А чи потрібна українцям "Держава в смартфоні"?
Не дивлячись на великий запал та натхнення президента Зеленського бажаючого фундаментально трансформувати управління систему України впровадивши масу інновацій які умовно можна назвати "Державою в смартфоні". Дані опитувань свідчать, що більшість українців такого його бажання на жаль не розділяють.
Як зазначає директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Ірина Бекешкіна під час пресконференції “Якість адміністративних послуг в Україні: що змінилося за останні п’ять років?” в Укрінформі, цифровими адмінпослугами користуються лише 5% респондентів.
“Щодо держави у смартфоні. Все ж таки лише 5% населення вже користувалися адміністративними послугами онлайн. Це, звичайно, треба розширювати, тому що їх мало. Але при цьому не треба забувати, що згідно з нашим останнім опитуванням, взагалі інтернетом користуються в Україні 70% населення, 30% - інтернетом не користується. Причому дуже часто ці 30% це саме ті люди, які найбільше потребують адміністративних послуг”, - розповіла Бекешкіна.
Опитування користувачів проводилось в рамках дослідження щодо оцінки населенням України якості надання адміністративних послуг.
Найчастіше респондентами використовувалися такі цифрові сервіси:
- Міністерства соціальної політики - 47,4
- Міністерства юстиції - 30,3%
- Державної фіскальної податкової служби - 22,6%.
Пані Бекешкіна стверджує, що “державу в смартфоні” звичайно варто впроваджувати, але для цього треба спочатку підвищити кількість користувачів послуг.
Але чи вирішить проблему цифровізації кількість користувачів? Певно що ні. Проблема ця значно більш велика та комплексна.
Проблема цифровізації України полягає не в кількості користувачів, кількості і якості послуг, а в законодавстві, яке, як зазначає координатор урядово-громадської ініціативи at Разом проти корупції Оксана Величко "виписане під паперовий, бюрократичний, а часто корупціогенний формат надання послуг":
"Перш ніж послугу перевести у цифровий формат, необхідно описати бізнес-процеси, як вона надається зараз і як буде надаватися, зробити зміни до законів та підзаконних актів.
Цифровізація - беззаперечно впливовий фактор для подолання корупції. Втім варто пам’ятати, що більшість послуг чи процедур отримання дозволів, погоджень, ліцензій, пільг складаються з цілого ряду кроків, вимагають надання різних документів та потребують погодження уповноваженими органами влади.
Вони не є простими для переведення у електронний формат. Усі ці кроки прописані у правових актах, які часто є недосконалими, заплутаними, містять неоднозначні норми, які дозволяють чиновникам, як погодити так і відхилити певні запити. Не доцільно переводити паперовий хаос у електронний хаос.
Спершу треба удосконалити законодавство, на базі якого послуги чи процедури надаються. Також, часто корупція полягає не у тій частині процедури, яка буде оцифрована, а до неї.
Наприклад, щоб усиновити дитину, потенційні усиновлювачі реєструються у електронній черзі, але завдячуючи недосконалим правовим процедурам, деякі дітки можуть бути "притримані" недобросовісними посадовцями для подальшого представлення маленької дитини, потенційним батькам, які будуть готові заплатити за дану послугу в кишеню посадовцям через посередників".
"Ще однією перешкодою для впровадження ІТ рішень є гострий брак кадрів в органах влади, які мають такі рішення впроваджувати чи забезпечувати роботу відповідних державних сервісів. Знайти ІТ фахівця в орган влади на зарплату у 10-15 тисяч гривень – дуже складно". - додає Оксана Величко.
Ці дві проблеми стосуються архітектури та дизайну процесів, які неможливо буде спроєктувати без розуміння мотивів та зазіхань користувачів, вважає голова Громадської організації "Укрмедіа" Олег Чеславський:
"Необхідно розуміти, що впровадження цифрових систем за радянськими канонами у наказовому порядку неможливо апріорі! Цифрові рішення які будуть користуватись попитом повинні бути клієнтоорієнтовані і як наслідок відкриті. Чи готовий уряд перетворитися на відкриту платформу? Яким чином уряд заохочуватиме взаємодію використання цифрових сервісів представниками громадянського суспільства"?