Чому рабство в США було економічно неефективним: висновки нового дослідження

Якби президент Лінкольн скасував рабство в 1860 році — до початку Громадянської війни — ВВП Сполучених Штатів зріс би на 9,1%. Це еквівалент приблизно 2,5 трильйонів доларів у сучасних цінах. Країна втратила ці гроші через систему, яка вважалася "економічно ефективною".

Таких приголомшливих висновків дійшли економісти Треб Аллен з Дартмутського коледжу, Уінстон Чен з Йєльського університету та Суреш Найду з Колумбійського університету в дослідженні "Економічна географія американського рабства" (NBER Working Paper No. 34356, жовтень 2025 року).

Уперше в історії економісти побудували повну просторову модель економіки рабства, використавши найсучасніші дані про кожного раба та кожного вільного працівника в Америці 1860 року. Результати руйнують старий міф про те, що рабство нібито було вигідним для економіки.

"Я думав, що це ефективна система"

"Існує немаргінальна точка зрення, що рабство було економічно ефективним", — пише в коментарі до дослідження економіст Андрій Мовчан. Прихильники цієї теорії вказують на статистику: у плантаторів капіталоозброєність була вищою, ніж у фермерів. Продуктивність на плантаціях перевищувала звичайні ферми.

Але ось у чому річ: на рівні окремого господарства рабство могло виглядати вигідно. А на рівні всієї країни воно працювало як гальмо економічного зростання.

1,6 мільйона життів у базі даних

Дослідники витратили роки, щоб зібрати найповнішу базу даних про економіку рабовласницької Америки:

Повний перепис рабів 1860 року — 1,94 мільйона осіб. Вперше вчені змогли зв'язати кожного раба з його власником, використавши алгоритми машинного навчання (понад 80% успішних збігів). З них працездатними віком 16-50 років були 1,6 мільйона: 1,60 млн у сільському господарстві, 77 тисяч у промисловості, 259 тисяч у послугах.

Повний перепис вільного населення 1860 року — з даними про професії, доходи, місце проживання кожної людини (база IPUMS, Ruggles et al., 2024, 2025).

Записи квартирмейстерів з 40 армійських фортів США — унікальні дані, що показують, скільки платили рабам і вільним за ту саму роботу (Margo, 2009).

Дані про врожаї, вартість майна, ціни на рабів по кожному з тисяч округів Америки (Haines et al., 2010; Hornbeck and Rotemberg, 2024).

Мінус 25% за той самий труд

Коли економісти проаналізували платіжні відомості з армійських фортів, де раби працювали поруч із вільними найманими робітниками, виявилася шокуюча статистика.

За ту саму роботу, в тій самій професії, в тому самому місці і в той самий час рабам платили на 24,9% менше (Таблиця 3 дослідження, коефіцієнт -0,249 при p<0,001). Це після контролю професії, року, місяця, конкретного форту.

Але справжня різниця була набагато більшою. Адже навіть коли рабів офіційно "наймали", більшість грошей йшла їхнім власникам. Раб отримував лише мінімум для виживання.

61 долар на рік: ціна людського життя

Середньорічна компенсація раба в 1860 році становила 61 долар (Table 5, baseline row). Це все, що людина отримувала за рік важкої праці від світанку до темряви.

Для порівняння: ВВП на душу населення США того часу був 291,55 долара. Раб отримував у п'ять разів менше за середнього американця.

Але якби та сама людина була вільною і могла обирати, де жити і як працювати? Економісти підрахували: 788 доларів на рік (Table 5, emancipation row: welfare equivalent to this amount).

Різниця у 12,9 разів. Або 1192%.

"Це консервативна оцінка", — підкреслюють автори. Вона не враховує психологічної травми від рабства, страху, приниження, відсутності прав на власну сім'ю.

Де малярія — там раби

Найжахливіше в дослідженні — географія рабства. Вчені показали: рабовласники свідомо розміщували людей у найнебезпечніших місцях.

