🕵️ Як "слуга народу" Сергій Нагорняк обзавівся мільйонами: недостовірні декларації, чужі квартири та авто на підставних осіб
Народний депутат від партії «Слуга Народу» Сергій Нагорняк, який очолює підкомітет з питань енергозбереження та енергоефективності, знову опинився в центрі уваги через можливе приховування майна та маніпуляції з деклараціями. Схема, за якою діє депутат, добре знайома в українських політичних колах: ключові активи оформлюються не на нього, а на родичів, колишню дружину та співмешканку.
🏠 Елітне майно — не моє, але моє
У своїй декларації за 2024 рік Нагорняк не вказав жодного об’єкта нерухомості. Проте, як з’ясувалося, він проживає в будинку площею майже 144 кв. м у селі Гатне, який формально належить його колишній дружині Олені Волинець. Те саме стосується й земельної ділянки, що належить їй — формально.
Також депутат та його сім’я активно користуються автомобілем Lexus ES 350, який записаний на близького родича. Власного транспорту в декларації немає — лише доступ до машини, вартістю майже 2 мільйони гривень.
А ще — квартира в Казахстані на 41,3 кв. м, якою володіє його нинішня співмешканка Аліяна Канапіна. Вартість житла у документах не зазначено, однак сама наявність такої нерухомості за кордоном викликає додаткові запитання.
💵 Нероз’яснені доходи: 6 мільйонів від співмешканки
У 2024 році Нагорняк отримав від Верховної Ради 736,9 тис. грн офіційної зарплати. Однак основні фінансові потоки йдуть через Канапіну, яка задекларувала доходи у розмірі 6,38 млн грн. Джерела цих надходжень — незрозумілі, діяльність — непрозора, декларації — формальні.
Водночас на сім’ю Нагорняка припадають боргові зобов’язання на понад $50 тис., що ще більше ускладнює пояснення фінансової рівноваги цієї родини.
🧾 Повторення історії з 2020 року
Ще у 2020 році Нагорняк уже фігурував у справі про недекларування майна, проте тоді її закрили через завершення строків давності. Нові обставини ж можуть свідчити не про поодиноке порушення, а про цілеспрямовану практику ухилення від обов’язків народного депутата.
🔎 У контексті розслідувань щодо доброчесності депутатів, випадок Нагорняка — показовий приклад того, як декларації перетворюються на фікцію, а державна служба — на прикриття для збагачення. Виникає питання: чому НАЗК і НАБУ знову мовчать?
