⚖️ Одеський митник у французькому раю: як Михайло Грібанов програв суд, але виграв життя на Лазуровому узбережжі
Чернігівський окружний адміністративний суд завершив розгляд справи за позовом колишнього начальника Одеської митниці Михайла Грібанова, який намагався через суд повернути собі посаду та отримати компенсацію за час «вимушеного прогулу».
💼 Позовні вимоги
Грібанов вимагав скасувати накази про звільнення, поновити його на посаді начальника митниці та стягнути середній заробіток за час, коли він не працював. Його аргументація будувалася на тому, що:
під час випробувального терміну йому нібито не визначили чітких завдань;
попередження про звільнення не містило обґрунтування;
рішення ухвалили без погодження з Міністерством фінансів;
на результати роботи вплинув карантин.
⚖️ Позиція відповідача
Державна митна служба наполягала, що звільнення відбулося через невідповідність займаній посаді під час випробувального терміну (пункт 2 частини 1 статті 87 Закону «Про державну службу»).
Грібанов, за даними служби, провалив усі ключові показники:
надходження до бюджету становили лише 82,1% від плану, недобір — майже 4 мільярди гривень за перше півріччя 2020 року;
митниця не продемонструвала зрушень у боротьбі з корупцією;
не було прогресу в скороченні часу оформлення вантажів;
фактично — провал на всіх фронтах.
Дату звільнення, зафіксовану наказом № 374-о, лише змінили через лікарняний, що не вплинуло на суть рішення.
🧾 Рішення суду
Суд визнав, що випробувальний термін був законним, а його результати — обґрунтованими.
Погодження з Мінфіном, яке Грібанов називав відсутнім, не порушено, адже закон не визначає форму такого погодження, і сам Мінфін підтвердив його наявність.
У підсумку суд вирішив:
Звільнення під час випробувального строку — законне, дискреційне право суб’єкта призначення, а позивач не довів виконання покладених завдань.
🇫🇷 «Успішний кейс» Одеси на Лазуровому узбережжі
Попри поразку в суді, Михайло Грібанов, за документами, виглядає цілком задоволеним життям.
Після звільнення він зник із публічного простору, але сплив на Лазуровому узбережжі Франції, у містечку Кап-д’Ай — лише за три кілометри від Монако.
Там колишній митник, який у 2021 році потрапив до санкційного списку РНБО як один із “королів контрабанди”, насолоджується середземноморським комфортом і тишею.
Його дружина Ірина Грібанова перед самою війною придбала Porsche із номером AA0095ZB вартістю близько 3 мільйонів гривень. Саме її авто тепер регулярно помічають на дорогах найдорожчого курорту Франції.
🔍 Безкарність як стиль життя
Парадокс у тому, що санкції проти Грібанова діють, але жодних кримінальних справ, розшукових дій чи запитів про екстрадицію немає.
Ні СБУ, ні БЕБ, ні прокуратура не виявляють зацікавленості в пошуку активів цього «везунчика».
І поки в Україні суди розглядають апеляції звільнених митників, королі контрабанди спокійно закріплюють свої статки на узбережжі Франції.
Висновок: кейс Грібанова — це не просто історія про одного корумпованого посадовця. Це дзеркало системи, де навіть санкційний статус не заважає комфортному життю, якщо домовленості укладено «з потрібними людьми». А державі залишається роль статиста — без карних справ, без конфіскацій і без справедливості.
