Бездіяльність ЄРДР: ВАКС відмовив у задоволенні скарг на НАБУ та САП щодо рейдерства «Філософії девелопмента»
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у листопаді 2025 року відмовив у задоволенні скарг ГО «НОН-СТОП Україна» та фізичної особи на бездіяльність службових осіб НАБУ та САП. Скарги стосувалися невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за заявами про ймовірне рейдерське захоплення ТОВ «Філософія девелопмента».
Хронологія та судові рішення
Подача заяв (29.10.2025): До антикорупційних органів надійшли заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо протиправного заволодіння активами ТОВ «Філософія девелопмента». Зміст звернень перегукувався із матеріалами розслідувань щодо операції «Феміда» та залучених у ній фігурантів.
Відмова у відкритті справ: Оскільки НАБУ та САП не внесли відомості до ЄРДР у визначений законом строк, заявники оскаржили цю бездіяльність у судовому порядку.
Ухвали ВАКС (листопад 2025):
Відповідно до ухвали ВАКС від 11.11.2025 року (справа № 991/11699/25, рішення в Реєстрі), слідчий суддя залишив скаргу без задоволення.
17.11.2025 року ВАКС виніс аналогічну ухвалу за іншою скаргою (справа № 991/11874/25, рішення в Реєстрі).
Проблема реєстрації заяв та вибірковість антикорупційного блоку
Ситуація з ТОВ «Філософія девелопмента» підсвічує системну проблему у взаємодії антикорупційних органів із громадськими організаціями та заявниками:
Ухилення від процесуального статусу: Відмова у внесенні даних до ЄРДР по суті позбавляє заявників статусу потерпілого або сторони провадження, що обмежує їхній доступ до матеріалів справи та можливість контролювати перебіг слідства.
Захист від витоку інформації: У юрспільноті такий підхід НАБУ/САП часто пояснюють бажанням слідчих органів самостійно формувати джерельну базу і запобігати витоку процесуальних даних («зливам») на ранніх етапах розслідування.
Законодавча колізія: Незважаючи на вимоги статті 214 КПК України (яка зобов'язує реєструвати провадження протягом 24 годин після подання заяви), на практиці детективи та прокурори застосовують фільтрацію звернень, відсікаючи заяви від «сторонніх» ГО, що змушує активістів закликати до нормотворчих змін щодо процедури реєстрації.
