"Хімпром"-відбувайло: може Буркін став "універсальним злочинцем" і саме тому його картель "розгромили" вчетверте за сім років?
За сім років його картель чотири рази "розгромили" на пресконференціях. Тож, хто насправді ховається за "Хімпромом", чому на нього списували чужі справи і які люди в погонах заробляли на цій вивісці.
14 листопада 2026 року президент Володимир Зеленський знову закликав повністю припинити діяльність "Хімпрому" за підтримки міжнародних партнерів. Це при тому, що за сім років силові відомства щонайменше чотири рази оголошували розгром угруповання під назвою "Хімпром":
СБУ у 2019-му і 2023-му, Нацполіція у квітні 2026-го, НАБУ і САП у листопаді. Якщо ворога перемагали чотири рази, виникає просте питання.
Кого саме перемагали правоохоронці, і чому переможений щоразу виявлявся живим, багатим і з новими покровителями в погонах?
Українське суспільство за ці роки звикло, що слово "Хімпром" пояснює все. Під цю назву потрапили наркотики, шахрайські кол-центри, катування, відео з молотками, навіть тінь вбивства на Балі, а тепер ще й фальшиві євро. Уявіть ідеального злочинця для силової системи: громадянин Росії, у міжнародному розшуку, живе за кордоном, обріс легендою про відрубані пальці. Він не подає скарг до суду, не вимагає доказів і не оскаржує жодного брифінгу. На такого можна записати будь-який епізод, і ніхто не заперечить. Отже, питання цього розслідування звучить так: що з приписаного "Хімпрому" доведено, що лишилося на рівні пресрелізу, і хто ховається за цією вивіскою.
Захищати Єгора Буркіна тут ніхто не збирається. Те, що він робив і за що його розшукують, названо в цьому тексті прямо, і за це він має відповісти.
Мета розслідування інша: щоб разом з ним відповіли ті, хто роками заробляв і на злочинному бізнесі, і на показовій боротьбі з ним.
Що доведено судом?
"Хімпром" існує насправді. Московський обласний суд засудив 22 учасників "наркосиндикату ХімПром", серед них 21 громадянина України, до строків від 11,5 до 20 років. Засновника мережі, уродженця Стерлітамака Єгора Буркіна, у 2014 році задокументували в Україні як Єгора Левченка. У грудні 2023 року РНБО запровадила санкції проти нього та ще 5 осіб. Указ фіксує й інші його імена: Артем Єрмолаєв, уродженець Молдови, та Артур Сачіанов, громадянин Литви. Біографію людини з трьома паспортами звірити непросто.
В українському публічному полі назва з'явилася у березні 2019 року. Тодішній перший заступник голови СБУ Павло Демчина пояснив журналістам, що угруповання "колись називалося "Хімпром"", а після масових затримань у Росії у 2017 році його ватажки "реорганізувалися і почали свою злочинну діяльність в Україні". Демчина тоді розповів, що за порушення конспірації в організації відрубували пальці. Ця деталь на роки визначила образ угруповання, хоча в жодному українському вироку відрубані пальці так і не з'явилися.
Вже на старті відомства не змогли домовитися навіть про дату розшуку Буркіна. За обліками МВС, Левченко перебуває в розшуку з 2016 року, відколи вилетів із Києва до словацьких Кошиць і не повернувся. НАБУ і САП у листопаді 2026 року пишуть, що в Україні його шукають з 2019-го. Різниця в три роки означає одне з двох. Або Буркін три роки вільно жив в Україні за чинного розшуку, або хтось у ланцюжку відомств переписав йому біографію.
Судова частина історії 2019 року помітно скромніша за брифінги. Голосіївський районний суд Києва засудив Дениса Кліпова до 2 років ув'язнення з конфіскацією майна за участь в організації з розповсюдження наркотиків. Росіянин Альберт Сафіханов, який жив за документами Роберта Будаєва, уклав угоду зі слідством і отримав 3 роки умовно. Держава конфіскувала в нього 2 млн грн із банківського сейфа, тобто близько $75 000 за тодішнім курсом, і Infiniti QX70. За документами суду, він збував наркотики в Новокузнецьку, Ростові-на-Дону, Таганрозі, Тюмені та Липецьку. Отже, доведене ядро "Хімпрому" 2019 року становила наркоторгівля в Росії, якою керували з Києва.
