Геоекономічні виклики та протистояння у сфері рідкоземельних металів: Україна між США, Китаєм і Росією

Світова конкуренція за стратегічні ресурси, зокрема рідкоземельні метали (РЗМ), стає ключовим аспектом геополітичного протистояння між США та Китаєм. Нещодавня угода між США та Україною щодо видобутку та експлуатації рідкоземельних родовищ стала тригером для нової хвилі напруженості, особливо з боку Китаю, який традиційно займає домінантну позицію на цьому ринку. Водночас Москва намагається використати ситуацію для корекції власної позиції у світовій ресурсній політиці.

Китайська реакція та її підґрунтя

Китай, який контролює близько 90% світового виробництва рідкоземельних металів, неодноразово використовував свій статус як геоекономічний важіль. Політизація ринку РЗМ дозволяла Пекіну впливати на технологічні галузі США та Європи. Однак поступове зростання залежності розвинених країн від китайського постачання спричинило їхні спроби диверсифікації джерел сировини.

Заява декана Інституту фінансових досліджень "Чун’ян" при Народному університеті Китаю Ван Веня щодо угоди між Україною та США як "імперіалістичного грабунку" відображає занепокоєння Китаю через втрату фактичної монополії на ринок РЗМ. На думку Пекіна, Київ став об’єктом зовнішнього тиску, а домовленості з США є несправедливими. Китайські експерти прогнозують довгострокові соціально-економічні наслідки для України, якщо країна стане ресурсним придатком для Вашингтона.

США: стратегічна ініціатива та економічна доцільність

Підписання угоди між США та Україною щодо видобутку рідкоземельних металів відбувається на тлі загострення торгівельної війни між Вашингтоном і Пекіном. Президент Дональд Трамп прямо заявив, що США не дозволять Китаю отримувати "односторонні переваги", особливо у високотехнологічних секторах, які залежать від поставок РЗМ.

Вашингтон прагне зменшити залежність від Китаю шляхом розвитку альтернативних постачальників, серед яких Україна розглядається як найбільш перспективний варіант. Міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив, що угода не лише економічна, а й політична, адже вона покликана сприяти стабілізації відносин між Києвом і Москвою. Однак ця теза викликає сумніви, враховуючи поточний стан російсько-українських відносин.

Російський фактор: намагання втрутитися у гру

Росія, яка раніше згорнула власне виробництво рідкоземельних металів через відсутність технологій для їх видобутку, намагається відновити свої позиції. Очевидно, що пропозиція Москви щодо співпраці зі США у сфері видобутку РЗМ є своєрідною відповіддю на американсько-українську угоду. Але Кремль таким чином ще й надсилає сигнал Китаю, що Росія вже не є однозначним союзником Пекіна і може легко стати заручником інтересів Вашингтона.

Однак, судячи з «жорсткої лінії» китайської дипломатії щодо українського питання, Пекін не схильний переглядати свою позицію. Китайська стратегія виходить з припущення, що Росія в довгостроковій перспективі все одно залишиться в полі китайського впливу, в тому числі через посилення санкційного тиску Заходу.

Україна: між економічними вигодами та геополітичними ризиками

Для України залучення американських інвестицій у видобуток РЗМ може стати важливим фактором економічного відновлення. Водночас є значні екологічні та соціальні ризики. Видобуток рідкоземельних металів супроводжується високими витратами та значним екологічним забрудненням, що спричинить соціальний опір всередині країни.

Крім того, угода з США фактично виводить Україну з-під потенційного впливу Китаю в цій сфері. Пекін, який раніше розглядав можливості участі у відновленні української економіки, може скоригувати свої плани та посилити економічний тиск на Київ.

Глобальна боротьба за рідкоземельні метали стає ключовим елементом стратегічного суперництва між США і Китаєм. Україна, володіючи значним ресурсним потенціалом, виявилася втягнутою у цей конфлікт, що може мати як позитивні економічні наслідки, так і серйозні геополітичні ризики.

США, забезпечуючи диверсифікацію поставок, прагнуть зменшити залежність від Китаю та закріпити Україну у своїй економічній орбіті. Водночас Китай сприймає це як втрату монопольного впливу і буде намагатися захистити свої інтереси. Росія, своєю чергою, використовує ситуацію для посилення своїх переговорних позицій як на китайському, так і на американському напрямку.

Найближчими роками ситуація залишатиметься нестабільною, адже питання контролю за видобутком і постачанням рідкоземельних металів має не лише економічний, але й потужний політичний вимір. Успішність американської ініціативи залежатиме від здатності України ефективно управляти ресурсами, уникаючи надмірного зовнішнього впливу з боку глобальних гравців.