Афера з підвищенням зарплати вчителів
28.09.2017 року набув чинності Закон України «Про освіту». Вказаним законом передбачені високі стандарти та гарантії держави у соціальному забезпеченні педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Так, частиною 2 статті 61 цього Закону передбачено мінімальну межу посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Такий посадовий оклад не може бути нижчим трьох мінімальних заробітних плат.
Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.
Здавалось, що питання з низькою оплатою праці педагогічних працівників вирішено назавжди.
Проте, в Прикінцевих та Перехідних положеннях передбачено два пункти, які перенесли втілення згаданої норми на далеке майбутнє.
Спочатку абзацом 3 пункту 1 встановлено введення в дію частини 2 статті 61 цього Закону з 1 січня 2018 року, а підпункту 1 пункту 6 розділу XII передбачено поетапну реалізацію цієї статті до 2023 року, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).
Абзацами 7 та 8 підпункту 2 пункту 6 розділу XII передбачено обов’язок Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом:
- Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
- Забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
Виходячи з наведених положень Кабінет Міністрів України повинен був прийняття та приведення у відповідність до цього Закону нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Станом на сьогодні вказаний пункт не виконано. Як вбачається із звіту Міністерства освіти та науки України за 2018 рік розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників» знаходиться у процесі виконання.
Витяг із звіту Міністерства освіти і науки за 2018 рік. Термін виконання – лютий 2018 року. У грудні 2018 року прийнято з голосу і про це досі нічого не відомо!!!
Натомість в Оперативному плані Міністерства освіти і науки на 2019 рік, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2019 р. № 61 не заплановано відповідної діяльності Міністерства.
Чим пояснюється така низька активність у піднятті заробітної плати педагогам? Не думаю, що це особиста позиція пані Лілі Гриневич. Це швидше загальна політика уряду.
Це можна уважно розгледіти на фоні ще двох маніпуляцій.
1. Постанова Кабміну про встановлення надбавки за престижність професії.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. N 373 (із змінами) «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування», в якій передбачено надбавку в граничному розмірі 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), але не менше 5 відсотків, педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування фактично виконується лише в окремих містах.
Це пов’язано з тим, що розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.
Фактично згадана постанова Кабінету Міністрів України створили замкнене коло – керівник навчального закладу визначає розмір надбавки, в межах фонду, який підлягає погодженню.
Тому норма Постанови щодо встановлення надбавки за престижність педагогічної праці від 5% до 30% призводить до розбіжностей у розмірах заробітних плат педагогічним працівникам. Окремі адміністративні території не мають бажання передбачати кошти навчальним закладам у повному обсязі і встановлюють надбавку за престижність праці у мінімальних розмірах. За такої ситуації виходить, що престижність педагогічної праці у різних адміністративних територіях є різною.
Тому згадана Постанова не виконує початкового призначення - сприяння авторитету та престижності педагогічної праці.
2. Під час запровадження проекту «Нова українська школа» у співпраці із Міністерством освіти та науки України Світовий банк розробив Аналітичну довідцку «Фінансово-бюджетна сталість в процесі запровадження «Нової української школи».
Автори хотіли б висловити свою вдячність працівникам Інституту освітньої аналітики та представникам Міністер- ства освіти і науки України (МОН) — зокрема, С. Лондарю, Б. Кудренку, Т. Запорожець, О. Денисюк, К. Кузнєцову, А. Литвинчуку, Н. Титаренко, М. Лаврентьєву, В. Іжик та О. Гусак за їхню неоціненну допомогу в роботі над цією до- відкою, включаючи надання даних на рівні шкіл, детальної інформації про порядок оплати праці вчителів та інших працівників, розгляд проектів технічного завдання та попередніх висновків, і надання зауважень щодо них. Крім того, команда Світового банку хотіла б подякувати першому заступнику міністра освіти і науки В. В. Ковтунцю та заступнику міністра освіти і науки П. К. Хобзею за їхні корисні зауваження та поради щодо проекту цієї довідки.
У вказаному дослідженні міститься окремий параграф, який містить висновок де обґрунтовується недоцільність підняття заробітної плати педагогам (стор. 15).
Існує щонайменше три причини, з яких настільки стрімке підвищення зарплати вчителів (за період до 2023 року) є не найкращим способом витрачання державних коштів. По-перше, цей крок спрямував би сектор освіти на шлях, обтяжливий для державного бюджету, й обмежив би ресурси, потрібні для надання інших не менш необхідних громадських послуг (зокрема, охорони здоров’я, виплати пенсій, інфраструктури тощо); за поточного рівня розвитку України вона просто не може дозволити собі настільки масштабні підвищення зарплат. По-друге, цей крок зробив би Україну винятком на міжнародному рівні. Звичайно, праця вчителів оплачується гірше, ніж, скажімо, в країнах Західної Європи, якщо перераховувати зарплати в євро (й навіть із урахуванням різниці в купівельній спроможності). Таке порівняння не є, однак, корисним, адже західноєвропейські країни мають суттєво вищі рівні оплати праці в цілому та більші доходи (що дає їм змогу встановлювати більш високі зарплати в державному секторі). Більш змістовним було б порівняння оплати праці вчителів в Україні з оплатою праці інших громадян, які мають аналогічний рівень досвіду та освіти. За таким підходом зарплати вчителів в Україні близькі до зарплат учителів у більшості інших країн: учителі – а вони зазвичай працюють менше годин і мають гарантовану зайнятість – зазвичай одержують на 10–30% менше, ніж інші працівники з аналогічним рівнем освіти та досвіду (Рисунок 10). Водночас, у разі збільшення розміру оплати праці до чотирьох розмірів прожиткового мінімуму вчителі України матимуть найвищу оплату праці по відношенню до показників країн-членів ОЕСР (знов-таки, див. Рисунок 10). По-третє, з точки зору освіти, наявний нібито причинно-наслідковий зв’язок між підвищенням зарплати вчителів і досягненням кращих результатів діяльності в секторі освіти – в тому числі, результати навчання учнів – є слабким. Потенційний зв’язок між ними може полягати в тому, що підвищення зарплати зробить учительську професію привабливішою, завдяки чому в професію прийде більше талановитих людей.
Ви вважаєте, що дослідження Світового банку лежить без руху і ніхто ним користується?
Я так, не вважаю. Почитайте мою статтю «Проект «Забий на освіту» в дії»
Там описується маніпуляція Мінфіну, у якій центральний орган дає висновок про те, що встановлення надбавки за престижність професії було передчасним.
Не буду зупинятися, захочете - почитаєте.
Як на мене, педагогів знову розводять. Це так, по-українськи:
1. Прийняти закон, яким підвищується заробітна плата.
2. Встановити термін пару років, коли ця норма вступить в силу.
3. Замовити висновок експертів, про тек, що освітяни мають велику зарплату.
4. На підставі висновку експертів скасувати норму про підвищення зарплати.
А Ви згідні миритися з тим, що влада не хоче платити освітянам достойну заробітну плату ?
Приєднуйтесь до команди "Закон і Освіта" ! Педагоги варті кращого життя!
