«М'ясні штурми» як традиція: Росія відправляла солдатів на забій ще в Російсько-японську війну
Коли йдеться про штрафні батальйони, більшість одразу згадує Другу світову війну та криваву тактику Червоної армії. Однак традиція заганяти людей, особливо злочинців, у так звані «м’ясні батальйони» зародилася ще за часів Російської імперії під час Російсько-японської війни 1904–1905 років.
🔴 «Мисливські команди» – перші штрафні підрозділи
Російсько-японська війна стала першим конфліктом, у якому російська армія систематично використовувала ув’язнених. Недорозвинена Російська імперія воювала з набагато технологічно досконалішим противником своїм улюбленим методом – завалюючи його трупами власних солдатів. Але катастрофічні втрати на фронті потрібно було чимось компенсувати, і в якийсь момент вирішили поповнювати ряди за рахунок тих, кого можна було просто змусити воювати – каторжників та арештантів.
Так з’явилися «мисливські команди» – загони, набрані з дезертирів, арештантів і тих, хто потрапляв під дисциплінарні покарання. Формально вони мали виконувати розвідувальні завдання, але насправді їх масово відправляли на «м’ясні штурми».
Ці підрозділи стали попередниками штрафних батальйонів часів Другої світової, де принцип залишався тим самим – використовувати людей як «одноразовий стаканчик».
Оскільки статус таких солдатів був поза законом, їхнє озброєння було значно гіршим, ніж у звичайних військових – якщо вони взагалі мали зброю. Тактика? Лобова «розвідка боєм» та смертельні «м’ясні штурми».
🔥 Перша світова та еволюція «штрафників»
Після поразки в Російсько-японській війні традиція набору ув’язнених до «мисливських команд» нікуди не зникла. Уже в Першу світову війну російська армія активно використовувала «розвідку боєм» – закидаючи окопи ворога штрафниками та новобранцями, щоб виявити вогневі точки.
Солдатів бездарно витрачали, кидаючи вперед тих, кого не шкода, а за кількістю їхніх смертей визначали, наскільки потужним є укріпрайон противника. Втрати були просто гігантськими, при цьому ефективність такої тактики залишалася сумнівною.
Проте подібний підхід отримав офіційне закріплення вже у Червоній армії в часи Другої світової.
💀 Друга світова: штрафні батальйони та загороджувальні загони
У період Другої світової війни СРСР офіційно узаконив систему штрафних частин, зробивши її державною структурою:
🔹 Штрафні батальйони (штрафбати) – для офіцерів і солдатів, які провинилися перед командуванням.
🔹 Штрафні роти – для звичайних бійців, яких кидали в найнебезпечніші атаки.
🔹 Загороджувальні загони – підрозділи НКВС, що розстрілювали радянських солдатів, які відступали.
Класичний приклад – битва за Ржев (1942–1943), де штрафників без зброї гнали на німецькі укріплення, використовуючи їх як живий щит.
🤡 Агресія проти України: «Шторм-Z» та тюрма за відмову воювати
Через 120 років після Російсько-японської війни неоімперська Росія знову повернулася до своїх старих методів:
🔹 У 2023 році з’явилися «Шторм-Z» – штрафні загони із зеків, яких безжально кидають у лобові атаки.
🔹 За відмову йти в бій бійців саджають у ями, розстрілюють або відправляють у підвали.
❗ Росія – країна, що славить людожерів
Росіяни пишаються не лише своїми «великими перемогами», але й величезними жертвами, якими ці перемоги здобувалися. І ні в кого з них ніколи не виникає питання: хто або що стало причиною загибелі мільйонів солдатів у «м’ясних штурмах»?
Навпаки, про генералів, які знищили своїми бездарними тактиками мільйони людей, складають пісні, їм ставлять численні пам’ятники, на їхню честь називають вулиці та площі. В Росії існує цілий культ звеличення м’ясників, завдяки бездарності яких гинули сотні тисяч людей. Так буде і в цій війні.
Росія не змінюється – їй завжди потрібні люди, яких можна загнати в м’ясорубку. І що найцікавіше, незважаючи на тотальне винищення своїх громадян під час воєн та відверто зневажливе ставлення держави до них, Москва продовжує постачати на фронт тонни покірного "гарматного м’яса", яке, немов худоба, йде на забій, мовчки гине за імперію.