Вільні американці селилися там, де було менше малярії, ближче до вільних штатів Півночі, у здоровому кліматі.

Рабів концентрували навпаки: у найгібліших районах, де панувала малярія, у Cotton Belt з його вологими боліт��ми, подалі від Півночі — щоб важче було втекти.

У районах з високою захворюваністю на малярію вільні працівники йшли із сільського господарства в безпечніші сектори — промисловість і послуги. Рабів же змушували працювати саме там, біля боліт, де косила хвороба.

Кореляція між часткою рабів і рівнем малярії в південних округах: -0,54 (дані з дослідження, с. 36). Чим гірші умови — тим більше рабів.

Парадокс заробітних плат

Економісти виявили дивний патерн. У місцях з кращими умовами життя зарплати вільних робітників були нижчими. Люди погоджувалися на менші гроші заради здорового клімату, безпеки, близькості до сім'ї.

Але ціни на рабів у тих самих місцях були вищими. Чому? Там раби були продуктивнішими (не хворіли на малярію), і власники готові були платити більше за "якісний товар".

Це показує суть системи: вільна людина вибирає між грошима і якістю життя. Раб не вибирає нічого — його розміщують там, де він приносить максимальний прибуток власнику.

Сценарій, якого не сталося

А тепер — найцікавіше. Економісти запустили комп'ютерну симуляцію: що було б, якби Лінкольн скасував рабство в 1860-му, до війни?

Модель враховує все: як люди переїжджають між штатами, як змінюються ціни, зарплати, розподіл праці по всіх 1600 округах Америки. Не часткова, а повна модель загальної рівноваги економіки.

Таблиця 5: Економічний ефект емансипації

Базовий сценарій (рабство, 1860):

• Добробут рабів: 1.000 (базовий рівень = $61/рік)
• Добробут вільних: 1.000
• Прибуток рабовласників: 1.000
• Сільське господарство: $143,98 на душу
• Промисловість: $60,74
• Послуги: $86,84
• ВВП: $291,55

Повна емансипація:

• Добробут колишніх рабів: 12.923 (зростання на 1192%)
• Добробут вільних: 0.993 (падіння на 0,7%)
• Прибуток рабовласників: 0.000 (втрата всього)
• Сільське господарство: $136,24 (-5,4%)
• Промисловість: $76,85 (+26,5%)
• Послуги: $105,04 (+21,0%)
• ВВП: $318,12 (+9,1%)

Дев'ять відсотків зростання економіки від однієї реформи. Для сучасної Америки це було б близько 2,5 трильйона доларів.

Велике переселення, якого не було

За моделлю, якби рабство скасували миттєво, розпочалася б масова міграція.

69% колишніх рабів — 1,1 мільйона людей — переїхали б на Північ (Рисунок 3 дослідження). Туди, де вища продуктивність праці, кращі умови, більше можливостей.

Ще 22% тих, хто залишився на Півдні, змінили б місце проживання — йшли б із Cotton Belt у більш безпечні райони Кентуккі, Західної Вірджинії.

Зміна професій: частка рабів у сільському господарстві впала б з 83% до 39%. Мільйон людей перейшли б у промисловість і послуги (Рисунок 4).

Для порівняння: вільному населенню переїхало б лише 2,4% — для адаптації економіки.

Південь vs Північ: перерозподіл економіки

Що сталося б з економічним виробництвом?

Північ:

• Сільське господарство: +24%
• Промисловість: +29%
• Послуги: +28%

Південь:

• Сільське господарство: -29% (масовий відтік робочої сили)
• Промисловість: +19%
• Послуги: +8,8%

США загалом:

• Сільське господарство: -5,4%
• Промисловість: +27%
• Послуги: +21%

"Рабство десятиліттями стримувало структурну трансформацію США", — пишуть автори (с. 37). Країна мала перейти від аграрної до індустріальної економіки. Але раби були прикуті до малопродуктивних плантацій.

