АОЗ під керівництвом Безрукової купила турецькі ракети через найдорожчого посередника і переплатила близько $130 млн

Україна могла придбати турецькі артилерійські ракети напряму по 4,2 тис. доларів за штуку, але Агенція оборонних закупівель обрала посередника з ціною 5,1 тис. доларів, і це рішення, за розрахунком The New York Times, додало до вартості закупівлі близько 130 млн доларів.

Історія проста настільки, що не потребує спеціальних знань у сфері озброєнь. Тендер на сотні мільйонів доларів АОЗ оголосила у 2024 році. Відгукнулися три компанії, і всі три пропонували однакові ракети з одного турецького заводу. Arca Defense заявила ціну, еквівалентну приблизно 4,2 тис. доларів за штуку. Другий учасник запросив 4,6 тис. Третій, дочірня структура чеського холдингу Czechoslovak Group, назвав 5,1 тис. доларів. Контракт дістався тому, хто запропонував найвищу ціну.

Аудитори, чиї секретні висновки потрапили до розпорядження NYT, жодних підстав для такого рішення не знайшли. Більше того, попередні перевірки прямо застерігали від закупівель через посередників, але цієї поради ніхто не почув.

На той момент Агенцію очолювала Марина Безрукова, однак хто саме ухвалив рішення на користь найдорожчої пропозиції, видання не встановлює. Сама Czechoslovak Group у порушеннях не звинувачується, і це важливо підкреслити: питання не до чеського холдингу, який чесно виграв оголошений тендер, а до тих, хто визначив його переможцем при різниці в майже дев'ятсот доларів на кожній ракеті.

Іронія тут ще й у тому, що Безрукова публічно виступала проти саме такої моделі. У коментарі "Схемам" вона говорила, що чеські компанії-посередники можуть купувати боєприпаси за цінами на 10-20% вищими, ніж ті, про які вдається домовитися самій Агенції, і риторично запитувала, чому кошти європейських донорів не передавати Україні напряму, щоб державна структура закуповувала дешевше.

Але ракети виявилися лише одним епізодом з набагато більшої картини.

За даними секретних аудитів за 2024-2025 роки, які отримала NYT, сім із десяти найбільших оборонних підрядників України продовжували отримувати нові контракти попри зірвані поставки або кримінальні розслідування. Нові угоди укладали навіть із компаніями, які вже не виконали попередніх зобов'язань або фігурували у справах про шахрайство та корупцію. Загалом аудитори виявили 18 таких компаній, і шість із них не виконали жодного попереднього контракту, але замовлення однаково отримували.

Показовим у цьому переліку є державний "Спецтехноекспорт". У 2024 році Агенція намагалася придбати через нього ракети радянського зразка в сербського виробника, і через позицію Сербії, яка прямим поставкам зброї Україні не сприяла, в схемі використовували посередників. Аудитори встановили, що сербської експортної ліцензії на ракети компанія не мала, а замість неї надала гарантійний лист від української воєнної розвідки. Жодного юридичного обґрунтування для такого привілейованого становища перевірка не знайшла, до того ж надавалося воно компанії з історією невиконаних зобов'язань.

Далі сталося те, що добре ілюструє слово "висновки". Навіть після появи бракованих боєприпасів Агенція, за оцінкою аудиторів, належних висновків не зробила, а навпаки, дала підприємству нові замовлення: зокрема, контракт на постачання майже всіх 122-мм артилерійських снарядів для української армії у 2025 році. На початку 2025 року той самий "Спецтехноекспорт" став найбільшим боржником перед АОЗ і мав більше невиконаних контрактів, ніж будь-який інший постачальник.

Загальний підсумок аудиторів звучить як діагноз. Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, розтрати та неналежне управління в системі оборонних закупівель.

І тут виникає питання, на яке доведеться відповідати не журналістам. Різниця між 4,2 і 5,1 тисячі доларів за ракету це не бухгалтерська похибка і не плата за складність логістики. Це 130 мільйонів доларів, на які армія могла отримати ще снаряди. Поки система вибирає найдорожчу пропозицію з трьох однакових і роздає контракти тим, хто вже зривав попередні, розмови про нестачу грошей на оборону виглядають щонайменше незручно.