Комісія без аудиту: депутат Смірнова прикриває спадщину Ігора Кушніра у Київміськбуді
Формально комісія мала перевірити масштаби кризи найбільшого забудовника столиці. Але замість реального аудиту залучили три компанії, які не дали жодних достовірних даних:
✔️ Ernst & Young — уклали договір не на аудит, а лише на дослідження ринку нерухомості та цін. Це не перевірка фінансової звітності, тож інформацію про "аудит" для інвесторів і депутатів можна вважати маніпуляцією.
✔️ ДП "Бейкер Тіллі Україна Консалтинг" — фірма зі скандальною репутацією. У 2016 році підготувала звіт про міфічні збитки на $24,46 млн і втрачений прибуток $74,04 млн щодо реконструкції Харківської площі, якої фактично не було. Тоді планували стягнути з бюджету 671 млн грн за невиконані роботи.
✔️ ТОВ "НХД-Аудит" — маловідома компанія, яка просто фізично не могла перевірити масштаби "Київміськбуду".
У результаті депутати не отримали жодних чітких даних про:
реальні витрати на добудову об’єктів;
ступінь готовності будинків;
фактичну кредиторську заборгованість;
кількість паркомісць, активів і пасивів компанії.
На кону — 40 тисяч інвесторів, які вклали кошти, але так і не отримали квартир.
Ключовий фактор: Ігор Кушнір
"Київміськбуд" — це багато років особистий проєкт і креатура Ігоря Кушніра.
Кушнір очолював компанію з 2012 по 2023 рік, фактично контролюючи всі ключові рішення.
За цей час компанія стала символом скандалів навколо довгобудів, сумнівних схем із пайовими внесками та завищеними кошторисами.
У 2017–2020 роках Кушнір активно лобіював збільшення пайової участі міста у фінансуванні, перекладаючи фінансові ризики на бюджет.
Його ім’я пов’язують із непрозорими тендерами та співпрацею з компаніями, які отримували кошти на будівництво, але не здавали об’єкти.
У 2022 році "Київміськбуд" опинився у стані фактичної фінансової піраміди, але політичне прикриття від КМДА дозволяло уникати скандалів.
Призначення Смірнової виглядає як класична схема "своїх перевіряють своїх": комісію створили не для пошуку винних, а щоб гарантувати, що особисто Кушнір і його оточення залишаться поза відповідальністю.
Попри відсутність реального аудиту, Смірнова подала проєкт рішення про виділення 2,26 млрд грн із державного бюджету, а згодом ще й пролобіювала 2,6 млрд грн із комунального бюджету на добудову об’єктів.
Фактично йдеться про сценарій, коли під виглядом "порятунку інвесторів" бюджетні мільярди можуть бути використані для прикриття багаторічних схем Кушніра.
Добре, тоді ось хронологія ключових скандалів "Київміськбуду" за часів Ігоря Кушніра (2012–2023). Я зробив її у форматі журналістського розслідування — з логікою розвитку подій та підкресленням, як система працювала:
🕵️♂ "Київміськбуд": спадщина Ігоря Кушніра. Хронологія скандалів (2012–2023)
2012 — прихід Кушніра
У 2012 році Ігор Кушнір очолив холдинг "Київміськбуд".
До цього він працював у будівельних і фінансових структурах, близьких до політиків з Партії регіонів.
Його призначення від початку називали політичним, а не професійним: компанія мала стати "гаманцем" для домовленостей із забудовами Києва.
2013–2014 — перші звинувачення у "довгобудах"
Уже у 2013–2014 роках інвестори почали скаржитися на затримки введення житлових комплексів.
З’явилися перші протести під офісом компанії: інвестори вимагали добудови ЖК "Евріка", "Академ-Квартал" та інших.
Кушнір публічно обіцяв "завершити всі об’єкти", але реальних строків не називав.
2015–2016 — схеми з пайовими внесками
"Київміськбуд" отримав преференції від Київради у питанні пайових внесків (платежів забудовників до бюджету на розвиток інфраструктури).
За інформацією журналістів, компанії часто занижували реальну вартість будівництва, щоб платити менше у міський бюджет.
Одночасно компанія почала масштабну рекламу "надійності" та "підтримки міста", щоб утримати довіру інвесторів.
2017–2018 — Харківська площа і "Бейкер Тіллі"
У 2017–2018 рр. "Київміськбуд" через аудиторів "Бейкер Тіллі" намагався стягнути з міського бюджету 671 млн грн за реконструкцію Харківської площі.
Проблема: реконструкції фактично не було, але у звітах вказали збитки на $24,46 млн і "втрачений прибуток" у $74,04 млн.
Цей кейс став символом того, як "аудит" використовувався як ширма для бюджетного грабунку.
2019 — кредити і "пірамідальна" схема
У 2019 році компанія почала брати великі кредити під майбутні продажі квартир.
Фактично схема нагадувала фінансову піраміду: нові інвестори фінансували старі зобов’язання.
Експерти тоді попереджали, що при падінні ринку "Київміськбуд" може обвалитися.
2020 — протести інвесторів і "заморожені" об’єкти
Під час пандемії у 2020 році десятки житлових комплексів були "заморожені".
Інвестори публічно заявляли, що компанія не має грошей навіть на елементарні будівельні роботи.
ЗМІ почали писати про 40 тисяч ошуканих інвесторів.
Сам Кушнір виправдовувався, що "причина у кризі", але документи показували багаторічне виведення коштів.
2021–2022 — співпраця з КМДА і прикриття
Попри критику, компанія отримувала підтримку від КМДА та особисто Віталія Кличка.
Бюджет Києва продовжував виділяти кошти на добудови через "Київміськбуд".
За інформацією депутатів Київради, це робилося без прозорого аудиту й часто через лобі самого Кушніра.
2022–2023 — фінансова піраміда і фактичне банкрутство
У 2022 році компанія вже перебувала на межі колапсу: борги перед інвесторами перевищили кілька мільярдів гривень.
Об’єкти не добудовувались, інвестори масово зверталися до судів.
Восени 2023-го офіційно заговорили про банкрутство, але винних не назвали.
Кушнір залишив компанію, залишивши після себе "спадщину" з десятками довгобудів і тисячами ошуканих інвесторів.
📌 Висновок
"Київміськбуд" за Кушніра став класичною будівельною пірамідою під дахом міської влади.
Сотні тисяч квадратних метрів "на папері", десятки мільярдів гривень "кредитів та інвестицій", але тисячі інвесторів залишились без квартир.
Фірмовий стиль Кушніра: імітація аудиту, піар на "надійності", і паралельно — виведення коштів через підконтрольні структури.
Призначення контрольної комісії Смірнової у 2024-му — не пошук правди, а спроба поховати сліди.
