5 мільйонів хабара НАБУ і 10 мільярдів збитків: як ексголова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко обікрав ОПЗ та ОГХК

Колишній очільник Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко свого часу гучно заявляв про принциповість, демонструючи готовність боротися з корупцією. Зокрема, він публічно викривав зловмисників, які пропонували йому $5 млн хабара за призначення керівника Одеського припортового заводу (тоді перший транш у $50 тисяч передавали під контролем НАБУ).

Проте фінал цієї історії виявився протилежним: тепер самого Сенниченко звинувачують в організації масштабної злочинної організації, заволодінні коштами державних гігантів і легалізації майна на суму понад 10 млрд грн. 4 вересня 2026 року обвинувальний акт у цій резонансній справі було офіційно направлено до суду.

Суть справи та номери проваджень

Розслідування ведеться в межах об’єднаного кримінального провадження №12020000000000236. Дії фігурантів кваліфіковані за цілим букетом тяжких статей Кримінального кодексу України:

  • ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);

  • ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом);

  • ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією);

  • а також ст. 364 та 369 ККУ.

За даними слідства, публічні заяви Сенниченка про спроби підкупу насправді були інструментом усунення конкурентів у боротьбі за контроль над державними підприємствами.

Схеми на Одеському припортовому заводі (ОПЗ)

На держпідприємстві ОПЗ (де 99,56% належить державі) після приходу Сенниченка було повністю змінено наглядову раду та керівництво. Директором призначили Миколу Синицю, а головним комерційним партнером стала компанія «Агро Газ Трейдинг» (Володимир Колот та Олександр Горбуненко).

  • Згідно зі схемою, компанія постачала на завод газ, забирала виготовлені мінеральні добрива (аміак і карбамид), реалізовувала їх за ринковими цінами, а заводу залишала мізерну та занижену плату за переробку.

  • Коли інші гравці спробували змінити ситуацію — наприклад, «Укрнафтобурение» Ігоря Коломойського виграло конкурс із вигіднішими умовами, — результат конкурсу скасували. Подальші спроби залучити OKKO чи SOCAR також блокували, залишивши контракт за «Агро Газ Трейдингом».

  • Лише за період із травня 2020 по жовтень 2021 року ОПЗ недополучив понад 600 млн грн.

Грабіж титанової галузі: кейс ОГХК

Аналогічна схема діяла і на ПрАТ «Об’єднана гірничо-химична компанія» (ОГХК). Після призначення Артура Сомова у 2020–2021 роках держпідприємство уклало чотири контракти на поставку титанової сировини з чеською фірмою Belanto Trade s.r.o., пов'язаною з Владиславом Клищаром.

Концентрат продавали за цінами, суттєво нижчими за ринкові, після чого європейський посередник перепродував його кінцевим споживачам дорого — у тому числі підприємствам на території Росії та в окупованому Криму. Загалом державний бюджет втратив на цьому понад 111 млн грн.

Хто у фігурантах і як працювали легалізаційні мережі

Окрім Дмитра Сенниченка, у справі фігурує ціла група топменеджерів та посередників: Андрій Гмирін, Павло Присяжнюк, Сергій Байрак, Денис Кудин, Микола Синиця, Володимир Колот, Олександр Горбуненко, Владислав Клищар та інші.

  • За словами колишнього заступника голови ФДМУ Сергія Ігнатовського, Сенниченко доручив Байраку знайти посередників (так з'явився Андрій Гмирін). При цьому Сенниченко нібито прикривався зв'язками Гмиріна з Офісом Президента (зокрема Сергієм Шефіром та Тимуром Миндичем).

  • Гроші виводилися за кордон через мережу фіктивних компаній в ОАЕ та Хорватії (включаючи структури EPI Group та Belanto).

  • Лише через компанії родичів Гмиріна пройшло понад 300 млн грн. У родини виявили три компанії в Емиратах, шість хорватських фірм, віллу і п'ять земельних ділянок вартістю близько €5 млн, а також розкішну яхту Cranchi Settantotto 78 вартістью близько €5,5 млн. Також французькі та австрійські правоохоронці заблокували елітну нерухомість (на €6,5 млн), авто та дорогоцінності.

Судові перспективи та розшук

Фігуранти реагують на слідство по-різному:

  • Дехто пішов на співпрацю: колишній топменеджер Сергій Байрак повністю визнав вину, уклав угоду зі слідством і отримав 5 років тюрми з іспитовим строком, штраф та зобов'язання компенсувати збитки. Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги інших фігурантів щодо цих угод.

  • Головні організатори переховуються за кордоном: Дмитро Сенниченко перебуває в розшуку (заочно заарештований ВАКС у травні 2024 року), Андрій Гмирін — у Дубаї, Павло Присяжнюк — у Відні. Тривають процедури екстрадиції.

Сукупні збитки державі від дій угруповання на ОПЗ та ОГХК оцінюються слідством у понад 700 млн грн (без урахування масштабів легалізації активів на 10 млрд грн). Громадськості ж цей кейс запам'ятався як класичний приклад того, як боротьба з корупцією на словах використовувалася для прикриття багатомільярдних розкрадань держвласності.