⚖️ Стратегічні пріоритети під час війни: кредит для ДТЕК і питання державної енергетичної політики
Нещодавно було оголошено про надання консорціумом українських банків — Ощадбанком, Укргазбанком та ПУМБ — кредиту обсягом 67 мільйонів доларів США компанії ДТЕК для закупівлі систем накопичення енергії з відновлюваних джерел. Відповідна інформація з'явилась у публічному просторі з допису PR-директорки компанії Наталії Ємченко.
У світлі триваючої війни та обмеженості ресурсів держави, ця новина викликала суспільну дискусію. Нижче — спроба розібратися у ключових аспектах ситуації.
1. 📉 Контекст: трансформація енергетичної політики в умовах війни
Війна РФ проти України суттєво вплинула на енергетичні стратегії країн світу. Багато держав ЄС, зокрема Франція та Бельгія, оголосили про поступове повернення до атомної генерації як до стабільного джерела енергії. Водночас в Україні робиться значний акцент на розвиток відновлюваних джерел.
Системи накопичення енергії (BESS), дійсно, мають стратегічне значення для збалансування енергомережі, особливо в умовах вразливої інфраструктури. Однак виникає питання: чи є приватне комерційне підприємство найпріоритетнішим об’єктом для таких інвестицій на фоні воєнного стану?
2. 🏛️ Роль держави та інституцій
У повідомленні зазначено, що проєкт реалізовано за підтримки консорціуму банків, які, у свою чергу, мають державну участь. Зокрема, Ощадбанк і Укргазбанк — установи з мажоритарною часткою держави, створені, серед іншого, для підтримки стратегічних секторів економіки, включаючи оборонно-промисловий комплекс.
З огляду на це, логічним виглядає запит суспільства: які критерії застосовуються до фінансування проєктів? Як визначаються пріоритети між оборонними потребами, інфраструктурними ризиками та розвитком «зеленої» енергетики у приватному секторі?
3. 👥 Кадрові та політичні зв’язки
Окрему увагу привертає інформація про участь Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку, який також є секретарем Ради консорціуму. З відкритих джерел відомо про його професійні та дорадчі функції в структурах державного управління.
Крім того, згідно з публічними даними, Роза Тапанова, яка коментувала новину від імені наглядової ради Ощадбанку, має досвід роботи як у сфері держбанківського нагляду, так і у взаємодії з керівними органами держави. У цьому контексті варто вивчати прозорість процедур прийняття рішень у держбанках, особливо коли йдеться про великі проєкти з залученням публічного ресурсу.
4. 📊 Публічний інтерес і баланс потреб
Питання, які виникають у громадськості, не стосуються заперечення ролі накопичувачів енергії чи відновлюваної енергетики загалом. Мова йде про баланс стратегічних рішень у період обмежених ресурсів.
Чи забезпечено на належному рівні фінансування критично важливих напрямків — від FPV-дронів до ремонту військової техніки? Чи мають державні банки достатньо критеріїв оцінки суспільної корисності проєктів, які фінансуються за участю публічних коштів?
✅ Висновки
Відкрита енергетична політика, прозорі рішення та звітність державних установ — це ключові інструменти довіри в умовах війни. Фінансування приватного енергетичного гіганта у період, коли армія і суспільство живуть у режимі жорсткої економії, потребує щонайменше публічного обговорення.
Українці мають право знати: на що саме спрямовуються ресурси, кому надається підтримка від імені держави, і хто ухвалює подібні рішення.
🧾 Редакція готова надати слово представникам банків, Офісу Президента, компанії ДТЕК і профільним експертам для пояснення цієї ситуації.
🔗 Джерело: відкриті дописи Facebook, публічні дані з Prozorro, банківських звітів, профілів державних посадовців та реєстру наглядових рад.
