План Путіна щодо миру – це взагалі не про мир

До кінця третього року війни володимир путін опинився перед болісною дилемою: продовжувати зазнавати великих втрат заради мінімальних результатів і, можливо, оголосити нову мобілізацію або розпочати серйозні переговори про мир з Україною. Про це пишуть у колонці для The New York Times державний секретар США Ентоні Блінкен та очільник Пентагону Ллойд Остін — ключові представники адміністрації президента Джо Байдена, яка за кілька днів покине Білий дім. У своїй колонці вони підбивають підсумки роботи команди Байдена у питанні підтримки України у війні з росією.

Величезні втрати росії заради мізерних результатів

За словами Блінкена та Остіна, росія нині зазнає колосальних втрат — у середньому 1500 убитих і поранених щодня — лише заради захоплення невеликих шматків української території. Загальні втрати росії з початку війни перевищили 700 тисяч осіб. Путін «все частіше стикається з болісною дилемою: або й надалі зазнавати великих втрат заради мінімальних досягнень, можливо, оголосити [нову] мобілізацію, яка спричинить внутрішню нестабільність, або почати серйозно домовлятися з Україною про мир, щоб завершити війну».

Не досяг жодної стратегічної мети

Після понад 1000 днів війни путін так і не зміг досягти жодної зі своїх стратегічних цілей, йдеться у колонці. «Сила і вплив росії значно зменшилися: вона навіть не змогла підтримати такого цінного партнера, як режим Башара Асада в Сирії... Агресія путіна навіть призвела до результату, якого він намагався уникнути: НАТО тепер більше, сильніше й згуртованіше, ніж будь-коли», — пишуть Блінкен і Остін.

Економічні проблеми та втрата майбутнього

Скоординовані дії союзників України призвели до серйозних проблем у російській економіці: інфляція перевищила 9%, процентні ставки зросли вище 21%. Кремлю довелося витратити дві третини своїх ліквідних валютних резервів, «позбавивши країну майбутнього заради продовження імперського минулого».

Підтримка України як стратегічний пріоритет

Підтримка США та інших союзників допомогла Україні вистояти перед обличчям російської агресії. Блінкен і Остін згадують про поставки зброї та іншу оборонну допомогу на суму 126 мільярдів доларів, дозволи на використання далекобійних ракет для ударів по російській території, кредити Україні на 50 мільярдів доларів (проценти за якими покриватимуться за рахунок заморожених російських активів у розмірі 300 мільярдів доларів), а також санкції проти найбільших російських банків і нафтогазової галузі.

Попередження для наступної адміністрації США

Ці дії створили важелі тиску на росію, які Україна та наступна адміністрація Білого дому можуть використовувати, вважають автори. Вони закликали команду Дональда Трампа не припиняти підтримку Києва і тиск на москву, щоб змусити кремль укласти стійкий мир на умовах сили.

Скорочення допомоги Україні та примус до передчасного припинення вогню дозволять путіну переозброїтися і згодом знову атакувати, попереджають Блінкен і Остін. «Це буде мир через капітуляцію, який взагалі не буде миром», — наголошують вони.

Глобальні наслідки капітуляції України

У такому випадку Україна буде «розчавлена під чоботом путіна», Європа опиниться під загрозою «сусіда-тирана, який прагне відновити повалену радянську імперію», а дружні США країни можуть зіткнутися з агресією інших автократичних режимів, які розцінять перемогу путіна як «свою власну ліцензію на полювання». Мир через капітуляцію також не буде вигідним для США, яким доведеться витрачати більше ресурсів на захист від осмілілого російського лідера, інших автократів і «агентів хаосу, які прагнуть зруйнувати систему правил, прав і обов’язків, що зробила покоління американців більш захищеними і заможними».

У понеділок Джо Байден, виступаючи з промовою про підсумки свого президентського терміну, наголосив, що спільний опір російській агресії в Україні зміцнив союз США і ЄС. Байден також відзначив ослаблення позицій росії, Ірану і Китаю за час його роботи в Білому домі.