Розслідування: як БЕБ і суди перетворили економічну безпеку на рейдерську індустрію
Вступ: трансформація старої податкової міліції
Створене у 2021 році Бюро економічної безпеки України (БЕБ) мало замінити скандальну податкову міліцію та стати антикорупційним інструментом. Натомість, воно відтворило її найгірші практики – і масштабувало їх.
Якщо на початку 1990-х бізнес «кошмарили» кримінальні угруповання, а у 2000-х – олігархічні групи, то тепер головними гравцями стали силовики у погонах і судді у мантіях.
Схема «БЕБ + Суд»
За спостереженнями бізнес-асоціацій та журналістських розслідувань, відпрацьований механізм виглядає так:
Порушення справи – детективи БЕБ відкривають провадження за підозрою в економічних злочинах.
Арешт активів – суд (часто «лояльний») блокує майно та рахунки.
Вимагання – бізнес змушують або втратити активи, або «вирішити питання».
«Запобіжник» у вигляді судового контролю перетворився на частину синдикату. Приклад – Личаківський суд Львова, де суддя Володимир Мармаш схвалив усі (!) клопотання БЕБ з 2023 року. За даними експерта Віталія Кулика, цим процесом опікується голова суду Григорій Жовнір, який замінив Сергія Гирича.
Ключові епізоди
1. «Зернові схеми» в Одесі
У жовтні 2024 року ДБР провело обшуки в керівників одеського БЕБ. За даними заяви бізнес-об’єднання «Маніфест 42» (ФРУ, СЕО-клуб, Асоціація легкої промисловості, Антирейдерський союз), слідчі затримували експорт зерна вже після завантаження суден, аби примусити трейдерів до хабарів.
«Через недопущення нарахування пені за простій судна зернотрейдери були змушені контактувати із силовиками на предмет сплати корупційної данини», – йдеться у заяві.
Суми зловживань оцінювали у близько 10 млрд грн – у сім разів більше за річний бюджет БЕБ.
2. Винниківська тютюнова фабрика
Розслідування Bihus.info та публікації журналіста Євгена Плінського (травень 2024) зафіксували, що керівник детективів БЕБ Олександр Ткачук особисто гальмував розслідування щодо семи нелегальних ліній виробництва сигарет.
«Ткачук намагається замʼяти й приховати знайдені лінії. Він відкрито грає в інтересах власників фабрики», – заявляли детективи.
Нардеп Ярослав Железняк підтверджував: після обшуків фабрика швидко відновлювала виробництво, що свідчило про «домовленості».
3. Елітна нерухомість
У серпні 2023 року Ткачук придбав квартиру на Воздвиженці у Києві за понад 10 млн грн. Власником у документах значиться його мати. Офіційні доходи Ткачука за 2023 рік – трохи більше 3 млн грн (зарплата + продаж майна). Навіть з урахуванням задекларованих 156 тис. доларів заощаджень цієї суми недостатньо.
4. ДТП із жертвою
Влітку 2024 року Ткачук став учасником аварії, унаслідок якої постраждала дівчина, що втратила ноги. Справу намагаються перекваліфікувати так, аби він проходив не обвинуваченим, а свідком. Суд затягує експертизу, що виглядає як спроба «зам’яти» історію.
Політичний дах
Підтримку Ткачука в системі пояснюють його «корисністю» для Банкової. Журналісти та нардепи пов’язують його з впливом заступника голови ОП Олега Татарова.
Колишній заступник генпрокурора Дмитро Вербицький, який мав особняк і Porsche, теж вважався «куратором» зернових схем до свого звільнення у 2024 році. Згодом естафету, ймовірно, перебрав інший виходець із БЕБ – Віталій Гагач.
Перехід до Нацполіції
У 2025 році Ткачука звільнили з БЕБ, але призначили у структури Нацполіції. Це підвищує його вплив, адже:
Нацпол має більший бюджет і більше повноважень, ніж БЕБ.
Разом із Ткачуком туди можуть перейти й інші фігуранти скандалів, зокрема Олег Ящук, екс-керівник детективів БЕБ, якого НАБУ розслідувало у справі «міскодингу» через онлайн-казино.
У правоохоронних колах це називають «консолідацією кадрів»: формуванням нової вертикалі контролю над бізнесом.
Ризики для держави
Для економіки: арешти й «кошмарення» підприємств перетворюються на бізнес-модель.
Для бізнесу: будь-яка компанія стає вразливою до синдикату «слідчі + суди».
Для міжнародної підтримки: імідж «реформованого» органу нівелюється, а довіра донорів та МВФ підривається.
Висновок
Призначення Олександра Ткачука головою БЕБ або просування його в Нацполіцію символізує провал усіх реформ у сфері економічної безпеки.
Він став персоніфікацією того, як держава замість боротьби з тінню – її легалізує.
«Створити проблему, щоб потім запропонувати рішення» – саме так описують бізнес-асоціації роботу нинішнього БЕБ.
Якщо сценарій із призначенням реалізується, Україна ризикує отримати не орган економічної безпеки, а офіційний рейдерський холдинг у масштабах усієї країни.
