матвєйчев. За його словами, якщо контракт завершиться нормально, сторони розійдуться друзями, а інакше Усманов замість одного ворога, Навального, отримає другого, Шарія, "і за свої ж гроші". Наостанок політтехнолог припустив, що затримка з оплатою може бути технічною, і порадив Стрешинському пошукати іншого посередника замість того, що захворів.

Грудінін за окремим тарифом

Принцип "не в роздріб" видно і в іншій історії. На початку 2018 року несподівано почав набирати популярність кандидат у президенти Росії від КПРФ Павло Грудінін, і Матвєйчев запропонував спрямувати Шарія також проти нього, за окрему плату. 30 січня 2018 року політтехнолог писав, що переговори з блогером уже відбулися. Шарій нібито погодився 2 місяці працювати по Грудініну за 200 тисяч доларів, з тією ж частотою в 1-2 ролики на тиждень. Проте тимчасово замінити Навального на Грудініна він відмовився.

Фінансувати цей проєкт Матвєйчев пропонував знову через Стрешинського, хоча й сам визнавав, що представник Усманова навряд чи зрадіє такій пропозиції. Цікаво, що буквально за кілька днів до цієї записки Шарій в інтерв'ю на "Эхе Москвы" назвав Грудініна найсимпатичнішим для себе кандидатом. Щоправда, тоді ж блогер припустив, що може змінити думку, коли докладніше вивчить біографію кандидата.

Роликів із критикою Грудініна на каналі Шарія немає. Отже, найімовірніше, Матвєйчеву не вдалося переконати ні адміністрацію президента, ні людей Усманова оплатити цей проєкт.

Ще один задум з імовірною участю Шарія з'явився після скандальних виборів губернатора Приморського краю у вересні 2018 року. У другому турі кандидат КПРФ Андрій Іщенко лідирував після обробки 95% протоколів, але під кінець його обійшов чинний губернатор від "Единой России" Андрій Тарасенко. Крайова виборча комісія за рекомендацією ЦВК визнала результати недійсними, і Іщенко став головним обличчям протесту.

У жовтні 2018 року Матвєйчев запропонував операцію під чужим прапором. Задум полягав у тому, щоб створити видимість української підтримки Іщенка і так підірвати його популярність у Примор'ї. Для цього планували розмістити кілька публікацій в українських медіа, розігнати їх соцмережами, а потім подати в російських медіа як доказ іноземного втручання. Підтримати кампанію мали федеральні телеканали, МЗС Росії, спецслужби і Анатолій Шарій. Судячи з публікацій і роликів на каналі блогера, від цієї ідеї в адміністрації президента відмовилися.

Що показує канал

Журналісти-розслідувачі проаналізували назви, описи і розшифровки 9394 роликів, які вийшли на каналі Шарія з травня 2014 року по жовтень 2026 року. Навальний, його фонд або його команда згадуються щонайменше у 392 з них. Більше половини цих роликів, 222, вийшли за 2 роки, з березня 2017 року по лютий 2019 року, і згадки йшли 24 місяці поспіль.

З липня 2017 року по червень 2018 року, тобто якраз у рік контракту, вийшло не менше 155 таких відео. У липні-вересні 2017 року, після першого траншу, Шарій випустив 60 роликів зі згадкою Навального або його фонду, а це кожне четверте відео каналу за ці місяці, 60 із 241. У 27 з них ім'я політика стояло в назві або описі. Далі частота знижувалася, хоч і нерівномірно. З жовтня по грудень 2017 року вийшло 46 роликів, з січня по березень 2018 року щонайменше 32, з квітня по червень 2018 року щонайменше 17, з них у червні лише 2. Тобто активність блогера впала якраз тоді, коли, за скаргою Матвєйчева, посередники Усманова перестали виходити на зв'язок. Сплески припали на грудень 2017 року, коли ЦВК відмовила Навальному в реєстрації кандидатом (20 роликів), і на березень 2018 року, місяць президентських виборів (18 роликів).

Цікаво, що між відеозверненням Усманова 18 травня 2017 року і датою першого траншу 15 липня Шарій випустив 39 роликів зі згадкою Навального або його фонду, кожне четверте відео з 157 за цей час. Можливо, так блогер сподівався привернути увагу і гроші олігарха.

Загалом у 2017 році Навальний згадувався у 153 роликах Шарія з 990, тобто в 15,5% відео, приблизно в кожному шостому. Після 2018 року тема поверталася лише разом із великими новинами. У вересні 2020 року, після отруєння Навального, вийшло 15 таких роликів із 77. У 2021 році, коли політик повернувся до Росії і був заарештований, щонайменше 47. У 2024 році, коли Навального вбили в ув'язненні, 24 ролики з 297, або 8,1%. Це більше, ніж у будь-якому році після 2018-го, але вдвічі менше, ніж у 2017-му.

Відповіді

Розслідувачі надіслали запитання Шарію, Усманову, Матвєйчеву, Стрешинському і представникам Навального. Шарій попросив опублікувати його відповідь дослівно. У цій відповіді він у грубій формі послав журналістів, образливо висловився про Михайла Ходорковського і пригрозив судом за поширення відомостей, що ганьблять його, пообіцявши домагатися максимально можливого стягнення. Матвєйчев відповів коротше: "Повна маячня. Що ще можна сказати?". Усманов і Стрешинський не відповіли.

У травні 2017 року Шарій висміював саму думку, що на нього може вийти Усманов і заплатити. Через 2 місяці, згідно із записками Матвєйчева, перші 250 тисяч доларів від людей Усманова вже дійшли до блогера через посередників, бо возити всю суму готівкою по Європі вважали небезпечним. Сьогодні іспанські податківці рахують доходи подружжя Шаріїв і перевіряють, чи справді все це гроші з YouTube і від глядачів. Рядка "Усманов, критика Навального, 250 тисяч доларів за квартал" у статистиці YouTube немає, і в звітах про донати його теж не знайти.