Адвокат Тарас Боровський заявив про викрадення розвідника ГУР Степана Каплунова

23 серпня в Києві невідомі особи в цивільному одязі на BMW забрали військовослужбовця Головного управління розвідки Міністерства оборони. Звати його Степан Григорович Каплунов, служить він у спецпідрозділі "Тимура". Минув тиждень, і за цей тиждень не з'явилося нічого: ні місцезнаходження людини, ні підстав для затримання, ні бодай назви органу, який це зробив.

Спершу про те, кого саме забрали. Каплунов не випадковий перехожий і не тиловий писар. Це ветеран АТО і повномасштабної війни, який має декілька важких бойових поранень, а також державні та відомчі нагороди за службу. Адвокат Тарас Боровський, який повідомив про зникнення свого клієнта на своїй сторінці у Facebook, описав це конкретніше: людину, поранену 140 осколками та нагороджену двома державними нагородами, викрали невідомі в цивільному на BMW. Одну з цих нагород, за словами захисту, вручав особисто начальник ГУР. Тобто йдеться про бійця, якого керівництво відомства знало в обличчя.

Тепер про те, як це виглядало. За наявними відеоматеріалами, затримання відбувалося у принизливий і незаконний спосіб, так, ніби перед камерою небезпечний злочинець. Робилося все у позапроцесуальний спосіб і, що показово, без особливих спроб ховати обличчя. Адвокат припускає, що це могли бути співробітники одного з правоохоронних органів, і формулює головну тезу всієї історії гранично просто: можливо, необхідність затримати цю особу справді існує, але зробити це можна за законом. Закон, до речі, для того й писали, щоб не доводилося вгадувати, хто саме і навіщо посадив людину в автомобіль посеред столиці.

Жодних офіційних пояснень щодо підстав затримання досі немає. Немає інформації, у зв'язку з чим його затримали, хто саме це зробив і де він перебуває зараз.

Далі починається частина, від якої найнезручніше. Боровський звернувся до Омбудсмана. Минуло кілька днів, реакції не було. Зате Дмитро Лубінець у ті самі дні бадьоро коментував мобілізацію, критикував ветеранську політику і загалом активно виконував свою публічну роль. Адвокат зауважує очевидне: саме Омбудсман має достатньо специфічний і унікальний набір повноважень, щоб хоча б зацікавитися ситуацією, коли людину серед білого дня просто забирають невідомі озброєні люди. Але, за словами Боровського, мобілізація, вочевидь, тема цікавіша, і на ній можна заробити політичні бали в очах народу.

Не менше здивування в захисту викликає мовчання самого начальника ГУР Олега Іващенка. Людина була достатньо цінною для відомства, щоб керівник власноруч вручив їй державну нагороду. А тепер її серед білого дня забирають у Києві, і у відповідь тиша. Боровський формулює це майже вибачливо: може, він чогось не розуміє, але особисто йому здається, що за Кирила Буданова уявити ситуацію, коли військовослужбовця ГУР забирають невідомі, а керівництво відомства тиждень робить вигляд, що нічого не відбувається, було б значно складніше.

Звідси і два питання, які адвокат поставив публічно. Дмитру Лубінцю: ви Омбудсман України чи коментатор української політики? Олегу Іващенку: ви начальник ГУР чи тільки вручаєте нагороди?

Про саме зникнення писав канал "Сніданок Хімери" ще тоді, коли ім'я військового не називалося. Через два дні той самий канал зафіксував, що адвокат офіційно звернувся вже куди тільки міг, а у відповідь отримав тишу, і що особливо дивує його позиція Іващенка. Там же прозвучало зауваження, яке на той момент було справедливим: зрозуміти суть ситуації було б значно легше, якби адвокат назвав дані свого клієнта. Тепер ці дані є. Прозвучала і теза про зміну керівництва: Буданов налаштовував робочий процес під своїх підлеглих, Іващенко підлаштовує його під себе, а далі йшла народна мудрість про те, що посієш, те й пожнеш.

Реакція від Омбудсмана врешті з'явилася, але не у вигляді офіційної відповіді на офіційне звернення. Лубінець написав у коментарях під тим самим постом у Facebook: вітаю, пане Тарасе, від мене реакція буде, я вивчаю обставини і дізнаюся всі деталі. На публічний допис із провокативним заголовком він відгукнувся за дві години. На офіційне звернення до того ж моменту не відгукнувся за кілька днів. Боровський у відповідь перепросив за дещо провокативну форму звернення.

А тим часом про викрадення офіційно заявив Російський добровольчий корпус, і ця заява додає до історії важливу деталь. Каплунов у ній названий заступником командира РДК з бойової роботи. У повідомленні корпусу сказано, що кілька днів тому Степана Каплунова викрали невідомі у дворі його власного будинку.

Начальник штабу РДК Олександр Фортуна описує подальше так. Щойно про викрадення стало відомо, корпус одразу підняв тривогу і звернувся до ГУР, СБУ та ДБР. І досі не отримав жодної виразної інформації ні про місцезнаходження Степана, ні про висунуті йому обвинувачення. Корпус, за словами Фортуни, повністю включений у ситуацію і уважно стежить за всім, що відбувається: омбудсмени поінформовані, адвокатські запити розіслані.

Тобто три відомства мовчать не просто перед адвокатом, а перед військовим підрозділом, який звернувся до них офіційно. Фортуна нагадує ще одну обставину: буквально місяць тому Степана нагородили, а тепер затримали. І завершує заяву тезою, від якої важко відмахнутися: якщо Україна є правовою державою, а не територією, що скочується в беззаконня і тотальне свавілля силовиків, як, наприклад, Російська Федерація, то подібне просто неприпустиме.

Отже, станом на сьогодні маємо три питання без відповіді. Хто затримав Степана Каплунова. На якій правовій підставі. І де він зараз. Ці питання ставлять уже не тільки адвокат, а й штаб підрозділу, у якому він служив. Запити пішли в ГУР, СБУ і ДБР, звідти не прийшло нічого, а держава в особі Омбудсмана поки що спромоглася на обіцянку вивчити обставини, і то в коментарях у соцмережі.