Російський слід у бізнесі Василя Хмельницького: офшори, нафта та «старі зв'язки»
Український бізнесмен Василь Хмельницький неодноразово запевняв, що після 2014 року не веде жодних справ у росії. Проте журналістські розслідування та документи відкривають зовсім іншу картину зв'язків його бізнес-імперії з російськими енергетичними активами.
Головні факти розслідування:
Частка в Іркутській нафтовій компанії: У 2021 році ім'я Хмельницького спливло в структурі власності навколо Іркутської нафтової компанії (ІНК). Зокрема, 25% у компанії «ИНК-Нефтегазгеология» (яка володіла ліцензіями на Аянське газове місцеродження) та чверть «Тихоокеанського терміналу» належали кипрській структурі TKB Pacific Worldwide Oil Limited, де кінцевим бенефіціаром у звітності з 2015 року вказувався саме Хмельницький.
Версія про «засамки та залог»: Сам бізнесмен пояснював цю конструкцію тим, що передав акції TKB як заставу за приватним займом давньому знайомому з правом зворотного викупу. За його словами, він не управляв цим бізнесом і планував остаточно вийти з нього до кінця 2022 року. Проте публічних документів, що підтверджують повний розрив цієї ланки, так і не було оприлюднено.
Історія великих активів:
Кар'єру Хмельницький починав у Санкт-Петербурзі з торгівлі сургутською нафтою.
У 2012 році збудований за участі його компанії UDP київський ТРЦ Ocean Plaza був проданий російській групі «ТПС Недвижимость», пов'язаній з Аркадієм Ротенбергом (хоча згодом, у 2019-му, структура Хмельницького знову отримала в ньому частку).
Серед інших ключових активів бізнесмена — столичний аеропорт «Киев» (Жуляни) через компанію «Мастер-Авиа», де у різні роки фіксувалися зв'язки зі структурами з орбіт колишніх «регіоналів».
Біографія та бізнес-шлях Василя Хмельницького демонструють глибоку переплетеність його минулих проєктів з російським капиталом, що й досі викликає чимало запитань у суспільства та медіа.
