Ціна зради: як команда Трампа заробляє на геноциді українців

Браян Ланза, старший радник президентської кампанії Дональда Трампа 2024 року, офіційно став консультантом міжнародного підрозділу Lukoil – російської нафтової компанії, яка фінансує війну проти України. Про це повідомило Politico 11 грудня 2025 року, через місяць після інавгурації Трампа.

Це не "етичні питання", не "конфлікт інтересів", не "сумнівні зв'язки". Це пряма економічна співучасть у геноциді. І вона відбувається відкрито, демонстративно, без спроби приховати.

Як нафтодолари стають ракетами: економіка геноциду

Щоб зрозуміти, що насправді робить Ланза, треба простежити ланцюжок від бензоколонки до "Шахеду":

Крок 1: Lukoil як джерело військового бюджету

Lukoil – друга за величиною нафтова компанія Росії:

• Видобуває 1.5 мільйона барелів нафти на добу
• Річний дохід: $90+ мільярдів
• Податки до бюджету РФ: $15-20 мільярдів щорічно

Ці податки йдуть безпосередньо на:

• Виробництво ракет "Калібр" ($6.5 млн за штуку)
• Іранські дрони "Шахед" ($20-50 тис. за штуку)
• Зарплати контрактників ($200 тис. рублів на місяць)
• Артилерійські боєприпаси (виробництво 3 млн снарядів на рік)

Крок 2: Що робить Mercury Public Affairs

За інформацією Politico, фірма Ланзи "взаємодіє з урядом США щодо транзакції" і вибиває відстрочки від Міністерства фінансів для продажу активів Lukoil.

Перекладемо це з корпоративної на людську мову:

Lukoil має продати неросійські активи до 17 січня 2025 через санкції. Серед цих активів – 200+ заправок у США, нафтопереробні заводи, родовища. Якщо продаж не відбудеться – активи заморожені, доходи втрачені.

Ланза зриває ці санкції. Він домовляється про відстрочки, знаходить "правильних" покупців, забезпечує збереження контролю Москви над активами через підставних осіб.

Крок 3: Математика вбивства

Що означає збереження 200 АЗС у США для Lukoil:

• Кожна заправка: $5-10 млн річного обороту
• 200 заправок: $1-2 млрд щорічно
• Податки до бюджету РФ: $150-300 млн

За ці гроші Росія може виробити:

• 23-46 ракет "Калібр" ІЛИ
• 6,000-12,000 дронів "Шахед" ІЛИ
• Платити контрактну армію в 1,500-3,000 чоловік протягом року

Кожна відстрочка, яку вибиває Ланза, вимірюється мертвими українцями.

Розклад подій виключає версію "випадкового збігу":

• 5 листопада 2024 – перемога Трампа на виборах
• 20 січня 2025 – інавгурація Трампа
• Останні кілька тижнів (листопад-грудень 2025) – Ланза починає роботу на Lukoil
• Листопад-грудень 2025 – Mercury Public Affairs вибиває відстрочки
• 11 грудня 2025 – Politico публікує інформацію
• 17 січня 2026 – новий дедлайн продажу активів Lukoil

Ланза починає працювати на Lukoil майже через рік після інавгурації Трампа, коли той вже при владі. Це не підготовка до приходу – це пряма робота під прикриттям діючого президента.

Це можливо лише за умови попередньої домовленості Трампа з Путіним.

Юридична лазівка: як легалізують зраду

Ключ до всієї схеми – формулювання Politico:

"Оскільки робота не охоплюється FARA [Foreign Agents Registration Act] або LDA [Lobbying Disclosure Act] і стосується комерційної транзакції, Ланза не зобов'язаний реєструватися."

Розшифруємо цю юридичну магію:

FARA вимагає реєстрації, якщо працюєш на іноземний уряд.
LDA вимагає реєстрації, якщо займаєшся політичним лобізмом.

Але Ланза працює на "комерційну компанію" і займається "бізнес-транзакцією".

Формально: Lukoil ≠ Кремль. Обхід санкцій ≠ політичний лобізм.
Фактично: Lukoil – джерело військового бюджету. Обхід санкцій – допомога воюючій стороні.

Це класична схема відмивання зради через комерційні структури. Той самий механізм, який Росія використовувала з Шредером, але тепер – швидше, агресивніше, цинічніше.

