💼 Рекордні прибутки на тлі війни: як бізнес родини радника ОП отримує мільйони з оборонного бюджету
Сімейний бізнес радника керівника Офісу Президента Олександра Бевза встановлює нові рекорди прибутковості на тлі стрімкого зростання державних оборонних закупівель. У 2024 році компанія його батька — ТОВ «ВП Евас» — задекларувала 148 млн грн чистого прибутку, що перевищує показник 2023 року (134 млн грн). Основний клієнт компанії — ТОВ «Таланлегпром», один із головних постачальників взуття для ЗСУ.
📈 Що не так з фінансами «Таланлегпрому»?
Згідно з даними Prozorro, у 2023 році компанія уклала державних контрактів на суму 365 млн грн. У 2024 — вже 4,94 млрд грн, тобто зростання більш ніж у 14 разів. Однак при цьому чистий прибуток компанії… зменшився — з 468 млн до 456 млн грн.
📉 Де зникає маржа?
Аналітики звертають увагу на можливу реалізацію схеми переносу прибутковості. «Таланлегпром» закуповує сировину для взуття (зокрема ПВХ-гранулят та гумові компоненти) у «ВП Евас» — за завищеними цінами. За окремими оцінками, на 50–100% вище ринкових. У результаті взуттєвий підрядник показує високу собівартість і занижує прибуток, тоді як реальна маржа акумулюється в компанії-постачальника, що належить батькові радника ОП.
💸 Податкові наслідки — мінімальні: на відміну від прибутку виробничої компанії, дивіденди «Еваса» оподатковуються лише 5% при виплаті фізичним особам, без супутнього ПДВ. Сума, що могла бути спрямована на додаткове забезпечення армії, трансформується у приватний дохід.
📜 Історія не нова
Ще у 2017 році Солом’янський суд м. Києва встановив, що структури Бевза-старшого використовувались для виведення коштів із «Таланлегпрому» через штучне завищення цін на сировину. Справу тоді завершили штрафом, без кримінальних наслідків. Згодом кілька журналістських розслідувань підтверджували цю схему — однак без жодних дій з боку правоохоронців.
⚙️ Політичне прикриття?
Хоча формально Олександр Бевз курує аграрний блок, джерела в оборонній сфері стверджують, що він має вплив на формування технічних вимог до закупівель Міноборони. Це дає змогу утримувати монопольне становище «Таланлегпрому» на тендерах із пошиву взуття для ЗСУ.
🔍 Що мають перевірити аудитори та антикорупційні органи:
Трансфертне ціноутворення між «Таланлегпромом» і «ВП Евас»: порівняння з митною статистикою.
Обсяг поставок і фактичну кількість пошитої продукції.
Фінансові потоки: дивіденди, позики, консультаційні платежі.
Вплив радника ОП на умови тендерів і державні контракти.
📦 Ціна схеми — військова ефективність
За даними аналітиків, п’ять мільярдів гривень — це понад мільйон пар берців. Навіть 10% непрозорих націнок — це пів мільярда гривень, за які можна було додатково екіпірувати до 100 тисяч військових.
⚠️ Під час повномасштабної війни країна не може дозволити собі «прокладки» на крові ЗСУ. Контроль за оборонними закупівлями — питання не лише прозорості, а й національної безпеки.
