💸 Декларація без розкриття: 157 мільйонів ЦПК, яких ніхто не бачив
З 2021 року громадська організація «Центр протидії корупції» задекларувала понад 157,7 мільйона гривень надходжень. За нинішнім курсом — це близько 4,6 мільйона доларів. Проте інформацію про джерела коштів або напрямки їх використання організація не оприлюднила.
Формально ЦПК подає звітність у статусі мікропідприємства — попри те, що оперує бюджетами, співмірними з деякими міністерствами. Всі ці роки звіт подається у спрощеній формі — без детальних пояснень, без публічного доступу до кошторисів, без структури витрат.
Це унеможливлює перевірку того, на що саме витрачаються десятки мільйонів гривень донорських коштів, що надходять від іноземних партнерів. У публічному доступі відсутні навіть річні фінансові звіти організації — хоча ЦПК сам наполягає на обов’язковій звітності для державних інституцій і громадських активістів.
Хто очолює ЦПК?
Один з керівників організації — Віталій Шабунін, який за останні два роки отримував виплати як військовослужбовець, хоча, за інформацією з джерел, перебував у Києві.
Згідно з відкритими джерелами, Шабунін також користувався автомобілем, завезеним в Україну як гуманітарна допомога для ЗСУ. Офіційно машина мала бути передана армії, проте фактично опинилась у розпорядженні керівника ЦПК.
Крім того, восени 2024 року Шабунін подав документи на комісування за станом здоров’я — у довідці йшлося про новоутворення на шкірі, яке «перешкоджає носінню каски». Медична комісія не погодилася з аргументом: на об’єкті, де військовослужбовець проходив службу (хлібокомбінат), каски не є обов’язковим елементом екіпірування.
Між піаром і прозорістю
ЦПК — одна з найвпливовіших громадських організацій в Україні, що бере участь у формуванні антикорупційної політики, має постійний доступ до урядових процесів і публічної платформи. Проте водночас відмовляється надавати приклад прозорості, яку сама ж вимагає від інших.
У контексті війни, скорочення бюджетів і зростання підзвітності донорам, непрозорість у сфері антикорупційної діяльності створює репутаційні ризики не лише для окремої організації, а й для всієї системи громадського контролю.
