Александр Кочетков: "15% искренних, горящих идеями людей сносят любой режим"
Не дуже легко "спіймати" Олександра Кочеткова, але нам вдалось це. І хоча кажуть, що понеділок "важкий день", саме в понеділок з'явилось те саме "вікно можливостей" у щільному робочому графіку Олександра щоб поговорити про актуальне.
Тем багато. Безумовно хотілось би "все і одразу": і земля, і майбутні вибори, і "бути чи не бути", що далі, очікування, виклики, загрози....
Місце для інтерв'ю запропонував Олександр. Зважаючи на те, що зйомки відбувались у сквері імені Георгія Гонгадзе, ми вирішили розпочати серію наших розмов з журналістики, тим більше напередодні вся країна відзначала день журналіста. Усі обговорювали "шашлики", думки як завжди поділились навпіл, комусь смак подобається, а комусь ні.
Українське суспільство наразі вкрай неоднозначно сприймає журналістів, ба більше не довіряє їм. Чому так відбувається? Що треба зробити заради того, щоб повернути довіру до журналістів та їх праці? Що є свобода слова? Якою має бути, і чи має взагалі бути "відповідальність" за слово? А "судді" хто? Чи є у суспільства запит на правду? Як орієнтуватись в інформаційному полі, щоб не загубитись, не потрапити у вміло розставлені капкани? Яка інформація потрібна суспільству? Можливо час "змістовної" інформації назавжди минув і ми перейшли в епоху рекламних оголошень, тік-токів, слоганів, 1-3 хвилинних роликів про щастя, веселощі, солодощі, новин про секс, скандал, страх...?
Не обійшли і ролі політтехнологів, депутатів, кожного з нас українців.
Запрошую долучатись до дискусії, надсилати свої питання, будемо дуже вдячні за ваші коменти.
І не забувайте про те, що як сказав Олександр Кочетков ""15% искренних, горящих идеями людей сносят любой режим".
Ми не чекаємо змін - ми їх створюємо! І чим більше буде нас - тим швидше відбудуться зміни на краще.
