Посадовець СБУ продавав оточенню Коломойського плани обшуків НАБУ у справі "Укрнафти"
Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів Департаменту захисту національної державності СБУ. За версією слідства, контррозвідник торгував саме тим, що мав охороняти: таємницею досудового розслідування і даними із закритих державних баз. Плату він брав не конвертами. Його родина тиждень відпочивала в Radisson Blu Resort Bukovel за 160 000 гривень, а сам він разом із дружиною їздив на BMW X5, який йому купили за довідки про телефонні з'єднання інших людей.
Разом із посадовцем СБУ підозру отримали ще двоє. Перший - довірена особа одного з бенефіціарів групи "Приват", яка, за даними слідства, оплатила відпочинок. Другий - колишній директор з буріння АТ "Укргазвидобування", який, за версією НАБУ, подарував контррозвіднику кросовер.
НАБУ, як завжди, імен не називає. Їх назвали медіа. Посадовець СБУ - це Павло Дудар, довірена особа бенефіціара "Привату" - близький до Ігоря Коломойського Богдан Якимець, колишній директор з буріння - Олександр Потернак.
Біографії у цієї трійці показові. Дудар, за судовими матеріалами, на які посилаються журналісти, у 2024-2025 роках був начальником відділу в Головному управлінні контррозвідувального захисту об'єктів критичної інфраструктури СБУ. Якимець свого часу був неформальним помічником колишнього керівника САП Назара Холодницького. Тобто людина, яка колись крутилася біля очільника антикорупційної прокуратури, тепер, за версією слідства, купувала плани антикорупційного бюро. Потернак у березні 2023 року очолив ТОВ "Нафтобаза-Забуяння".
Департамент захисту національної державності читачам уже знайомий. Саме там служив генерал Сергій Дука, фігурант справи "Карфаген", де мова йшла про дахування наркокартелю і колл-центрів. Справа Дудара простіша і через це ще неприємніша, бо в ній звичайний роздрібний продаж інформації тим, хто готовий за неї заплатити.
Свята вечеря за рахунок фігурантів
НАБУ і САП розслідують низку справ щодо бенефіціарів групи "Приват". Підозри, розшук, арешти активів і санкції створювали фігурантам відчутні незручності. Щоб їх обійти, довірена особа одного з бенефіціарів, за даними слідства, налагодила отримання інформації з обмеженим доступом напряму від посадовця СБУ.
Вибір був точним. Підрозділ цього посадовця здійснював оперативний супровід у справі НАБУ і САП про заволодіння нафтою і нафтопродуктами ПАТ "Укрнафта", де детективи перевіряють причетність саме бенефіціарів "Привату". Простіше кажучи, люди, яких розслідування стосувалося, отримали доступ до кабінету, з якого це розслідування супроводжували.
Оплата виглядала по-сімейному. З 22 по 29 грудня 2024 року дружина посадовця з дітьми відпочивала в Radisson Blu Resort Bukovel. Тиждень коштував 160 000 гривень. Представник бенефіціара надсилав співробітнику СБУ підтвердження бронювання і квитанцію про те, що готель отримав гроші.
Згодом контррозвідник попросив перенести дати на період з 29 грудня по 5 січня, а якщо не вийде, то залишити все як є. Свою наполегливість він пояснив на записі майже філософськи: "Сім'я не повинна бути заручником тоталітаризму". Ще він додав, що діти цього відпочинку чекають. Цікаво, що тоталітаризмом у цій історії виявився календар бронювань у готелі. Дати зрештою залишили старі, а посадовець пообіцяв під'їхати до "малих" пізніше.
Конспірації в цій історії більше, ніж у пересічному шпигунському серіалі. Номер забронювали на вигадану особу, а при заселенні використали паспортні дані сторонньої людини. Представник бенефіціара надіслав посадовцю підтвердження на вигадані анкетні дані і заспокоїв, що поселення і прокат лиж доступні на місці, а на рецепції гостей "чекають на цю фамілію". Через кілька днів службовець переслав представнику бенефіціара фото дружини з відпочинку з підписом: "Мої скинули. Свята вечеря там."
Тобто Святвечір родина співробітника контррозвідки зустрічала за гроші людей, у справі яких його підрозділ здійснював оперативний супровід. Ще одна деталь робить картину завершеною. Сам готель, за даними журналістів, належить людям Коломойського. Якщо це так, група заплатила посадовцю СБУ номерами у власному готелі.
Що саме купили за 160 тисяч
Взамін посадовець пообіцяв з'ясувати, як рухається розслідування НАБУ. На записі він звітує співрозмовнику: "На 11-ту їде туди моя людина. Все дізнаюсь." Потім заспокоює: "Немає гарячки. Завтра тобі покажу в разі чого. Насипали роботи ще добряче."
Наступного дня він приїхав на зустріч ("Під'їжджаю, вже на місці") і трьома повідомленнями надіслав фото документа з матеріалів кримінального провадження. Документ, судячи з оприлюднених кадрів, стосується розслідування за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу, тобто заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
Уявіть, що побачили фігуранти. Детективи планували тимчасовий доступ і вилучення документів у акціонерному товаристві, огляд руху коштів на рахунках компаній, залучених до заволодіння майном "Укрнафти", і обшуки за місцем проживання службових осіб ПАТ. Окремо йшлося про обшуки в офісах так званих "системних" товариств у різних областях, які отримували нафтопродукти напряму від "Укрнафти" за договорами поставки, і про допити їхніх директорів щодо цих договорів.
