Контроль за держдопомогою повертається до АМКУ, який очолює обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко

Президент підписав закон, що повертає Антимонопольному комітету контроль за державною допомогою бізнесу, призупинений із 2022 року. Очолює АМКУ Павло Кириленко, якому НАБУ інкримінує незаконне збагачення на понад 72 млн грн. Справа залишається в суді, а обвинувачений вважається невинуватим.

Що змінює закон. Президент підписав закон, який скасовує тимчасові призупинення, запроваджені на початку повномасштабної війни, і повертає АМКУ повноцінні повноваження щодо контролю за допустимістю державної допомоги. Допомога, надана під час воєнного стану, залишається чинною. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15437 у другому читанні 11 листопада, за нього проголосували 265 депутатів. У виданні Bankova Mail, на яке посилається вихідний матеріал, закон названо №5066-IX, а дату підписання 13 листопада. Ці дані я не підтвердив. За тими ж даними, основні перевірки відкладаються на пів року, а розкриття частини даних на 2028 рік, коли запрацює Реєстр державної допомоги. Також ліміт допомоги без повідомлення підвищується з €200 тис. до €300 тис. за три роки, а для суспільно значущих послуг до €750 тис.

Чому це важливо. Закон №2175-IX з квітня 2022 року призупинив обовʼязкові повідомлення й контроль більшості заходів держдопомоги. За даними АМКУ, у 2025 році 160 органів повідомили про 1400 заходів підтримки на 8 млрд грн. За програмою «5-7-9%» у 2026 році видано 31 887 кредитів на 136 млрд грн, за воєнний час 508,5 млрд грн. Це кредитування, а не прямі видатки бюджету, на компенсацію відсотків держава перерахувала Національній установі розвитку 2,8 млрд грн.

Справа Кириленка. За версією НАБУ та САП, родина Кириленка за офіційних доходів 4,7 млн грн придбала активи на понад 72 млн грн: 21 обʼєкт нерухомості та BMW X3, зокрема сім квартир загальною площею 688,5 кв.м, будинок понад 220 кв.м, два ділянки, два гаражі, шість паркомісць і три нежитлові приміщення. Квартири, за даними слідства, оформлювали за цінами в 7–8 разів нижчими за ринкові, а паркомісця більш ніж у 30 разів. Майно записували на тестя, тещу та бабусю дружини. Кириленко пояснює походження коштів заощадженнями й продажем акцій «Стиролу» в 1990-х. Його обвинувачують за статтями 368-5 і 366-2 КК, а дружину в пособництві. Кириленко та його дружина заперечують провину, а на момент публікації суд не ухвалив вироку.

Хто вніс заставу. За даними «Схем», 28 серпня 2024 року 30 млн грн застави вніс «Керамет», майже 75% якого належить повʼязаній з бізнесменом Едуардом Мкртчаном «Астрелла Кепітал». Раніше Мкртчанові структури потрапляли під антимонопольні перевірки. Зокрема, «Гірничодобувна промисловість», на 90% підконтрольна йому, у 2021 році виграла аукціон Держгеонадр, але не оплатила дозвіл і втратила право на ділянку. У 2023 році Східне відділення АМКУ почало розслідування можливої змови учасників торгів, яке тривало ще на лютий 2025 року. Мкртчан заперечував, що просив про сприяння, а Кириленко визнавав знайомство з ним. Розмір застави пізніше зменшили: у червні 2025 року ВАКС знизив її до 25 млн грн.

Зв'язок із Татаровим. Журналісти «Схем» знайшли листування, у якому адвокат Василь Федітник давав родичам Кириленка вказівки змінити телефони, видалити електронне листування та знайти свідків нібито отриманих позик. Федітник працює в обʼєднанні «Татаров, Фаринник, Головко». Журналісти повідомляють, що він був на дні народження Олега Татарова в 2021 році й опублікував із ним наукову працю в 2022-му. Прокурорка САП Валентина Гребенюк подала листування як доказ спроб протидіяти слідству. Олег Татаров у цій справі підозри не має, а його причетність до дій адвоката не доведена. Про коментарі Татарова та Федітника у матеріалі не йдеться.