Перший "чорний лебідь"

11 листопада 1843 року в Данії вперше було видано казку Ганса Крістіана Андерсена «Гидке каченя»

На прикладі незграбного каченяти, яке виросло у прекрасного лебедя, автор намагався донести до читача думку про те, що ніколи не варто опускати руки, треба боротися за своє щастя, незважаючи на перепони.

Кожен має обстоювати своє право бути самим собою, навіть якщо для цього доведеться піти всупереч громадській думці.

Знавці творчості Андерсена вважають, що «Гидке каченя» є завуальованою автобіографією письменника і знаходять паралелі між місцями дії казки та життям її автора.

У юності Хансу Крістіану справді довелося винести чимало глузувань через свою зовнішність, дуже відмінну від вигляду «середньостатистичного» данця.

Однак безумовний творчий талант Андерсена (не тільки як казкаря) з роками змусив не лише всіх заплющити очі на його зовнішність, а й увів письменника у найвище суспільство.

Мало хто знає, що Андерсену опікувалася датська принцеса Дагмар - майбутня імператриця Марія Федорівна, мати останнього російського самодержця Миколи II.

Ханс Крістіан був серед тих, хто проводжав Дагмар до Росії.

Після розставання з юною принцесою літній письменник записав у своєму щоденнику: «Бідна дитина! Всевишній, будь милостивий до неї і милосердний. Страшна її доля».

Щось він таки знав...