Що сталося насправді: повільна свобода

А тепер — найболючіша частина дослідження. Вчені порівняли свої прогнози з реальними даними перепису 1870 року — через п'ять років після скасування рабства.

Що модель передбачила правильно: Зміну професій. Колишні раби масово йшли із сільського господарства в послуги й промисловість — як і прогнозувала модель (Рисунок 6).

Що модель переоцінила: Масштаби міграції. У реальності чорне населення Півдня виявилося набагато менш мобільним, ніж передбачала ідеальна модель.

Позитивна кореляція між прогнозом і реальністю з'являється тільки після контролю за початковим населенням округу. Це означає: люди не могли вільно переїхати, навіть коли їм це було вигідно.

Свобода у ланцюгах

Чому люди не поїхали? Модель припускала: звільнені раби отримають ті самі права, що й білі. Реальність була іншою.

"Чорні кодекси" (Black Codes) — пакет дискримінаційних законів, які прийняли південні штати одразу після війни. Вони обмежували право на пересування, на вибір професії, на володіння землею.

Система convict leasing — масове ув'язнення чорношкірих за дрібні правопорушення (перехід вулиці в неправильному місці, "бродяжництво") з наступною "орендою" ув'язнених приватним компаніям. Фактично — нова форма рабства.

Sharecropping — оренда землі за частку врожаю. Звучить непогано? Але система була влаштована так, що орендар завжди залишався в боргах перед власником землі. Боргова кабала замість ланцюгів.

Расовий терор — KKK та інші організації використовували насильство, щоб залякати чорношкірих. Спроба переїхати на Північ могла коштувати життя.

Провал Реконструкції після 1877 року означав, що федеральний уряд перестав захищати права звільнених рабів. Почалася ера Jim Crow — расової сегрегації, яка триватиме до 1960-х.

У результаті економічний потенціал емансипації не реалізувався. Америка втратила можливість швидкого стрибка, який прогнозувала модель.

Хто виграв, хто програв

Давайте підсумуємо цифри з Таблиці 5:

Колишні раби: +1192% Зростання добробуту з $61 до еквівалента $788 на рік. Дванадцятикратне збільшення. Це головний виграш.

Рабовласники: -100% Втрата всіх прибутків від експлуатації. Їхня "бізнес-модель" перестала існувати.

Білі вільні робітники: -0,7% Мінімальне падіння. Приплив робочої сили трохи знизив зарплати на Півночі. Але в довгостроковій перспективі сильніша економіка вигідна всім.

Уся країна: +9,1% ВВП Чистий виграш для економіки. Більше товарів, більше послуг, вища продуктивність.

Три види експлуатації

Дослідження показує: рабство працювало на трьох рівнях експлуатації одночасно.

1. Примус до праці (+361% до добробуту при звільненні) Рабів змушували працювати вдвічі більше, ніж вони б працювали добровільно. Після звільнення чорні робітники в сільському господарстві скоротили робочий час на 12% (Ransom and Sutch, 1977), хоча насправді зменшення було більшим, бо враховувало всю родину.

2. Вилучення доходів (+81% додатково) Рабовласники привласнювали 95% вартості праці раба. Якби раб отримував повну оплату за свою працю, його дохід зріс би на 731% (с. 35 дослідження).

3. Неправильне розміщення (+55% додатково при можливості переїхати на Північ) Рабів розміщували не там, де їм було б краще жити, а там, де вони приносили максимальний прибуток власнику. Через це вони втрачали ще 55% потенційного добробуту.

Разом: 1192% — ціна рабства для кожної людини.

Порівняння з кріпосним правом

Дослідження не стоїть окремо. Воно вписується в ширшу картину економічних студій примусової праці.

Росія, 1861 рік. Андрій Маркевич та Катерина Журавська (2018) вивчали скасування кріпосного права. Результат: зростання продуктивності і в сільському господарстві, і в промисловості в районах, які найбільше залежали від кріпаків.