У грудні 2023 року СБУ відзвітувала про 89 затриманих наркоділків і 34 реальні вироки. У тому ж повідомленні йшлося про понад 60 знешкоджених угруповань, і скільки з них належали до "Хімпрому", Служба не уточнила. Того ж разу СБУ назвала "Хімпром" наркосиндикатом, який "за координації спецслужб РФ" з 2014 року намагається розгорнути діяльність в Україні, і навела цифри про майже 1 000 учасників і понад $2 млн щомісячного прибутку. Перевірити ці цифри за жодним вироком неможливо.
Того ж 2023 року бренд почав працювати в обидва боки. У мережі з'явилося відео, де Олександр Щипцов, якого називали співзасновником картелю, стверджував, що його завербував співробітник СБУ Артем Петрашкін і що вони разом привласнили близько $16 млн грошей угруповання. Жоден суд цих тверджень не перевіряв, а запис згодом видалили з YouTube. Того ж року Буркін в інтерв'ю одеському блогеру Стасу Домбровському називав себе бізнесменом, якого знищують конкуренти.
U420, єдине, що лежить на поверхні
Найдоказовішим розділом цієї історії лишається мережа U420. Вона з'явилася навесні 2025 року і продавала під виглядом "сувенірів" синтетичні канабіноїди, формулу яких змінювали, щоб обійти заборону. 23 березня 2026 року журналісти Bihus.Info оприлюднили лабораторні дослідження, які виявили в продукції небезпечні психотропні речовини.
Цікаво, що до поліції щодо цих магазинів зверталися ще до гучної операції. Військовий, який пише в Threads під ніком your_leleka і чиє каліцтво, за його словами, Буркін обговорював на плівках НАБУ, розповідає про два офіційні звернення. Перше він подав у березні 2026 року з вимогою припинити збут наркотиків, і поліція, за його словами, не зупинила торгівлю і не вилучила товар на експертизу. Друге він подав 13 квітня через погрози і спробу підкупу, і реакції теж не було.
Наступного дня, 14 квітня, поліція провела 281 обшук. 22 квітня голова Нацполіції Іван Вигівський оголосив про викриття злочинної спільноти "Хімпром". За його даними, кількість магазинів зросла з 13 у листопаді 2025 року до 105 у квітні 2026-го, а вилучене майно оцінили приблизно в $1,8 млн. У справі U420 підозри отримали 23 людини, троє вже засуджені: один до 4 років, двоє до 6. Тут факти сходяться: мережа U420 існувала, і її власником поліція, НАБУ і сам Буркін називають одну й ту саму людину.
Квітневий брифінг однак склеїв в одну рамку все, що вдалося зібрати. До "Хімпрому" зарахували понад 30 насильницьких злочинів, вчинених його учасниками "або на їхнє замовлення", і шахрайські кол-центри у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську, які поліція ліквідувала ще у грудні 2025 року. За даними поліції, ці кол-центри ошукали 47 громадян ЄС приблизно на $1,2 млн. Перелік 30 насильницьких епізодів поліція не оприлюднила, і жодного вироку за ними у відкритих джерелах немає.
З пресрелізу в пресреліз мандрує ще одне число. У грудні 2025 року, під час ліквідації кол-центрів, поліція провела "понад 70 обшуків". 17 квітня 2026 року знову "понад 70", у травні ще 70, а 4 листопада НАБУ провело 70 обшуків уже у справі "Карфаген". Українська Вікіпедія навіть переносить формулу "понад 70 обшуків, затримали співорганізатора та п'ятьох виконавців" у 2019 рік. Шаблон звіту кочує з року в рік і з відомства у відомство так само легко, як сам Буркін кочував між паспортами.
