15% за «Турботу»: Як «група Чернишова» та депутат Кріпак освоювали бюджет Київщини

Київська обласна рада та адміністрація роками працювали як єдиний організм. Проте, як свідчать нові дані, цей симбіоз був побудований не на інтересах громади, а на чіткій вертикалі відкатів. У центрі скандалу — депутат від «Слуги Народу» Андрій Кріпак, керівництво КОДА часів Володіна та тіньовий вплив ексміністра Чернишова.

Корупційна схема, реалізована у 2021 році, вражає своєю простотою та цинізмом: бюджетні кошти виділялися на соціальні об'єкти (школи, садочки), але потрапляли до «своїх» підрядників, а 15% від суми осідали в кишенях організаторів.

Вертикаль влади: Хто є хто

Щоб зрозуміти механіку розкрадань, необхідно окреслити коло ключових фігурантів, які, за наявною інформацією, діяли у змові:

  1. Олексій Чернишов: Ексголова КОДА (2019–2020), пізніше Міністр. Вважається бенефіціаром так званої «групи Чернишова» в облраді, яка зберігала вплив на процеси в області навіть після його переходу в Кабмін.

  2. Василь Володін: Голова КОДА (2020–2022). Наступник та ставленик Чернишова, який забезпечував адміністративний контроль.

  3. Андрій Кріпак: Обласний депутат («СН»), член «групи Чернишова». Головний лобіст виділення коштів на свій округ під «відкат».

  4. Алла Бондар: Директорка Департаменту регіонального розвитку (ДРР) КОДА у 2021 році. Людину Чернишова-Володіна, чий підпис легалізував перелік об’єктів для фінансування.

  5. Олександр Скляров: Ексголова облради. Виконував роль «гаманця» та комунікатора, забезпечуючи заведення на тендери «правильних» підрядників.

Механіка схеми: «Соціальний розвиток» ціною в 15%

У 2021 році, коли вертикаль влади в області була повністю сформована під інтереси однієї групи, Андрій Кріпак розпочав активну кампанію з «покращення» свого виборчого округу.

Алгоритм дій виглядав наступним чином:

  • Крок 1: Лобіювання. Кріпак формує перелік об'єктів (ремонти шкіл, соціальна інфраструктура) у своєму окрузі та подає їх як пріоритетні для Програми соціально-економічного розвитку.

  • Крок 2: Легалізація. Алла Бондар, очолюючи ДРР та діючи за вказівкою зверху (від Володіна/Чернишова), включає ці об'єкти до плану фінансування за рахунок обласного бюджету.

  • Крок 3: Тендерний контроль. За координації Олександра Склярова тендери прописуються під конкретні фірми. Чужі підрядники відсіюються, заходять лише ті, хто погодився на умови «співпраці».

  • Крок 4: Відкат. За інформацією розслідування, обов’язковою умовою для підрядника було повернення готівкою 15% від суми контракту. Ці кошти передавалися депутату Кріпаку як «неправомірна вигода».

Подвійне життя депутата Кріпака

Особливого цинізму ситуації додає публічна активність Андрія Кріпака. У 2021 році, саме в розпал реалізації схеми, він дає розлоге інтерв'ю виданню «Київщина: факти та коментарі».

"Ми вирішуємо соціально важливі питання жителів округу", — пафосно заявляє Кріпак, перераховуючи мільйони гривень, залучених на ремонти шкіл.

В інтерв'ю (посилання: kf-ks.info) він детально звітує про свою «ефективність». Однак у цьому звіті відсутня головна стаття видатків — корупційна рента.

На своїй офіційній сторінці у соцмережах Кріпак також публікував перелік додаткових об'єктів. Фактично, ці пости можуть слугувати для правоохоронців картою злочинів: кожен згаданий об'єкт потребує перевірки на предмет завищення кошторисної вартості та зв'язків підрядника з керівництвом облради того часу.

Роль ДРР та Алли Бондар

Ключовим елементом схеми стала Алла Бондар. Призначення її на посаду директора Департаменту регіонального розвитку у 2021 році не було випадковим. Саме через ДРР проходять основні інфраструктурні бюджети області.

Без її підпису та погодження з головою КОДА Василем Володіним жодна гривня не надійшла б на округ Кріпака. Це свідчить про те, що Кріпак діяв не як самостійний шахрай, а як частина організованого злочинного угруповання, де ролі були чітко розподілені:

  • Кріпак: ініціатор та збирач коштів на місці.

  • Бондар/Володін: адміністративний ресурс.

  • Скляров/Чернишов: політичний «дах» та контроль фінансових потоків.

Висновки та запитання до слідства

Діяльність «групи Чернишова» та Андрія Кріпака у 2021 році завдала бюджету Київщини збитків, точні розміри яких ще належить встановити. Йдеться не лише про 15% відкату, а й про можливу неякісну роботу підрядників, які економили на матеріалах, щоб виплатити корупційну ренту.

Наразі правоохоронні органи (НАБУ, ДБР) мають дати відповідь на такі питання:

  1. Який загальний обсяг коштів був виділений на округ Кріпака за підписом Алли Бондар у 2021 році?

  2. Хто був бенефіціаром компаній-підрядників, що вигравали тендери на об'єктах Кріпака?

  3. Чи зафіксовані факти передачі неправомірної вигоди?

Розслідування триває.