⚡️ «Institutional cover-up»: Заступнику керівника САП дали «тихо» піти з посади з виплатою у 400 тис. грн
В антикорупційних колах розгортається скандал навколо звільнення заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрія Синюка. Ексколеги та інсайдери звинувачують керівництво органу в покриванні посадовця, якого підозрюють у «зливі» інформації фігурантам гучних справ.
🤫 Передісторія: «Зливи» і зв’язки
Андрій Синюк, якого в медіа неодноразово називали «ставлеником Банкової», фігурував у скандалі щодо розголошення даних досудового розслідування. Йдеться про справу, де фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.
За словами колишніх прокурорів САП, Синюк нібито передавав інформацію підозрюваним у провадженнях, які велися під його ж процесуальним наглядом. Попри це, керівництво САП тривалий час ігнорувало ці сигнали («вмикало режим окуня»).
⚖️ Порушення закону при звільненні
Головна претензія до звільнення Синюка — обхід законної процедури заради уникнення відповідальності. Посадовцю дозволили написати заяву «за власним бажанням», що прямо суперечить профільному законодавству.
Ч. 9 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру»:
Прокурора неможливо звільнити за власним бажанням, якщо щодо нього триває дисциплінарне провадження.
Як це мало бути за законом:
Внутрішній контроль САП проводить розслідування.
Матеріали передаються до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП).
КДКП приймає рішення про покарання чи звільнення за статтею.
Як сталося насправді:
Матеріали до КДКП не передали, розгляд не завершили, а Синюку дали піти добровільно, уникнувши «вовчого квитка».
💰 «Золотий парашут»
Окрім можливості уникнути дисциплінарної відповідальності, ексзаступник отримав солідну виплату. У декларації при звільненні відображено суму в 382 723 грн. Це фактично виглядає як бонус за роботу, роль у якій слідство описувало як «виконавця у злочинній організації» (в контексті справи Міндіча).
🗣 Реакція
Експерти та колишні співробітники прокуратури називають це явище «institutional cover-up» (інституційне приховування). Ситуація демонструє подвійні стандарти: поки антикорупційні органи публічно засуджують втечу фігурантів від відповідальності, всередині системи для «своїх» створюються умови для комфортного звільнення з виплатами.