"Картинка для Бигуса"
Через 6 місяців після квітневого тріумфу з'ясувалося, що частина обшуків, можливо, від початку була виставою. В сюжеті НАБУ "Мексиканець" пересилає "Криміналу" голосове повідомлення співучасника: "Министр собрал совещание, дал указание БНОНу провести картинку для Бигуса, для общества, для журналистов. Предварительно 26-го, 27-го у нас будут обыска по минимуму товара. Всех ребят я предупредил, ребята в курсе". Автором повідомлення називають фігуранта на прізвисько "Владимир Кассир". Серед підозрюваних його немає. Людина, яка знала зміст наради в міністра, підрозділ-виконавець і дати обшуків, досі ходить без підозри.
Чи справді міністр замовляв виставу, ніхто не довів. Колишній очільник МВС Ігор Клименко заперечує, що до нього хтось приходив, і детектив НАБУ Олександр Абакумов підтвердив, що злочинці з Клименком не спілкувалися. На тих самих плівках Буркін просить, "чтоб Клименко перестал отправлять запросы" до МОЗ про заборону нових формул. Отже, міністерство мережі заважало, а не допомагало, і постанова Кабміну №146 від 5 лютого 2026 року, яка внесла речовину до списків, справді вдарила по бізнесу. Тим гостріше постає питання, на яке МВС досі не відповіло: як план обшуків потрапив до наркосиндикату? Якщо голосове "Кассира" правдиве, про обшуки знали нижче за рівень міністра, і цей можливий витік ніхто не шукає.
Перемога над U420 теж виявилася неповною. 6 листопада Клименко сказав журналістам: "Внаслідок нашої спецоперації мережі U420 не існує, жоден магазин не відновив роботу". Напередодні т.в.о. голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе запевнив, що "від квітня жоден її магазин не відновив роботу". Журналісти тим часом знайшли в мережі магазин із тим самим логотипом, назвою, що відрізняється однією літерою, і тим самим асортиментом "сувенірів". Хто стоїть за клоном, невідомо. Вивіску зняли, а товар залишився.
"Карфаген"
Справа НАБУ почалася майже випадково. 30 липня 2026 року детективи затримали Андрія Осіпова у справі про вимагання $1 млн за те, щоб громадянина Росії не екстрадували на батьківщину, і отримали доступ до його телефону. Провадження зареєстрували 24 серпня, а 4 листопада бюро провело обшуки й показало відео. Справу щодо Офісу генпрокурора, де фігурують Сергій Кропива і колишній генпрокурор Руслан Кравченко, ведуть окремим провадженням, і прямого зв'язку між ними поки немає. Абакумов сам визнав, що більшість описаних злочинів не належить до підслідності НАБУ. Під одною назвою "Карфаген" бюро об'єднало дві різні справи.
Найважливіше в цій справі те, що у версії НАБУ злочинна організація належить не Буркіну. Її засновником і керівником слідство називає Осіпова, тричі судимого за грабіж, угон авто, хуліганство і тілесні ушкодження. Організацію він, за версією НАБУ, будував з 2022 по 2025 рік. Буркін приєднався до неї не пізніше жовтня 2025-го і приніс свої активи: кол-центри та U420. Іншими словами, у документах слідства Буркін виступає партнером, який фінансує, а не господарем. Заголовки на кшталт "наркокартель "Хімпром" друкував фальшиві євро" спотворюють навіть версію самого НАБУ.
Кол-центри стали для людей у погонах найдохіднішою частиною справи. НАБУ стверджує, що організація координувала 52 кол-центри з приблизно 2 700 працівниками і платила по $7 000 на місяць з кожного. У підозрі, яку зачитували в суді, йдеться вже про 55 офісів і близько 3 000 людей. Володимир Ценов, заступник керівника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, за версією слідства, з січня по липень 2026 року брав гроші за те, щоб "не помічати" конкретні адреси. Після обшуку в одному з кол-центрів він нібито порадив подати 5 однакових скарг до Печерського суду, щоб обійти автоматичний розподіл справ, і на вказаний ним гаманець пішло 47 000 USDT. Наприкінці липня президент оголосив боротьбу з кол-центрами. Тоді генерал СБУ Сергій Дука, за даними НАБУ, порадив Осіпову "змінювати адреси, йти на квартири, партизанити". Обидва поки мають лише статус підозрюваних, вироку щодо них немає, а Дука свою провину заперечує.
