Як неоподаткований мінімум впливає на доходи?
Регулярний аналіз своїх доходів та витрат допомагає тримати фінанси під контролем та уникати тимчасових фінансових труднощів. Розвиваючи свою фінансову грамотність, доречно звернути увагу на соціально-економічні показники, що застосовуються для перегляду рівня заробітної плати та соціальних виплат в Україні. Одним із них є неоподаткований мінімум доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян — це поняття, яке вживається в різних значеннях і тісно переплетене з поняттями рівня життя, соціального захисту та оподаткування. В окремих нормах законодавства воно може виступати як символічна фіксована величина, прив’язана зокрема до розрахунку окремих штрафів. Водночас існує інше споріднене поняття — податкова соціальна пільга (ПСП), котра має пряме відношення до оподаткування доходів фізичних осіб. По суті, ПСП — це механізм, що дозволяє зменшити податкове навантаження на доходи найменш забезпечених категорій громадян, а не «автоматично звільняє» від сплати податку всю отриману суму.
Детальний розбір поняття «неоподаткований мінімум» шукайте в блозі Unex Bank. У цьому ж матеріалі ми зосередимося на практичному значенні цих інструментів у контексті впливу на наші доходи. Насамперед це проявляється через механіку оподаткування і через розмір соціальних виплат. Особливо для громадян, які отримують маленьку зарплату, стипендію чи пенсію.
Варто чітко відокремити: ПСП — це не «повне звільнення від податку», а податкова пільга, яка зменшує оподатковувану базу або суму податку. Діючим Податковий кодекс України визначено умову застосування ПСП: право на пільгу має працівник, місячний дохід якого не перевищує розмір прожиткового мінімуму, помноженого на коефіцієнт 1,4. У результаті ПСП дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи і застосовується для зменшення оподатковуваної суми або податкового зобов’язання за правилами Податкового кодексу. Отже, правильніше говорити про зменшення бази оподаткування за допомогою ПСП, а не про автоматичне «звільнення від податку» на весь дохід.
Це особливо важливо для громадян із низькими доходами — тих, хто отримує невелику заробітну плату, стипендію чи пенсію. Якщо місячний дохід людини підпадає під умови застосування ПСП, її податкове навантаження зменшується відповідно до механізму пільги. Якщо ж дохід перевищує поріг (прожитковий мінімум × 1,4), то ПСП не застосовується, і така особа оподатковується на загальних підставах. Нагадаємо, що це 23% (18% ПДФО та 5% військового збору). Для найманих працівників податкові відрахування із заробітної плати здійснює роботодавець, що виступає їхнім податкових агентом. Самонаймані особи (ФОП) повинні самостійно розраховувати та сплачувати відповідну суму податків.
Крім впливу на податкове навантаження кожної окремо взятої особи, неоподаткований мінімум має вплив і на макрорівні. Він використовується під час перегляду мінімальної заробітної плати та соціальних виплат (допомог, пенсій, стипендій тощо). Зі змінами рівня неоподаткованого мінімуму в підприємствах мають переглядатися трудові договори, контракти, положення про оплату праці та премії, розміри матеріальної допомоги.
Ще один аспект — юридичний контекст застосування фіксованих базових величин. У різних нормах законодавства штрафи та санкції можуть бути прив’язані до різних «баз» — наприклад, до фіксованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (історично символічна сума, близька до 17 грн), або до прожиткового мінімуму, або до мінімальної заробітної плати. Тому при обговоренні впливу штрафів на доходи громадян важливо вказувати саме ту «базу», яку використовує конкретна норма (КУпАП, Кримінальний кодекс, інші акти), щоб уникнути хибних узагальнень. Якщо розглядати неоподаткований мінімум у його юридичному контексті, а саме як мінімальний розмір штрафу за адміністративні та кримінальні правопорушення, то й тут прослідковується певний вплив на доходи громадян. Із збільшенням розміру штрафу збільшується і санкційний тиск у разі порушення особою встановлених норм, правил та порядків. Проте перегляд штрафу у сторону збільшення завжди відбувається лише після підвищення рівня мінімальної заробітної плати, тому так зміни неоподаткованого мінімуму є обґрунтованими та виправданими з економічної точки зору.