Британія, XIX століття. Стефан Гебліх, Стівен Реддінг і Ганс-Йоахім Фот (2022) показали зв'язок між рабством у колоніях і промисловою революцією в метрополії.

Індонезія, сучасність. Гарад Браян і Мелані Мортен (2019) оцінили вплив міграційних обмежень на продуктивність економіки.

Висновок скрізь один: системи, що обмежують свободу вибору працівників, руйнують економічний потенціал країни.

Чому це важливо сьогодні

Дослідження про 1860 рік, але висновки актуальні в 2025-му.

Про розрив у багатстві. Медіанне багатство чорної сім'ї в США становить 24 тисячі доларів. Білої — 189 тисяч (дані Federal Reserve, 2019). Майже у вісім разів менше. Це не "історія" — це наслідки, що тривають.

Про примусову працю. За оцінками Міжнародної організації праці, у світі досі 28 мільйонів людей перебувають у примусовій праці. Дослідження показує: це не тільки моральна катастрофа, але й економічна неефективність.

Про розподіл талантів. Коли люди не можуть вільно обирати професію і місце життя, економіка втрачає потенціал. Це стосується не лише рабства — це про будь-які бар'єри мобільності: візові обмеження, професійне ліцензування, дискримінацію.

Що залишилося за кадром

Автори чесно визнають обмеження дослідження.

Модель не враховує:

• Психологічну травму рабства (ПТСР, міжпоколінна передача травми)
• Руйнування сімей (дітей продавали окремо від батьків)
• Сексуальне насильство
• Втрату культурної ідентичності
• Пряме насильство і страх смерті

Тому цифра в 1192% — це нижня межа. Реальна ціна рабства для людей була вищою.

Модель також не враховує:

• Расизм серед вільних робітників
• Відмінності в освіті та кваліфікації
• Неформальні бар'єри для чорних у "білих" професіях

Якби все це врахувати, економічний виграш від емансипації був би іншим — можливо, меншим у короткостроковій перспективі.

Висновок: неефективна експлуатація

"Рабство було системою, яка експлуатувала людей неефективно", — підсумовують автори (с. 38).

Вона приносила в жертву довгострокове зростання заради короткострокового прибутку плантаторів. Вона штучно стримувала індустріалізацію. Вона неправильно розміщувала мільйони талановитих людей.

Моральна неприйнятність рабства йшла пліч-о-пліч з його економічною неефективністю.

Америка заплатила за це страшну ціну:

• Мінус 9,1% ВВП щороку (десятиліттями!)
• Громадянська війна (620 тисяч загиблих)
• Століття расової сегрегації
• Економічна прірва між Півднем і Північчю
• Розрив у багатстві, що триває досі

І найстрашніше: 12,5 мільйона людей, викрадених з Африки. Мільйони смертей у дорозі. Покоління, прожиті в неволі. Людський біль, який неможливо виміряти в доларах.

Дослідження Аллена, Чена та Найду вперше дає цифри: скільки коштувала несправедливість. 61 долар на рік замість 788. Один до дванадцяти. П'ять відсотків від того, що людина мала б заробляти.

Тепер ми знаємо: рабство не просто було злочином проти людяності. Воно також було економічною катастрофою для всієї країни.

Джерела: Allen, Treb, Winston Chen, and Suresh Naidu. "The Economic Geography of American Slavery." NBER Working Paper No. 34356, October 2025.

Ruggles, Steven et al. "IPUMS USA: Version 16.0." Minneapolis: IPUMS, 2025.

Hacker, J. David et al. "100% Count 1860 Slave Census." 2025.

Margo, Robert A. "Wages and Labor Markets in the United States, 1820-1860." University of Chicago Press, 2009.

Ransom, Roger L. and Richard Sutch. "One Kind of Freedom: The Economic Consequences of Emancipation." Cambridge University Press, 1977.

Markevich, Andrei and Ekaterina Zhuravskaya. "The Economic Effects of the Abolition of Serfdom: Evidence from the Russian Empire." American Economic Review 108:4–5 (2018): 1074–1117.