Покладіть поруч дві дати. Поліція офіційно воювала з "Хімпромом" з вересня 2025 року, а її ж високопосадовець, за версією НАБУ, з січня 2026-го охороняв кол-центри тієї самої мережі. Генерал СБУ, чия Служба з 2019 року звітувала про розгроми "Хімпрому", за даними слідства, допомагав партнерові Буркіна знімати арешт із 2,4 млн USDT, вилучених у справі U420, і обговорював це з тодішньою першою заступницею генпрокурора Мариною Вдовиченко. За версією НАБУ, частина системи, яка роками показувала суспільству боротьбу з ідеальним злочинцем, брала гроші в організації, де він був партнером.
Справедливість вимагає показати й інший бік. На плівках Буркін пропонує $2 млн за відставку керівника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Дмитра Торгала і $500 000 за те, щоб облили кислотою дружину заступника голови Нацполіції Андрія Нєбитова. Торгало залишився на посаді. Отже, частина поліцейських була для мережі справжньою загрозою, а не декорацією, і говорити про повністю вигаданого ворога, з яким усі лише вдавали боротьбу, факти не дозволяють. Буркіна система отримала готовим, а от рамку, в якій його ім'я покриває всіх інших, збудувала сама.
Чужі епізоди
Найдивнішим розділом ролика НАБУ стали фальшиві євро. Бюро стверджує, що протягом 2026 року учасники організації облаштували підпільний цех із поліграфічним обладнанням і голографічними матрицями для друку всієї лінійки банкнот, від 5 до 500 євро. Запуск виробництва НАБУ приписує Осіпову, угорцю Таріку Палу на прізвисько "Паша" і "Консультанту", тобто заступнику начальника відділу карного розшуку поліції Київщини Олександру Дем'янчуку. 30 липня в авто Осіпова вилучили пробну партію: 10 купюр по 200 євро з однією серією та номером. Обладнання детективи не знайшли, а гроші, за даними слідства, використати не встигли.
САП кваліфікувала дії організатора, зокрема, за ч. 1 ст. 27 і ч. 3 ст. 199 Кримінального кодексу, тобто як організацію виготовлення підроблених грошей. Пособництво у виготовленні підробок інкримінують поліцейському. Серед 5 підозрюваних листопада Буркіна немає взагалі. Отже, за документами самого НАБУ, друкарня належить силовому крилу Осіпова і чинному поліцейському.
Чому ж тоді вона опинилася в одному ролику з наркошопами Буркіна? Пояснення варто шукати в статті 255, яка карає за створення злочинної організації. Обвинувачення будує справу як одну організацію з посадовцями всередині. У такій конструкції епізоди окремих учасників подаються як діяльність організації, а корупційні епізоди за участі високопосадовців належать до підслідності НАБУ, тоді як більшість інших описаних злочинів, за визнанням самого Абакумова, до неї не належать. Цілком можливо, що мотив тут процесуальний, а не змовницький.
Так само до спільної шапки потрапило насильство. 7 липня 2026 року біля спортзалу в Києві троє людей тримали бізнесмена Віталія Якименка і били металевою трубою. Жертву вистежили через камери міської системи відеоспостереження з акаунта співробітника Департаменту захисту національної державності СБУ. За кілька годин Дем'янчук написав Осіпову: "План перехоплення відсутній, бійців евакуйовано в область". Виконавцем слідство називає Віталія Рибалка на прізвисько "Боксер", підлеглого Осіпова. Буркін в інтерв'ю заперечив і причетність до фальшивих євро, і особисту участь у побиттях, приписавши їх оточенню Осіпова. Щодо друкарні і труби оприлюднені матеріали НАБУ цьому не суперечать.
Найкраще механізм видно на одному відео. Запис, на якому невідомі молотками б'ють зв'язаних людей, НАБУ знайшло в телефоні Осіпова. Кадри з цього ж відео поліція у квітні 2026 року показувала на пресконференції про "Хімпром". Одне відео ілюструє дві різні версії двох різних відомств, і жоден суд досі не встановив, хто на ньому б'є і за чиїм наказом. Так і працює вивіска: епізод, якому не знайшли автора, дістається тому, чиє ім'я на ній уже написане, а в заголовках "Хімпром" починає друкувати євро сам.