Далі в плані значилося відібрати зразки підписів директорів, отримати в провайдерів копії електронних поштових скриньок, вилучити в Бюро економічної безпеки оригінали договорів і актів приймання-передачі нафтопродуктів, які раніше передавали експерту для судово-економічної експертизи. Детективи збиралися простежити подальший рух нафтопродуктів і грошей від їх продажу, призначити почеркознавчі й технічні експертизи, щоб встановити, хто підписував первинні документи про безоплатний перехід права власності на майно ПАТ, допитати працівників "Укрнафти" і встановити кінцевих бенефіціарних власників.
Отже, фігуранти отримали повну карту: де шукатимуть, у кого, які документи і чиї підписи. З такою картою обшук перетворюється на формальність. Детективи приходять, а там уже все почищено, і йдуть з порожніми руками. Після цього ті самі люди, які купили план, розповідають, що НАБУ не вміє працювати і знімає кіно, яке нічим не закінчується. Тепер принаймні зрозуміло, чому кіно іноді обривається на середині.
BMW за чужі дзвінки
Справа "Укрнафти" виявилася не єдиним бізнесом контррозвідника. У 2023 році, за даними слідства, він домовився з тодішнім директором з буріння "Укргазвидобування" за винагороду пробивати інформацію із закритих державних баз, зокрема дані мобільних операторів про телефонні з'єднання абонентів.
У червні 2023 року топменеджер, за версією НАБУ, придбав для співробітника СБУ автомобіль BMW X5. Щоб приховати хабар, авто зареєстрували на підконтрольну фірму. За судовими матеріалами, на які посилаються журналісти, це ТОВ "Енерго-Трейд ЛТД", яким керує співмешканка Потернака Ірина Мельник. Фактично ж автомобілем користувалися посадовець СБУ і його дружина.
Коли в "Укргазвидобуванні" почалися обшуки, фігуранти, за даними слідства, терміново координували вивезення BMW і передачу реєстраційних документів. Листування колишнього директора з буріння з власницею фірми, на яку оформили авто, звучить як діалог людей, що вперше відчули протяг. Він пише: "Обшуки в УГВ". У відповідь звучить: "Проведемо нараду". Жінка повідомляє, що їде забирати BMW, покажеться "їм" один раз, а далі хай віддають без печатки. На закид співрозмовника відповідає, що не рада їхати, але це "реально треба", бо "там якраз УГВ трясе".
Для чого топменеджеру газовидобувної компанії знадобилися дані про чужі телефонні дзвінки? Журналісти припускають, що це могло стосуватися обшуків НАБУ у 2024 році у члена правління "Нафтогазу" Василя Володіна. Того самого Володіна, у якого детективи проводили слідчі дії разом із директором з комерційних питань "Укргазвидобування" Максимом Горбатюком і якого пов'язують з оточенням ексвіцепрем'єра Олексія Чернишова. Саме Чернишова, нагадаю, учасники справи "Мідас" називали між собою "Че Геварою".
"Закуска до пива" і "качелі з набуїнами"
Найкраще про цю систему розповідає сам посадовець. НАБУ оприлюднило записи його розмов, де він шифрує зміст замовлення побутовими словами. Незаконний збір інформації про телефонні з'єднання в нього називається "закускою до пива", а інколи "поставкою свинтуса к пиву". Говорить він переважно російською.
Спершу контррозвідник обіцяє: "А по твоей просьбе по закуске к пиву я завтра еду, переговорю". Потім уточнює в співрозмовника, за який період потрібні дані. Відповідь звучить по-діловому: "За 3 месяца, за четыре, за пять, за полгода".
Згодом посадовець пояснює, чому доведеться почекати, і в цьому поясненні вся анатомія системи. Раніше, каже він, "такого никогда не было". Коли він сам працював "там в поставщиках", тобто, судячи з усього, у підрозділі, який має доступ до цих баз, усе робилося "сразу" і "вообще без проблем". Тепер же почалися, за його словами, "качели с набуинами". Якщо раніше дані видавали "просто по команде, по голосу", то тепер треба писати доповідну: "прошу надати інформацію щодо такої-то історії за такий-то період".
Тому замовнику запропонували почекати "большого пакета" і "каких-то прибамбасов", щоб комерційний запит "подсунуть условно в большую поставку". Інакше кажучи, приватне замовлення на чужі дзвінки планували змішати з масивом службових запитів, щоб воно не впадало в очі. Розмову посадовець завершив вже українською, як справжній сервісний менеджер: "Давай мені то, що тобі треба. Кидай мені номер, все зроблю".
Хто ще знав
Посадовцю СБУ повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди, тобто відпочинку в Буковелі і BMW X5, та в розголошенні відомостей досудового розслідування. Довірену особу бенефіціара групи "Приват" і колишнього директора з буріння "Укргазвидобування" підозрюють у наданні неправомірної вигоди. Досудове розслідування триває.
Сам посадовець на записах переконливо пояснив, чому його бізнес взагалі став можливим. Доступ до закритих баз у СБУ роками відкривався командою "по голосу", без жодного паперу, а перешкодою стала тільки доповідна, яку довелося писати після того, як у справи втрутилося НАБУ. Навіть цю перешкоду він збирався обійти, сховавши чуже замовлення у великій пачці службових запитів.
Про такі практики в системі знали давно. Коли НАБУ затримало генерала Дуку, заставу за нього внесли сотні працівників СБУ. Вони вже чули і про дахування наркокартелю, і про колл-центри, проте все одно вписалися за свого. Справа Дудара показує, що саме вони захищали. Йдеться про право окремих співробітників контррозвідки продавати державні таємниці тим, хто платить, родинними відпустками чи кросоверами. Скільки ще "закусок до пива" виїхало з департаменту, який супроводжував справи НАБУ, і скільки обшуків закінчилися порожніми руками саме через це, тепер має з'ясувати слідство.


