Розвивати громадянське суспільство у Києві будуть на сумнівних підставах

Столичні депутати погодилися продовжити дію програми "Сприяння розвитку громадянського суспільства в Києві" на два роки (до кінця 2024 року) та збільшити її фінансування на 243,39 млн. гривень - майже до 420 млн. гривень. Майже половина додаткового фінансування піде на фінансову підтримку близько 150 органів самоорганізації населення (ОСН). Більшість депутатів не збентежила те, що виконавці програми не надали звіту про ефективність освоєння бюджетних коштів у минулі роки. Було проігноровано і “негативний правовий висновок” від Управління правового забезпечення міськради – схоже, продовження терміну дії міських цільових програм не передбачено Порядком їхньої розробки, затвердження та виконання.

Як стало відомо K V, у ході сьогоднішнього засідання Київради 82 депутати підтримали внесення змін до міської цільової програми “Сприяння розвитку громадянського суспільства у Києві на 2020-2022 роки” (проект рішення від 11.11.2021 року №08/231-4081/ПР ) . Фактично програма була перезатверджена в новій редакції і на новий термін.

Продовжуватиме освоювати бюджетні кошти в рамках реалізації зазначеної програми її розробник – Департамент громадських комунікацій КМДА. Співвиконавці програми – КП “Центр публічної комунікації та інформації” (*) та КНП “Центр комунікації” (**).

Відповідно до ухваленого рішення, дія програми продовжили на 2 роки – до кінця 2024 року. При цьому загальний обсяг фінансування програми збільшили з 176,01 млн. гривень до 419,4 млн. гривень (418,8 млн. гривень з міського бюджету Києва, 0,63 млн. гривень – з інших джерел): у 2020 році – 50,77 млн. гривень , у 2021 році – 54,82 млн гривень, у 2022 році – 95,07 млн ​​гривень, у 2023 році – 105,69 млн гривень, у 2024 році – 113,08 млн гривень.

Нова редакція програми передбачає повну зміну її структури, переформулювання розділів та запровадження нових.

Основну частину фінансування програми – 412,6 млн гривень (або 98% від усієї суми) – розписано на заходи щодо налагодження комунікації “влада-громадськість” . З цієї суми більша частина коштів, а саме 222,1 млн. гривень, призначена для фінансування ОСН. Згідно з документом, у 2020 році ОСНам "на фінансову підтримку" належало 34,33 млн. гривень (цю цифру в програмі не змінювали), у 2021 році - 36,34 млн. гривень (зменшили на 4 млн. гривень). Ще 151,42 млн гривень доведеться витратити у наступні три роки.

У документі не розписано, на підставі якої процедури, які саме ОСН, та на які цілі отримають ці кошти. Відзначено лише цільове призначення незначної частини цих грошей: 2,99 млн гривень – на деякі капітальні витрати, 2,42 млн гривень – на розробку інформаційно-методичних матеріалів та 1,03 млн гривень – на поїздки Україною керівників ОСН.

Серед найбільших статей витрат “перезатвердженої програми” також є фінансова підтримка КНП “Центр комунікації”. Для “налагодження системного діалогу “влада-суспільство” та розширення співпраці з неурядовими організаціями цього підприємства хочуть у наступні три роки виділити 52,33 грн.

Ще 41,06 млн гривень до кінця 2024 року мають намір витратити на "модернізацію та розвиток відкритих громадських просторів".

При цьому, в рамках заходів щодо налагодження комунікації "влада-громадськість" на п'ять років (2020-2024 роки) розподілено: всього 1,11 млн гривень на забезпечення діяльності Громадської ради при КМДА, 1,1 млн гривень - Комісії з питань перейменувань та Комісії з питань встановлення пам'ятних знаків у Києві та 387,4 тис. гривень – Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при КМДА.

4,73 грн у 2022-2024 роках (загалом за програмою – 6,38 млн гривень) хочуть витратити на створення та модернізацію вебпорталу “Платформа інститутів громадського товариства Києва”. 

За прогнозами розробником програми, в результаті реалізація її заходів до кінця 2024 року буде створено 6 нових відкритих громадських просторів, а кількість ГСН, які щороку отримують фінансову допомогу з бюджету, буде збільшено зі 134 до 155.