Що інкримінують Буркіну?
Виправдовувати Буркіна при цьому нема за що. На плівках він обговорює, чи облити журналіста Дениса Бігуса кислотою, чи "зах*ярити" його, і радить діяти проти активіста "менш резонансно", кислотою або молотками. В інтерв'ю він назвав це блефом, мовляв, хотів "накинути собі зайвого образу" перед Осіповим і СБУ. Він визнав, що люди з його оточення відрізали іншим пальці, але заперечив, що віддавав такі накази. Про підпал будинку й авто Домбровського в Одесі він вирішив промовчати, бо від здогадок "в організації краща дисципліна".
Інтерв'ю, яке 13 листопада вийшло на YouTube-каналі блогера Василя Тимошенка, варто читати як торг. Співрозмовник із прихованим обличчям підтвердив свій голос на плівках і назвав викладене НАБУ "плюс-мінус правдою". Він назвав тариф: $21 000 на місяць за офіс на 50 людей, по $7 000 для СБУ, Нацполіції та Офісу генпрокурора, і загальну суму $350-370 млн на рік з 1 500 кол-центрів. Хабарі для трьох відомств Буркін підтверджує охоче, бо хабар топить того, хто його взяв, а кожен епізод, де винним виявився б він сам, заперечує. Про заступника керівника Офісу президента Олега Татарова він говорить словами "мені здається", тобто як про власний висновок, а не свідчення. Особу співрозмовника незалежно ніхто не підтвердив, і кілька журналістів заявили, що відмовилися від цього інтерв'ю, бо пропозицію розсилали масово. Паралельно Буркін запропонував НАБУ угоду. Сам Василь Тимошенко після хвилі обговорення оголосив, що більше не зніматиме політичних інтерв'ю.
Саме це інтерв'ю оскаржує вже згаданий військовий your_leleka. В інтерв'ю Буркін стверджує, що заплатив йому $15 000 за мовчання. Сам військовий відповідає, що перебуває на війні і жодних грошей у Буркіна не брав. На його думку, інтерв'ю зняли за прописаним сценарієм: Буркін, найімовірніше, пішов на співпрацю зі слідством і віддає непотрібних йому посадовців, які вже вийшли під заставу, а заодно записує в хабарники всіх, кого згадує, включно з ним. Він також публічно назвав людей, які, за його словами, допомагали поширювати інтерв'ю, і актора та блогерку, які нібито рекламували мережу U420. Ці твердження потребують перевірки, і перевіряти їх мають ті, хто веде справу U420: хто з публічних людей рекламував наркошопи і за чиї гроші.
Балі і чужа екосистема
Найтемніший сюжет 2026 року з "Хімпромом" офіційно не пов'язаний. 15 лютого на Балі викрали 28-річного дніпрянина Ігоря Комарова, 26 лютого на узбережжі знайшли фрагменти тіла, а ДНК-експертиза підтвердила його особу. Інтерпол оголосив у розшук 5 підозрюваних, серед них трьох українців, а справу в Україні розслідує ДБР. У відео, записаних під тиском викрадачів, Комаров говорив про "дніпровські офіси", тобто шахрайські кол-центри. Його дівчина Єва Мішалова пізніше заявила, що він "читав з листочка, бо хотів вижити". ДБР перевіряє ветерана KRAKEN Гліба Новостройного, який, за даними білінгу, перебував на Балі з 31 січня по 19 лютого. В ухвалі суду слідство пише про його участь в організації кол-центрів у Дніпрі, але підозри у вбивстві йому не оголошено.
Буркін в інтерв'ю виклав власну версію вбивства і назвав "кураторами" подій на Балі Віталія Юрченка і Максима Нижника, сам визнаючи частину своїх міркувань припущеннями. Юрченка медіа описують як афериста на прізвисько "Фелікс", який перебуває в розшуку Інтерполу і керує кол-центрами, а також як вербувальника для ФСБ. Отже, шахрайські офіси Дніпра становлять окрему екосистему, і злиття її з "Хімпромом" тримається лише на словах самого Буркіна та анонімних каналів.
