Життя людини як золота акція, країна як АТ: інструкція з вибору долі
Проблема сучасності для людини багато в чому полягає в тому, що вона буквально не знає, як, де й навіщо жити. При цьому ні держава, ні церква, ні інші інституції не пропонують їй бодай якусь придатну для користування інструкцію, яка могла б у цьому допомогти.
Спробуймо допомогти собі й іншим розібратися. І для початку зупинимо свій вибір на країні. Точніше сказати: визначимося з вибором країни. Якщо, звісно, у нас є така опція.
Уявімо, що кожен із нас народжується акціонером. Першу, єдину й найголовнішу цінну «акцію» — життя, ми отримуємо від батьків, вони ж, як правило, прямо чи опосередковано стають причиною того, чому ми інвестуємо її в місце нашого народження. Ми автоматично отримуємо громадянство — це й є нашою неусвідомленою інвестицією.
От тільки хтось народжується з «блакитними фішками» в руках — швейцарським паспортом, американським або норвезьким. Хтось отримує «сірі зони» на кшталт Болгарії чи Молдови. А комусь дістається інвестквиток у фінансову піраміду — таку як Росія чи Венесуела.
Громадянство — це не лише право на територію й паспорт. Це інфраструктура, медицина, якість інституцій, перспективи для дітей. І якщо дивитися чесно, життя людини — це інвестиційний проєкт, у який ми вкладаємо себе цілком і повністю, забуваючи іноді, що можемо обрати країну як компанію-емітента.
Критерії оцінки країни як об’єкта для інвестиції
Щоб зрозуміти, куди варто вкласти життя, потрібно мислити категоріями портфельного менеджера:
Стабільність. Чи є ризики дефолту, війни, революції? Як компанія переживає кризи?
Доходність. Які «дивіденди» вона виплачує: рівень життя, медицина, соціальні гарантії, освіта.
Ризик. Наскільки високий шанс втратити капітал: корупція, репресії, мобілізація.
Спадковість. Яку цінність цей актив збереже для дітей і внуків.
Ці чотири критерії дозволяють розкласти країни на «дивідендних аристократів», «акції росту», «сірі зони» й «піраміди».
Блакитні фішки: Швейцарія, Норвегія, США
Швейцарія — еталон надійності. Це не компанія-стартап, яка обіцяє ріст, а корпорація зі столітньою історією. Вона платить стабільні дивіденди: медицина, рівень життя, нейтралітет, сильна валюта. Мінус: папір дуже дорогий, ріст нульовий. Але для спадкоємців — безцінний актив!
Норвегія — нафтова «акція», де весь дохід акуратно покладений у фонд майбутніх поколінь. Це приклад, коли країна поводиться як мудрий акціонер: не проїдає ресурс, а капіталізує його. Для дітей це гарантований дивіденд на століття вперед.
США — це Apple і Microsoft одночасно. Ризики є (поляризація, борги), але доходність максимальна. Паспорт США відкриває ринки всього світу, дає можливість дітям учитися й працювати де завгодно. Це «корпорація росту й дивідендів», хоча волатильність вища, ніж у Норвегії.
Акції росту: Польща, Україна, Південна Корея
Є країни, які в минулому виглядали як «penny stock», а потім вистрілили. Південна Корея — яскравий приклад: бідна країна 1960-х перетворилася на всесвітньо визнаного техногіганта.
Польща сьогодні — найуспішніший європейський стартап. Ріст ВВП, індустріалізація, військова міць. Якщо продовжить у тому ж дусі, це може бути «європейський Тайвань» (який уже хоче собі «повернути» «європейський Китай» — Росія).
Україна поки у стані війни й у руках корупціонерів, тому ризики колосальні. Але гіпотетичний потенціал — гігантський. Якщо Україна вистоїть проти російсько-фашистського агресора, це буде ростова акція з мультиплікатором х10: аграрка, енергетика, оборонка, IT. Це як купити Amazon у 1999 році: ризик збанкрутувати — максимальний, але якщо доживе до 2030, діти стануть спадкоємцями надприбуткового активу.
