🔍 Сімон Візенталь: «Штазі було значно гірше, ніж гестапо»

Людина, яка пів століття вистежувала нацистських злочинців, сказала:

«У гестапо на країну з населенням 80 мільйонів було 40 000 співробітників. Штазі, щоб тримати в узді 17 мільйонів, знадобилося 102 000. Якщо враховувати епізодичних інформаторів, це число могло сягати двох мільйонів. Один агент, так чи інакше пов’язаний із органами безпеки, припадав на шість жителів НДР. 10 тисяч інформаторів ще не досягли 18 років».

Східна Німеччина програвала Західній за всіма параметрами, окрім одного — ефективності спецслужб. Ні гітлерівська, ні сталінська диктатура, не кажучи вже про демократичні країни, не могли скласти конкуренцію Штазі в мистецтві тотального контролю.

📖 Американський дослідник Джон Келлер у книзі «Секрети Штазі» змальовує моторошну картину країни, повністю охопленої стеженням:

📌 Закон про обов’язкові доноси був частиною партійного статуту.
📌 Якби всі досьє Штазі викласти в одну лінію, вони розтягнулися б на 202 кілометри.
📌 В архівах зберігалося 37,5 мільйона карток з іменами інформаторів і тих, за ким велося спостереження.
📌 До співпраці масово залучали священників, зокрема найвищих ієрархів протестантської та католицької церков.
📌 В їхніх кабінетах та сповідальнях встановлювали підслуховуючі пристрої.

📌 Кожен шостий житель НДР доносив на друзів, колег, рідних, дружин, коханців, начальників та вчителів.

Здавалося, Східна Німеччина наближалася до утопії, де всі доносять на всіх.

📢 Але чому тоді режим НДР розвалився миттєво, на очах усього світу?

❓ Якщо всі навколо були донощиками та інформаторами, чому ніхто не встав на захист влади?
❓ Як сталося, що страшна секретна поліція змогла лише забарикадувати двері та палити документи?

📌 Відповідь одна – і вона проста: абсолютного тоталітарного режиму не існує.

Повна влада над тілами й думками підданих – це ілюзія, в яку навіть самі тирани бояться повірити. Настає момент, коли навіть найбільш залякане суспільство раптом усвідомлює себе народом. І тоді руйнується все – навіть ті репресивні машини, які здавалися непохитними.