Антимонопольний комітет оштрафував «БаДМ» і «Оптима‑Фарм» на 4,8 млрд грн за скоординоване завищення цін

Антимонопольний комітет України (АМКУ) ухвалив рекордне рішення проти двох найбільших фармацевтичних дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима‑Фарм, ЛТД». В обох компаній виявили антиконкурентний картельний сговор під час встановлення цін на популярні лікарські засоби — як-от Спазмалгон, Евказолін аква, Бифрен, Мовиназа та Нейроксон  (LIGA.net, StopCor).

За даними розслідування, у період із березня 2020 до грудня 2023 компанії фактично синхронізували підвищення цін — або встановлювали ідентичні ціни — без економічного обґрунтування, змінюючи тарифи одночасно або з мінімальним інтервалом  (LIGA.net, Ліга Закон Бізнес). Їхня спільна ринкова частка перевищувала 85 %, що надавало можливість диктувати ціни та умови продажу на оптовому фармринку  (LIGA.net, StopCor).

Як результат — ринкова частка зросла на 17 %, а чистий прибуток зріс у 3,5 раза в «БаДМ» та в 11 разів у «Оптима‑Фарм» порівняно з 2019 роком  (LIGA.net).

Подробиці рішення АМКУ

• «БаДМ» отримала штраф у розмірі 2,374 млрд грн;
• «Оптима‑Фарм, ЛТД» — 2,432 млрд грн;
• Загальна сума — понад 4,8 млрд грн, що стало найбільшим штрафом за картель на фармринку України  (StopCor).

Обидві компанії зобов’язані припинити порушення конкуренційного законодавства  (StopCor, Ліга Закон Бізнес).

Передісторія: тупикова «зачистка» і політичний резонанс

Раніше АМКУ призначав штраф у розмірі 11 млрд грн, але після втручання Офісу президента це рішення було скасовано, а інформація про нього — видалена з офіційного сайту комітету. Проте ЗМІ зберегли записи та повідомили про ситуацію, що викликало широкий громадський резонанс  — після критики штраф було повернуто, але зменшено вдвічі  (до 4,8 млрд грн).

У фото-супроводі оприлюднені особи, наближені до влади — зокрема заступниця голови ОП Ірина Верещук та радник ОП з питань прав дитини Рисбек Токтомушев, — яких запідозрили в тому, що вони сприяли уникненню штрафу для «БаДМ» і «Оптима‑Фарм»  (інформація підкріплена збереженими світлинами та медіа-ресурсами).

Також зазначається, що голова АМКУ Павло Кириленко, який приймав ключові рішення, наразі проходить судове розслідування у Антикорупційному суді щодо незаконного збагачення на 72 млн грн. Йому інкримінують оформлення нерухомості й авто на родичів його дружини під час перебування на посаді голови Донецкої ОВА. Водночас у 2023 році президент Зеленський призначив його на посаду голови АМКУ  (Forbes, Delo.ua).

Що далі?

Цей кейс загострює питання прозорості і незалежності регулятивної влади в Україні. Дискусія навколо участі державних чиновників у корпоративних конфліктах, а також непрозорість процесів у самій антимонопольній політиці ставлять під сумнів ефективність реформ у сфері конкуренції.

Документування консультативної і політичної підтримки великим бізнес-гравцям дедалі більше викликає критику — експерти закликають до більш жорсткої законодавчої регламентації й посилення контролю за впливом Офісу президента на антимонопольні органи.

Що важливо запам’ятати

Ця історія демонструє не лише масштаби домінування на ринку з відповідними фінансовими наслідками для споживачів, але й серйозні виклики у сфері регуляторної роботи та політичній неупередженості в Україні.

Новина постійно оновлюється у разі надходження нових фактів.