Ті, кого не торкнулися
Список тих, хто не отримав підозри, довший за список підозрюваних. Першим у ньому стоїть "Владимир Кассир", який знав про нараду в міністра і дати обшуків U420. Поруч із ним "Артем Лоренцо", який, за даними НАБУ, організовував кол-центри.
На плівках НАБУ звучить, що "лысый на Днепр поехал", а згодом "лысому, конечно, подогреем". Блогер Лачен оголосив, що "Лисий" це Сергій Лисак, колишній керівник Дніпропетровської ОВА, а з жовтня 2025 року очільник Одеської МВА. Прізвище Лисака звучить і в передсмертних відео Комарова, де той називав покровителями дніпровських офісів людину на прізвисько "Нарік" і Лисака. НАБУ "Лисого" не ідентифікувало, підозри немає, і жоден із цих матеріалів не встановлює причетності Сергія Лисака ні до кол-центрів, ні до викрадення чи вбивства Комарова. Проте коли схоже ім'я з'являється у двох різних справах, встановити особу "Лисого" стає для слідства обов'язком.
В Офісі генпрокурора матеріали щодо співробітника на прізвисько "Оскар" виділили в окреме провадження. В СБУ обшуки пройшли в начальника Головного управління внутрішньої безпеки Антона Кравчука і в першого заступника начальника управління ДЗНД Олександра Ковальчука. Ковальчуку, за словами Буркіна, він подарував Mercedes V-класу. Підозр обоє не мають. У Печерському суді судді Роман Новак і Тетяна Остапчук проходять у справі як свідки. Свідком є і колишній керівник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Андрій Рубель.
Застави для підозрюваних посадовців суд призначив чималі: Ценову 15 млн грн, тобто приблизно $360 000, Дуці 65 млн грн, приблизно $1,5 млн. Віталія Рибалка суд узяв під варту без права на заставу. Гроші за генерала СБУ почали надходити майже одразу. Станом на 10 листопада 1 113 платників внесли 44 млн грн, приблизно $1 млн, і, за словами прокурора САП Миколи Карася, окремі внески становили від 10-20 тисяч до 100-150 тисяч грн. Анонімні джерела в правоохоронних органах стверджують, що в регіональних підрозділах Головного управління "Д" і Головного управління контррозвідувального захисту економічної безпеки СБУ поширювали вказівки скинутися на заставу: оперативникам по 50 000 грн, тобто близько $1 100, начальникам секторів і відділів по 150 000 грн, близько $3 300. Документально це твердження не підтверджене, а адвокат Дуки Юрій Сухов наполягає, що співробітники СБУ роблять внески добровільно.
Сам Дука називає справу помстою директора НАБУ Семена Кривоноса, а Кравченко з Австрії говорить про політичну розправу. Цікаво, що на тих самих плівках учасники організації обговорюють фальсифікацію доказів проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, тож версія про "помсту" має щонайменше двох зацікавлених авторів. Після інтерв'ю Буркіна генерал пішов далі. У Facebook він назвав події "добре спланованою і заздалегідь зрежисованою інформаційно-політичною спецоперацією" і закликав Раду створити тимчасову слідчу комісію щодо антикорупційних органів.
Найцінніше в цьому дописі останнє речення, де Дука підтверджує готовність дати свідчення, зокрема публічно. Суспільство має всі підстави скористатися цією пропозицією і почути від генерала, хто такий "Владимир Кассир", звідки наркосиндикат знав дати обшуків і кому йшли $7 000 з кожної адреси.
Чи можна перемогти те, чого в такому вигляді немає? Мережа U420, власником якої Буркіна називають і поліція, і НАБУ, торгувала психотропами в магазинах із неоновими вивісками. Сам Буркін на плівках обговорював напади на журналістів і пропонував хабарі, і за це він має відповісти. Проте поки "Кассир" і офіцери, які, за версією НАБУ, брали гроші за кожну адресу, лишаються без підозр, а заставу за генерала збирають тисячею переказів, перемога над "Хімпромом" і далі виглядатиме тим, чим її назвали самі бандити, "картинкою для общества".


