Банк, який допомагав виводити гроші за кордон під час війни, отримав третє життя

РВС Банк, який заробляв на обході валютних обмежень і отримав штрафів на 166 мільйонів, перетворився на "ЮТЕ Банк" та чекає на нового власника-естонця

Деякі банки мають дев'ять життів, як коти. РВС Банк — саме з таких. Вже вдруге банкрутує, вже вдруге отримує шанс на відродження. Тільки тепер з новою назвою — "ЮТЕ Банк" — та перспективою переходу до естонських власників. Історія цієї фінустанови — це майже підручник з того, як можна банкрутувати, воскресати і знову банкрутувати, при цьому ніхто з винних не несе відповідальності.

Національний банк вивів РВС з ринку через недостатність капіталу та порушення обмежень регулятора. Фонд гарантування зробив з нього перехідний банк — очистив від поганих активів, залишив більш-менш якісні, зберіг зобов'язання перед вкладниками. Тепер цей "вилікуваний" банк чекає на нового інвестора. Схема відпрацьована до деталей.

Але найцікавіше — за що саме РВС вивели з ринку. У грудні 2024 року НБУ виписав банку штраф на 135,2 мільйона гривень — чи не найбільший в історії. За що? За порушення у сферах фінансового моніторингу та дотримання валютних обмежень. Банк порушував усе, що тільки можна було порушити. Альтернативою штрафу було відкликання ліцензії — тобто вибір стояв між "заплати рекордну суму" або "зникни назавжди".

Загалом протягом 2023-2025 років РВС отримав від НБУ штрафів на 166,2 мільйона гривень. Переважно за ризикову діяльність. А під "ризиковою діяльністю" ховається досить конкретна річ: банк надавав своїм клієнтам послуги з обходу обмежень НБУ. Допомагав виводити кошти за кордон. Легалізовував платежі.

Наприклад, клієнти могли вносити та знімати одні і ті ж сто тисяч гривень раз у раз, аби потім показати іншим установам квитанції на зняття з рахунку мільйонних сум у гривні. Така собсобі фінансова карусель. Під час війни, коли країна намагається зберегти валютні резерви та контролювати відплив капіталу, один з банків спокійно заробляв на тому, що допомагав цей контроль обходити.

Формальний власник банку Олександр Стецюк, звісно, заперечував усі звинувачення НБУ та обіцяв оскаржити виведення банку з ринку. Класична позиція: "Ми нічого не порушували, це все помилка регулятора".

Історія РВС Банку — це взагалі окрема сага про те, як один банк може мати безліч життів та імен. Заснували його ще у 1991 році як "Інтелект банк". До 1996-го це був флагманський банк групи ТАС Сергія Тігіпка. Потім перейменували на "Київ-приват", а з 2001-го — ТАС-комерцбанк.

У 2007 році Тігіпко продав ТАС-комерцбанк та ТАС-інвестбанк шведському Swedbank. Два банки об'єднали і назвали просто — Сведбанк. У 2013 році шведи вирішили, що українського ринку їм досить, та продали банк одіозному українському банкіру Миколі Лагуну. Той перейменував його на Омега-банк.

Після 2014 року в Україні почалася банківська криза. НБУ вивів з ринку Дельта-банк та Омега-банк. Але замість повної ліквідації Фонд гарантування вирішив знайти нового інвестора. Банк очистили від поганих активів, створили бридж-банк і у 2015 році продали ТОВ "Українська бізнес група", яка належала колишньому народному депутату від "Блоку Петра Порошенка" та члену фінансового комітету Верховної Ради Руслану Демчаку. Тоді ж банк отримав назву РВС — Respect with Stability. Повага зі стабільністю. Іронія відчутна.

І ось тепер РВС став "ЮТЕ Банк". Назва натякає на нового власника — естонську фінтех-компанію IUTE Group, створену у 2008 році. Група спеціалізується на споживчому кредитуванні, платіжних послугах, банківських та страхових продуктах. Працює у Албанії, Болгарії, Молдові та Північній Македонії. Керує компанією естонський підприємець Тармо Сілд.

На конкурс Фонду гарантування на придбання РВС відгукнулося одразу кілька потенційних інвесторів. Серед них був той самий Сергій Тігіпко, який свого часу і створив цей банк, ще до того як той потрапив до Фонду та Миколи Лагуна. Певна ностальгія, мабуть. Хотів повернути своє творіння. Але переміг естонський варіант.

Вкладники РВС Банку, у яких строк дії депозитних договорів сплив до 4 листопада 2025 року, можуть залишитись клієнтами "Перехідного банку ЮТЕ Банк" або отримати свої кошти. Для цього потрібно звернутися до "ЮТЕ Банк" або до "Асвіо Банк".

Створення перехідного банку — це спосіб вирішення банкрутства без остаточної ліквідації. Схема проста: виводять з ринку, очищають від токсичних активів, залишають зобов'язання перед вкладниками, продають новому інвестору. Всі щасливі: вкладники отримують свої гроші, новий власник отримує готовий бізнес, Фонд гарантування виконав свою місію. Тільки ось питання: а хто відповідає за те, що банк під час війни допомагав виводити гроші за кордон?

Штрафів на 166 мільйонів — це багато. Але це лише штрафи. Олександр Стецюк оскаржуватиме рішення. Новий власник почне з чистого аркуша. А історія РВС/ЮТЕ Банку отримає черговий розділ. Можливо, через кілька років читатимемо про те, як естонці теж продали цей банк комусь іншому. Традиція, знаєте.

Банк має вже третє ім'я та третій шанс. Попередні власники приходили і йшли. Хтось заробляв, хтось банкрутував, хтось отримував штрафи. Але банк залишається. Як фінікс, що постійно відроджується з попелу. Тільки попіл цей — це завжди гроші чиїхось вкладників та репутаційні втрати української банківської системи.