Сірі зони: Італія, Болгарія, Молдова, Туреччина
Є країни, які живуть у вічній кризі.
Італія — старий бренд, але з боргами й слабким управлінням. Гарно, але інвестор завжди на голці ризику.
Болгарія — недооцінена акція ЄС. Потенціал є, але корупція й слабкий менеджмент заважають їй «піднятися».
Молдова — «гаражний стартап» на кордоні ЄС. Може бути куплена Європою — і тоді ріст. А може зникнути як актив, ставши анклавом Росії.
Туреччина — компанія з харизматичним CEO (Ердоганом), але з хронічним дефіцитом кешу. Волатильність занадто висока, інвестор вічно живе в нервовому очікуванні.
Піраміди (МММ): Росія, Венесуела, Північна Корея
Росія — це чисте МММ. Народу 500 років обіцяють «духовні дивіденди», просять ще трохи потерпіти, а на практиці весь актив згорає у вогні війни. Дивіденди йдуть інсайдерам, міноритарії стають витратним матеріалом: гарматним м’ясом.
Венесуела — нафтогігант, знищений менеджментом. Актив утратив цінність: гіперінфляція, еміграція.
Північна Корея — акція, взагалі ніяк не котирувана на ринку. Купити її можна лише за лояльність режиму, продати неможливо. Це інвестиційний тупик.
Як обміняти життя на кращу акцію?
Проблема в тому, що більшість людей живуть із тим пакетом акцій, який їм дістався у спадок. Але в сучасному світі акції можна міняти:
- еміграція,
- інвестиційні візи,
- друге громадянство,
- навчання дітей за кордоном.
Життя — це не лише робота на одному ринку. Можна диверсифікувати портфель: мати паспорт «дивідендного аристократа» для стабільності й «ростову акцію» для експозиції на майбутнє. Наприклад, дитина вчиться в Естонії (ріст), отримує громадянство Канади (стабільність) і залишається інвестором в Україну (венчур).
Це й є стратегія розумного інвестора: не тримати всі акції в одному кошику.
Чому росіяни — вічні лохи?
Росіяни історично живуть у положенні впертих інвесторів-невдах. Їм завжди продавали «фантики» під виглядом акцій. А вони «на зло ворогам революції» і не намагалися перевірити справжність сміття, яке їм підсовували під виглядом цінних паперів.
- У XVI столітті їм навіювали, що «цар» обраний богом і їм дуже пощастило страждати й помирати за нього.
- У XVIII столітті їм продали пародію на імперію, хоча Петро лише перетворив її на сировинний придаток Європи.
- У XIX столітті їх переконували, що вони «жандарми Європи», тоді як вони стали «гарматним м’ясом», а Росія виконувала роль підрядника чужих воєн.
- У XX столітті їм дали свободу й право вибору: «акцію СРСР» — фантик із портретом Леніна. Але «росіяни» знову жили в бараках, працювали безкоштовно, а всі дивіденди дісталися номенклатурі й чекістам.
- У XXI столітті їм знову продали піраміду: «Росія піднімається з колін». Але замість дивідендів — мобілізація, санкції й згасаючий споживчий ринок.
Російський народ — найкращий клієнт МММ. Вони досі, через 500 років «кидала», вірять у «гарантовану доходність» там, де будь-який нормальний інвестор бачить ознаки піраміди: непрозора звітність, агресивна реклама, обіцянки «світлого майбутнього», але потім. Колись. Скоро.
