97 тисяч тонн пального Курченко: як Сергій Пашинський та Сергій Тищенко уникнули тюрми через угоди з ВАКС
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили багаторічне розслідування масштабної схеми привласнення майже 97 тисяч тонн арештованого пального Сергія Курченко.
Збитки державниму бюджету оцінили у 817 млн грн. Організаторами злочинного угруповання слідство назвало колишнього виконувача обов'язків голови Адміністрації президента Сергія Пашинського та бізнесмена Сергія Тищенко. У вересні 2026 року фігуранти уклали угоди зі слідством: визнали вину, погодилися перерахувати понад мільярд гривень на армію та держбюджет, проте реальних тюремних термінів уникнули.
Суть схеми та розпродаж майна за безцінь
Після втечі Віктора Януковича правоохоронці заарештували нафтопродукти групи ВЕТЕК Сергія Курченко на Одеському НПЗ, Одеській нефтеперевалці та нафтобазі у Василькові. Активи передали державному підприємству «Укртранснефтепродукт», яке мало дві бази в Кременчуці та Лубнах.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження №32014100070000038, Сергій Пашинський та Сергій Тищенко забезпечили призначення на керівні посади на держпідприємстві підконтрольних осіб (зокрема Володимира Гаврилова та Олександра Горбунова), отримавши повний контроль над реалізацією арештованого майна.
Основною структурою-покупцем стало ТОВ «Укройлпродукт», що входить до групи «Фактор» Сергія Тищенка. Пальне продавалося за цінами, суттєво нижчими за ринкові, та з відстрочкою платежу до двох років. Хоча Пашинський стверджував, що нафтопродукти нібито спрямовувалися на потреби армії, слідство довело, що більша частина майна була реалізована комерційним структурам. Спочатку збитки оцінювали у 967 млн грн, проте після проведення експертиз суму скоригували до 817 млн грн.
Фінансові махінації через «Фортуна-банк»
Кошти від продажу пального проходили через «Фортуна-банк», який був афілійований із родиною Тищенка:
Близько 329 млн грн перерахували компаніям «Ітаникс Стронг», «Трейд Інвест Компани» та іншим пов'язаним структурам.
Ще 114 млн грн держпідприємство розмістило на депозитах цього ж банку під мінімальні 1% річних. Після банкрутства «Фортуна-банку» повернення цих коштів стало неможливим.
Окрім цього, слідство вивчало епізоди щодо закупівлі пального в Білорусі та Росії з подальшим перепродажем державі за завищеними цінами. У розслідуванні також фігурувала дружина колишнього чиновника Руслана Пашинська, чию роль у підготовці рішень перевіряли правоохоронці. Під арештом опинялися заміський будинок родини площею понад 1000 кв. м у селі Лесники під Києвом, каплиця, а також земельні ділянки.
Угоди з правосуддям та мільярдні виплати
Розслідування тривало кілька років: у лютому 2024 року Пашинському визначили заставу у 272,52 млн грн, а Тищенку — 363 млн грн. Фіналом справи стали судові вироки на основі угод про визнання винуватості:
5 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду Сергія Тищенка із САП. Йому призначили 8 років позбавлення волі з трирічним випробувальним строком, звільнивши від реального ув'язнення та конфіскації.
У грудні 2025 року колишній співробітник «Укртранснефтепродукту» Аркадий Кірман та директор «Укройлпродукта» Олександр Бучинський також отримали по 7 років умовно.
23 вересня 2026 року ВАКС затвердив угоду із Сергієм Пашинським. Він визнав вину у зловживанні службовим становищем та створенні злочинної організації. Умовами звільнення від тюрми стали виплата 600 млн грн державі протягом двох із половиною років, перерахування 400 млн грн фонду «Повернись живим» та 100 млн грн на потреби оборони через «Спільноту Стерненка». Суд також призначив штрафи та річну заборону обіймати певні посади.
Таким чином, ключові фігуранти резонансної справи уникнули реального ув'язнення, погодившись на рекордні фінансові компенсації на користь державного бюджету та Збройних Сил Україн
