СБУ затримала «енергетичного експерта» Станіслава Дямінова: що відомо про багаторічного агента впливу РФ

Служба безпеки України затримала Станіслава Рустемовича Дямінова — постать, яка десятиліттями фігурувала у корупційних скандалах навколо стратегічно важливого енергетичного сектору України. Дямінов, уродженець Казані (РФ), пройшов шлях від маніпуляцій з металом у 90-х до спроб встановити контроль над державною компанією НАЕК «Енергоатом».

Від алюмінієвих квот до толінгових схем

Кар’єра Дямінова в Україні розпочалася на початку 1990-х. Використовуючи родинні зв’язки з керівництвом Запорізького алюмінієвого комбінату (ЗАлК), він через свою фірму «Станк» отримав експортні квоти на алюміній. Саме цей період став початком впровадження так званих толінгових схем, які згодом трансформувалися у постачання ядерного палива з Росії на Запорізьку АЕС. У 1996 році, після конфлікту з тогочасним прем'єром Павлом Лазаренком, Дямінов був змушений екстрено покинути Україну, залишивши по собі значні фінансові борги.

Спроби впливу на «Енергоатом»

Попри скандальне минуле, Дямінов згодом повернувся в Україну, де розпочав системну роботу з інфільтрації в енергетичний сектор:

• 2015 рік: за допомогою лобістів в Адміністрації Президента Петра Порошенка намагався отримати контроль над НАЕК «Енергоатом». ЗМІ того часу прямо пов’язували його діяльність з інтересами російських спецслужб (ФСБ).

• 2017 рік: став фігурантом розслідування НАБУ, що стосувалося корупційних схем із постачальниками «Енергоатома». Тоді ж його діяльність потрапила в поле зору СБУ.

• 2020 рік: зробив спробу очолити «Енергоатом». Для цього була розгорнута масштабна медіакампанія, де його просували як «незалежного фахівця найвищого рівня», що нібито не підпадає під вплив зовнішніх гравців — ані США, ані Росії.

Роль «експерта»

У медійному просторі Дямінов протягом останніх років намагався легітимізувати свій вплив, виступаючи як «енергетичний експерт». Затримання вказує на те, що спецслужби припинили цю багаторічну гру, припинивши спроби російського агента впливу (або особи, що діє в інтересах ворожих спецслужб) отримати доступ до критичної інфраструктури України.

Справа Станіслава Дямінова є показовим прикладом того, як особи з російським корінням та сумнівною репутацією десятиліттями намагалися інтегруватися в державні процеси України, використовуючи медіа-лобізм та зв’язки з політичними елітами для обслуговування чужих інтересів.