Безоплатна освіта - яка вона?
Благодійність на освіту чи шкільні побори. У чому різниця?
- Благодійність реально добровільна. Будь-які погрози, натяки, та наполягання – уже не добровільність. Якщо Вам нагадують кілька разів на тиждень та протиставляють інших – це уже не благодійництво, а кримінально каране хабарництво, здирництво і вимагання.
- Фіксована сума – критерій неблагодійництва.
На мою особисту думку, не з позиції права, а з позиції особистого переконання, немає нічого поганого у збиранні батьківських коштів у випадках:
- Створення для дітей додаткових благ, що не передбачені вимогами до навчального процесу, безпеки життя і здоров’я дітей – кулер, телевізор, принтер, культмасові заходи.
- Керівник закладу регулярно звертався до управління освіти та інших інстанцій щодо виділення необхідних коштів на конкретну ціль, але кошти на це так і не виділялися.
Обґрунтування безоплатності освіти
За положеннями статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя).
Зважаючи на актуальність питання доступності і безоплатності дошкільної освіти Конституційний суд України надав офіційне тлумачення у своєму рішенні від 4 березня 2004 року N 5-рп/2004.
Вирішуючи справу про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України щодо забезпечення державою доступності і безоплатності освіти в державних і комунальних навчальних закладах, Конституційний Суд України вважає, що при тлумаченні терміна "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".
Існують відмінності у доступності дошкільної і загальної середньої освіти від доступності вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Так, доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов'язок держави забезпечити реалізацію цього права.
Натомість, доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.
Таким чином, виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.
Аналізуючи положення статей Основного Закону України, де вживається термін "безоплатність", а також виходячи з тлумачення цього терміна в Рішенні Конституційного Суду України від 29 травня 2002 року N 10-рп/2002 (справа про безоплатну медичну допомогу) Конституційний Суд України дійшов висновку, що "безоплатність" зазначених у положеннях частини третьої статті 53 Конституції України рівнів освіти у державних і комунальних навчальних закладах слід розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги, відповідно до державного стандарту в межах тих видів освіти, безоплатність яких визначена у цих положеннях. Забезпечення безоплатності освіти на всіх рівнях є однією з гарантій її доступності.
Відтак будь-яка вимога або прохання надати благодійну фінансову допомогу є незаконною і тягне передбачену законом відповідальність.
Статті Кримінального кодексу України, під які можуть підпадати побори читайте в моїх інших статтях.- тут
