18 тисяч євро за «вирішення» справ через прокуратуру: на Івано-Франківщині засудили 67-річного адвоката
Справи, де юристи беруть кошти нібито «для передачі прокурорам чи суддям», але насправді планують залишити їх собі, — класика жанру української правоохоронної практики. Проте історія 67-річного адвоката Олександра Сергійовича Козлова з Івано-Франківщини вирізняється ідеальним цинізмом: вимагання тисяч євро у клієнтів, прикриття зв’язками зі спецпрокуратурою та витончений фінал із укладенням угоди зі слідством через масивні донати на ЗСУ.
Анатомія обману: як адвокат торгував «зв'язками»
Усе розпочалося у квітні-травні відповідного року, коли до адвоката Олександра Козлова звернулися клієнти, які мали серйозні проблеми із законом і готувалися до судових процесів. Їм реально загрожувало реальне позбавлення волі, тож вони шукали будь-якої можливості пом'якшити вирок.
Звісно, досвідчений юрист одразу побачив у цьому «золоту жилу». Він переконав підзахисних, що укладення угоди про визнання винуватості та призначення покарання, не пов'язаного з тюрмою, можливе виключно через фінансову «мотивацію» посадовців.
Щоб клієнти не сумнівалися у його впливовості, адвокат малював масштабні картини своїх зв'язків:
Переконував, що має вихід на саме керівництво Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Регулярно розповідав про необхідність термінових поїздок до Львова — нібито для особистого погодження умов угоди з прокурорами.
Вигадав навіть схему «корекції» автоматизованого розподілу справ: переконував, що працівнику апарату Коломийського суду треба заплатити окремо, аби справу гарантовано віддали «лояльному» судді, який без зайвих запитань затвердить документи.
Апетит ділка виявився чималим. За «послуги» він зажадав 18 000 євро для прокурора та додатково 250 євро для працівника суду. Проте слідство згодом встановило головний нюанс: ділитися грошима ні з ким із посадовців адвокат навіть не збирався. Усі кошти він планував банально привласнити, скориставшись відчаєм своїх клієнтів.
Викриття та зміна тактики: від підозри до каяття
Коли злочинну схему викрили правоохоронці, правовий статус адвоката стрімко змінився з «вирішувача» на підозрюваного у шахрайстві та підбурюванні до замаху на надання неправомірної вигоди. Зрозумівши, що доказова база міцна, а шансів вийти сухим із води через тривалі судові тяганини мало, Козлов обрав прагматичну стратегію.
Він сам ініціював укладення угоди про визнання винуватості з прокурором. Під час судового засідання обвинувачений демонстрував максимальне каяття: плакав, просив вибачення перед судом і суспільством та клявся, що більше ніколи в житті не займатиметься подібною протиправною діяльністю.
Окремої уваги заслуговує фінансова «реабілітація» підсудного перед державою та армією. Суд ухвалив рішення про м'якіший вирок, зважаючи на те, що адвокат добровільно перерахував:
1 мільйон гривень на підтримку однієї військової частини.
668 тисяч гривень на потреби іншого армійського підрозділу.
Окрім цього, раніше внесена ним застава у розмірі 332 тисячі гривень також не повернулася в кишеню родичам, а була повністю спрямована на матеріально-технічне забезпечення ЗСУ.
Вердикт суду: 5 років із випробуванням
Ураховуючи щире каяття, відсутність попередніх судимостей у минулому та масштабну фінансову допомогу Збройним Силам України (яка загалом сягнула майже 2 мільйонів гривень з урахуванням застави), суд затвердив угоду сторін.
Олександру Козлову призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Проте на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України суд звільнив його від реального відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Цей випадок вкотре демонструє парадокси української судової практики: торговці «впливом у мантиях і погонах» отримують шанс на умовний термін, якщо вчасно спрямовують значні суми на потреби оборони, демонструючи суспільству своєрідну «компенсацію» за завдану моральну та матеріальну шкоду.