📊 Глобальний рейтинг країн
| Країна | Стабільність | Доходність | Ризик | Спадковість | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|
| Швейцарія | 🔵 Дуже висока | 🟢 Висока | 🟢 Низький | 🔵 Максимальна | Дивідендний аристократ, майже без росту, але залізобетонна надійність. |
| Сінгапур | 🔵 Висока | 🔵 Дуже висока | 🟡 Середній (геополітика) | 🔵 Висока | Growth-stock: маленька акція з величезним мультиплікатором. |
| Канада | 🔵 Висока | 🟢 Висока (ресурси) | 🟡 Середній (сировинна залежність) | 🔵 Висока | Надійна «сировинна корпорація». |
| Австралія | 🔵 Висока | 🟢 Висока | 🟡 Середній (сировина + Азія поруч) | 🔵 Висока | Аналог Канади, плюс фактор Індо-Тихоокеанського регіону. |
| Південна Корея | 🟢 Висока | 🔵 Дуже висока | 🟡 Середній (загроза КНДР, демографія) | 🔵 Висока | З «пенні-стоку» до техногіганта. |
| Естонія | 🟢 Висока | 🟢 Добра | 🟡 Середній (РФ поруч) | 🔵 Висока | IT-стартап ЄС. |
| Польща | 🟢 Висока | 🔵 Дуже висока | 🟡 Середній | 🔵 Висока | «Європейський Тайвань» у перспективі. |
| Туреччина | 🟡 Середня | 🟢 Середня | 🟡 Високий (волатильність, Ердоган) | 🟡 Середня | Яскравий CEO, але фінанси кульгають. |
| Індія | 🟡 Середня | 🔵 Дуже висока | 🟡 Високий (хаос + корупція) | 🔵 Висока | Гігант-ринок, волатильний, але довгостроковий ріст. |
| Китай | 🔵 Висока (всередині) | 🔵 Дуже висока | 🟡 Середній (геополітика, контроль) | 🟢 Середньо-висока | Монополія з «креативним обліком»: прибуток є, але вивід дивідендів обмежений. |
| Росія | 🟠 Низька | 🔴 Нульова (все йде у війну) | 🔴 Максимальний | 🔴 Нульова | МММ: інсайдерам надприбутки, міноритарії — гарматне м’ясо. |
| Венесуела | 🟠 Низька | 🔴 Від’ємна | 🔴 Максимальний | 🟠 Низька | Спалений нафтовий актив. |
| Північна Корея | 🔴 Відсутня | 🔴 Відсутня | 🔴 Максимальний | 🔴 Нульова | Акція поза ринком, виходу немає. |
Інвестиційний портфель за секторами
💎 Блакитні фішки (ядро): Швейцарія, Норвегія, США, Канада, Австралія, Німеччина, Британія, Франція.
🚀 Акції росту: Сінгапур, Південна Корея, Польща, Естонія/Балтія, Україна (після війни), Індія, Чехія.
⚖️ Сірі зони (волатильні середняки): Туреччина, Італія, Болгарія, Молдова.
📉 Піраміди/сміття: Росія, Венесуела, Північна Корея.
🌍 Гігант-монополія: Китай (окремий клас: висока доходність, але обмежений доступ до капіталу).
📌 Якщо мислити як інвестор для дітей/спадкоємців:
- мінімум 50% у «блакитних фішках»,
- 30–35% у «ростових» (щоб був апсайд),
- максимум 10% у «сірих зонах» (спекуляції),
- 0% у «пірамідах» (якщо тільки не любиш азарт).
Урок для інвестора життя
Урок простий:
- Не вір обіцянкам наддохідності без ризику.
- Дивись на менеджмент. Якщо країна управляється кланом злодіїв чи фанатиків, а дивіденди лише обіцяють — це МММ.
- Думай про спадок. Справжній інвестор думає про онуків, а не про «славні перемоги минулого» чи «велич нації».
- Диверсифікуй. Життя занадто цінне, щоб ставити все на один актив.
Висновок
Життя — це інвестиція. Країна — це акція. Хтось отримує дивідендного аристократа й спить спокійно. Хтось тримає ростову папірку, ризикує, але виграє. А хтось усе життя носить фантики МММ і з гордістю кричить «ми велика держава й нас усі бояться», не розуміючи, що він міноритарій у піраміді.
І головний вибір людини — це не лише професія, сім’я чи кар’єра. Це вибір країни як активу, в який вона вкладе своє життя.