Шредер vs Ланза: деградація за 20 років

Герхард Шредер став головою Nord Stream у 2006 році, через рік після відходу з канцлерства. Навіть тоді це викликало скандал. Навіть тоді Шредер намагався зберегти видимість пристойності: "комерційний проект", "взаємовигідне партнерство", "енергетична безпека Європи".

Браян Ланза стає консультантом Lukoil через місяць після перемоги Трампа, до інавгурації. Ніяких пояснень. Ніяких виправдань. Ніяких спроб приховати.

Шредер отримував посаду, коли Nord Stream ще не асоціювався з війною.
Ланза отримує контракт на третьому році повномасштабної війни, коли Lukoil прямо фінансує геноцид.

Різниця показує не особисту аморальність, а системну зміну. Те, що 20 років тому вимагало хоча б маски пристойності, сьогодні робиться відкрито.

Коли фашизм перемагає, він перестає ховатися.

Питання, на які немає відповіді

Reuters повідомляє: американський банк Xtellus Partners – провідний претендент на покупку активів Lukoil.

Хто стоїть за Xtellus Partners?
Хто насправді отримає контроль над 200 заправками?
Чи зміниться реальний власник, чи лише вивіска?
Куди йтимуть прибутки – в американські податки чи через офшори назад до Москви?

Ці питання не задають основні американські медіа. Politico публікує факт – і залишає його без розслідування. Як би це був нормальний бізнес-контракт, а не співучасть у військових злочинах.

Ціна мовчання

Ланза також лобіює інтереси Bank of America і Qualcomm. Тобто він інтегрований у мережу великого американського бізнесу. Його фірма Mercury Public Affairs – респектабельна, впливова, з доступом до найвищих рівнів влади.

І ця респектабельна фірма допомагає обходити санкції компанії, яка фінансує виробництво ракет, що вбивають українських цивільних.

Чому немає кримінального переслідування?
Чому немає розслідування в Конгресі?
Чому американські банки продовжують працювати з Mercury Public Affairs?

Тому що система вже капітулювала. Не обійдена – капітулювала. Коли майбутній президент відкрито домовляється з диктатором, який веде геноцидну війну, коли його люди публічно заробляють на цій війні, коли mainstream media публікує це без наслідків – це означає:

Демократія програла. Фашизм переміг. Тепер обговорюють прайс-лист.

Геноцид як бізнес-модель

Треба назвати речі своїми іменами:

Браян Ланза – не "консультант". Він економічний співучасник геноциду.
Дональд Трамп – не "спірний президент". Він посібник російського фашизму.
Mercury Public Affairs – не "PR-фірма". Вона легалізує військові злочини через комерційні структури.

Коли Ланза вибиває відстрочку для Lukoil, він не "займається бізнесом". Він забезпечує фінансування виробництва зброї, яка вбиває українців.

Коли Трамп дозволяє своїм людям працювати на санкціоновані російські компанії, він не "недостатньо контролює конфлікти інтересів". Він монетизує геноцид.

Кожен долар, який Lukoil зберігає завдяки роботі Ланзи, стає бюджетним рублем у Москві. Кожен бюджетний рубль стає снарядом, ракетою, дроном. Кожен снаряд, ракета, дрон стає мертвим українцем – цивільним, солдатом, дитиною.

Це не метафора. Це буквальний ланцюжок причини і наслідку.

Висновок: коли ціна життя стає предметом торгу

Випадок Ланзи-Lukoil – не окремий скандал. Це системна модель, яка тепер діє відкрито:

1. Російські компанії, які фінансують війну, шукають обходу санкцій
2. Американські політики, які мають владу змінити правила, продають цей доступ
3. Комерційні структури легалізують зраду через "бізнес-транзакції"
4. Гроші йдуть з Заходу до Москви, зі Москви – на фронт
5. Українці вмирають, американські політики багатіють

Шредер робив це після влади і з видимістю пристойності.
Ланза робить це до приходу до влади і демонстративно.

Це не деградація моралі. Це зміна балансу сил. Фашизм достатньо сильний, щоб більше не ховатися.

Питання вже не в тому, чи Трамп домовився з Путіним. Питання в тому, скільки він запросив за зраду своєї країни, її цінностей і життя мільйонів людей.

Джерело: Daniel Lippman, Daniel Barnes, Caitlin Oprysko, "Lanza lands Lukoil account", Politico, December 11, 2025.