Калійна війна: як Мазепін намагався купити Білорусь, а вагнерівці опинилися в резиденції Лукашенка
Коли 29 липня 2020 року, за десять днів до білоруських виборів, у санаторії "Білорусочка" взяли 33 вагнерівців, світ побачив чергову провокацію. Лукашенко кричав про спробу перевороту, Кремль обурювався наклепами, а Київ мовчав. Але ніхто не запитав головного: що, до біса, робили російські найманці в санаторії управделами президента Білорусі? У резиденції, яку контролює Віктор Шейман — людина, що тримає в руках фінансові потоки Беларуськалія.
А адже саме Беларуськалій — справжня мета цієї багатоходовки. Не свобода білорусів, не демократія, не навіть геополітика. Мільярди доларів калійної монополії — ось що стоїть за протестами 2020-го, вагнергейтом і дивно рум'яною Марією Колєснікової після п'яти років у застінках.
Десять мільярдів причин для дружби
Двадцять років тому Сулейман Керімов, Лукашенко та його права рука Віктор Шейман створили те, про що мріє кожен бізнесмен — картель, що контролює 42% світового ринку. Уралкалій плюс Беларуськалій — це не просто два заводи, це майже половина планетарного виробництва калійних добрив. Ціни злетіли в десять разів. Виручка — 10-15 мільярдів доларів щорічно. Красива схема, поки хтось не почав хитрувати.
Керімов вирішив, що може трохи підзаробити на стороні — почав демпінгувати втихаря, підриваючи домовленості. Батька осерчав не на жарт. Керімова оголосили в розшук, його генерального директора посадили, а Путіну довелося терміново перекладати актив на іншого "куму" — Дмитра Мазепіна.
Мазепін — це не просто черговий олігарх з путінського оточення. Це людина, яка контролює Уралкалій, Уралхім, Тольяттіазот. Це людина, яка хоче наш аммиакопровід і Одеський припортовий завод. Але найбільше Мазепін хоче Беларуськалій. Бо хто контролює Беларуськалій плюс Уралкалій — той диктує ціни половині світу.
І Лукашенко це прекрасно розуміє. Тому не здається.
Банкір, красуня і телеграм-канал
У травні 2020-го Лукашенко саджає Віктора Бабаріка — кандидата в президенти, який до цього керував білоруською дочкою Газпромбанку. Чому Бабаріка? Бо за ним стояв Мазепін. Той самий Мазепін, який фінансував NEXTA — головний інформаційний рупор білоруських протестів. Сам Роман Протасевич це підтвердив.
Коли Бабаріка забрали, знамено підхватила Марія Колєснікова — керівниця його штабу, дівчина з великими очима та незламним характером. Росіяни просто скопіювали європейську схему з Тихановським: посадили чоловіка-кандидата, дали жінці стати символом. Елегантно. Цинічно. Ефективно.
А ще був Володимир Макей — міністр закордонних справ, якого "пушив" Мазепін. Макей раптово помер у 2022-му після переговорів з Москвою. Збіг? Можливо. Але коли йдеться про мільярди, збігів не буває.
Вагнерівці в резиденції: питання без відповідей
А тепер найцікавіше. 29 липня 2020-го, коли вулиці білоруських міст вже бурлили, коли протести, спонсоровані Мазепіним, набирали обертів, у санаторії "Білорусочка" взяли 33 вагнерівців.
"Білорусочка" — це не якийсь рандомний готель. Це санаторій управделами президента. Це резиденція під контролем Віктора Шеймана — ближчого сподвижника Лукашенка, людини, яка курирує фінансові потоки Беларуськалія та володіє власною ЧВК, що працює в Африці.
Запитання просте до неможливості: чи знав Лукашенко, що у фактично його резиденції поселилися російські головорізи? Звісно, знав. Шейман без дозволу батьки навіть кави не випив би, не те що 33 вагнерівців не поселив би.
Тоді наступне питання: навіщо? Навіщо Лукашенко ввязався в цю історію?
І найдивніше — український слід. Операцію провели "з подачі" Кирила Буданова та його співслуживця часів СБУ Руслана Червінського. ГУР і СБУ якось причетні до того, що вагнерівців підставили під арешт у Білорусі. Навіщо? Зірвати їхнє перекидання кудись? Допомогти Лукашенку в торгах з Кремлем? Підставити Мазепіна? Чи все разом?
Єдине, що зрозуміло напевне: вагнергейт за десять днів до виборів, на тлі протестів, що їх спонсорує Мазепін, у резиденції людини, яка тримає Беларуськалій — це не збіг. Це детонатор якоїсь складної багатоходівки, де кожна сторона грала свою гру.
Маша з великими очима: занадто рум'яна для п'яти років застінків
А тепер про Марію Колєснікову. У вересні 2020-го її взяли при спробі виїхати — за офіційною версією, вона розірвала паспорт на кордоні. П'ять років у білоруських в'язницях. Символ опору. Незламна.
І ось 2025-й. Її звільняють. І тут виникає незручне питання: чому вона виглядає "занадто рум'яною після п'яти років у застінках"? Це спостереження не з розряду дрібниць. Це маркер.
Пам'ятаєте Надію Савченко? Повернулася з російського полону — і почала відпрацьовувати сценарії, вигідні Кремлю. Чи не повторюється схема?
Є версія, що росіяни через американців домовилися з Лукашенком про звільнення Колєснікової. Якщо так — навіщо вона потрібна на волі саме зараз? Які нові домовленості виникли між Мінськом і Москвою після 2022-го? І чи Колєснікова — справді жертва, чи елемент нової комбінації?
Незавершена партія
Беларуськалій досі під контролем Лукашенка. Шейман як курирував фінпотоки, так і курирує. Мазепін монополії не отримав. Переворот 2020-го не відбувся. Але чи означає це, що війна закінчилася?
Радше — що вона лише призупинилася. Калійний ринок нікуди не поділися. Мільярди як були, так і є. Мазепін як хотів Беларуськалій, так і хоче. А звільнення Колєснікової може бути не кінцем історії, а початком нової фази.
Події 2020-го в Білорусі — це не просто протести за демократію. Це зіткнення кількох сценаріїв одночасно. Сценарій Мазепіна: переворот через протести, керованих кандидатів і NEXTA для захоплення Беларуськалія. Сценарій Лукашенка: використання загрози перевороту для торгу з Кремлем і утримання активів. Український сценарій: незрозуміла багатоходовка ГУР/СБУ, можливо спрямована на дестабілізацію відносин Мінськ-Москва.
А вагнергейт у цьому контексті — не випадкова провокація. Це елемент складної гри, де мішенню був Беларуськалій, а ставкою — монополія на світовому ринку добрив.
Тепер залишається чекати, що станеться далі. Бо в грі на мільярди фінал ніколи не буває очевидним.