Зазначимо, що зазначений проект рішення затвердили без звіту про виконану роботу в рамках цього документа в минулі роки. У новій редакції програми містяться витрати на окремі заходи у тому числі на 2020 рік. Ці дані не коригували, проте невідомо, чи були зазначені кошти освоєні і який результат у результаті місто змогло від цього отримати. Крім того, Управління правового забезпечення діяльності Київради наголосило, що документ є “сумнівним із правової точки зору”, оскільки Порядок розробки, затвердження та виконання міських цільових програм не передбачає продовження їх терміну дії. 

Суб'єктами подання проекту рішення щодо перезатвердження програми “Сприяння розвитку громадянського суспільства у Києві” виступили профільний заступник голови КМДА Марина Хонда (на колажі зліва) та директор Департаменту громадських комунікацій КМДА Роман Лелюк (на колажі праворуч). Останній представляв проект перед колегами у сесійній залі.

Під час обговорення депутати Київради Віталій Павлік (фракції “Єдність”) та Михайло Наконечний (фракція (ОПЗЖ)) поцікавилися у доповідача, чому і на підставі чого Департамент громадських комунікацій КМДА пішов на продовження дії цільової програми.

“Київрада не просто так приймала Порядок розробки, затвердження та виконання міських цільових програм . Депутати завжди наголошували на виконавчому органі про необхідність неухильного виконання цього порядку. Це досить хибна практика – технічними змінами на два роки продовжувати дію програми. Програма діє три роки, щороку її виконавці звітують про її реалізацію. Після завершення програми – готується звіт, а далі йде громадське обговорення, розуміння того, чи досягнуто індикаторів, які перед собою ставили розробники. Чому 10 інших департаментів подавали нові програми і ми їх затверджували, а ви просто технічно продовжуєте дію своєю”, – дивувався Віталій Павлік.

У відповідь Роман Лелюк заявив, що згаданий Порядок передбачає можливість продовження програм у разі внесення до неї істотних змін.

Порядок дозволяє нам продовжити дію програми до 5 років, якщо в неї вносяться істотні зміни. Цього року до програми якраз вносяться принципові зміни, які визначають вектор розвитку співпраці з громадянським суспільством на наступні три роки”, – пояснив Роман Лелюк.

При цьому на уточнююче запитання Віталія Павлика, яким саме пунктом Порядку передбачено таку можливість, Роман Лелюк відповісти не зміг. Директор Департаменту громадських комунікацій КМДА лише наголосив, що юридичне управління Київради "не заперечувало проти продовження дії програми".

За даними розробників програми, на кінець 2019 року в Єдиному реєстрі органів самоорганізації населення у Києві налічувалося 175 таких органів, з них 88 – будинкових, 11 – квартальних, 9 вуличних комітетів та 67 комітетів мікрорайонів. Даних щодо кількості столичних ГСН на кінець 2021 року розробники документа не надали. 

Нагадаємо, програму "Сприяння розвитку громадянського суспільства в Києві на 2020-2022 роки" було затверджено рішенням Київради від 12.12.2019 року № 452/8025 з фінансуванням 176,01 млн гривень. До сьогодні зміни до неї не вносилися.

КП “Центр публічної комунікації та інформації” засновано Київрадою у 1998 році. Його головними завданнями є налагодження співпраці влади з громадянським суспільством, організація та проведення інформаційних компаній, інформування киян про головні події у столиці та діяльності міської влади на інтернет-порталі “Вечірній Київ” та в газеті “Хрещатик”. КП “Центр публічної комунікації та інформації” з 4 травня 2020 року очолює Ганна Куницька . Підприємство підпорядковане Департаменту громадських комунікацій КМДА.

У травні 2021 року КП “Центр публічної комунікації та інформації” Київрада вирішила перейменувати на КП “ Київінформ ”. Процес перейменування має завершитись до початку 2022 року.

КНП “Центр коммуникации” (до решения горсовета о реорганизации предприятия – КП "Киевсоцмедсервис” ) создано Киевсоветом в 1997 году. Основной вид деятельности - общая медицинская практика. И. о. директора – Ирина Скороход. С 30 августа 2021 года КП находится в стадии припинення.

10 червня 2021 року Київрада ухвалила рішення № 1448/1489 про реорганізацію КП “Київсоцмедсервіс” шляхом перетворення його на КНП “Центр комунікації”. У пояснювальній записці до проекту зазначеного рішення зазначено, що реорганізоване КП перепрофілює та передадуть у підпорядкування Департаменту громадських комунікацій КМДА “для налагодження системного діалогу влади та суспільства”.

Департамент громадських комунікацій КМДА з 2 квітня 2019 року очолює Роман Лелюк. Роботу цього департаменту контролює та координує заступник голови КМДА Марина Хонда.