Будівлі з 90-х, які чомусь з'явилися в 2023-му: київська земельна схема від екс-чиновника КМДА

Екс-заступник голови КМДА Олександр Спасибко та його партнер Роман Блюмін отримали підозри у справі про дерибан столичної землі. Схема елегантна: "знаходиш" споруду з 90-х років (яку щойно сам збудував), реєструєш на підставних осіб, а потім через "обслуговування будівлі" оформлюєш землю на свої фірми. Класика київського девелопменту, тільки занадто погано приховували: слідство знайшло навіть чорну бухгалтерію витрат на "самочинне будівництво".

Є речі, які ніколи не змінюються в Києві. Наприклад, схеми з оформлення землі через "історичні будівлі". Змінюються лише обличчя, а сценарій залишається той самий.

Анатомія класичної київської схеми

За даними слідства, в 2023–2024 роках Спасибко та Блюмін реалізували елегантну комбінацію:

Крок 1: "Знаходиш" нібито існуючу з 90-х років споруду на привабливій земельній ділянці в Києві.

Крок 2: Реєструєш "історичний" об'єкт на підставних осіб.

Крок 3: Подаєш документи на отримання землі під "обслуговування будівлі".

Крок 4: Переоформлюєш на підконтрольні фірми.

Крок 5: Profit.

Схема стара як світ. Або принаймні стара як київський ринок нерухомості.

"Споруди з 90-х": коли машина часу – це бетономішалка

Найцікавіша деталь цієї історії – "споруди з 90-х років", які чомусь довелося будувати в 2023-2024 роках.

Мабуть, це якісь дуже невловимі будівлі. Ховалися 30 років, а потім раптом з'явилися саме тоді, коли потрібно було оформити землю.

Або це машина часу працює у зворотному напрямку: будуєш щось у 2023-му, але датуєш 90-ми. Технологія складна, але в Києві, схоже, давно освоїли.

Примітивні споруди за непримітивні гроші

Щоб "історичні об'єкти" виглядали переконливо, організатори схеми:

• Зводили примітивні споруди (навіщо старатися, якщо головне – папери?)
• Виготовляли технічні паспорти (головне – печатка)
• Реєстрували право власності (бюрократія завжди готова допомогти)

Примітивні – це ключове слово. Не "якісні". Не "функціональні". А саме примітивні. Бо головне – щоб на папері виглядало як нерухомість.

Приблизно як у дитинстві будували хатинку з картону, писали на ній "Палац" і вважали, що тепер це палац.

Тільки дитяча гра не коштує громаді 19,5 мільйонів гривень.

Чорна бухгалтерія: коли забув спалити записник

Найсмішніше (або найсумніше, залежно від точки зору): слідство знайшло чорну бухгалтерію витрат на самочинне будівництво.

Уявіть: ви проводите нелегальну схему, будуєте фіктивні споруди, підробляєте документи... і ведете облік витрат. У записнику. Який потім знаходять слідчі.

Це як пограбувати банк, а потім зберігати розписку "Отримав від банку $1 млн без дозволу".

Професіоналізм рівня "мої перші злочини".

Екс-заступник голови КМДА: коли посада відкриває можливості

Олександр Спасибко – не просто бізнесмен, який вирішив пограти в девелопмент. Це екс-заступник голови Київської міської державної адміністрації.

Іншими словами, людина, яка:

• Знала систему зсередини
• Розуміла, як працюють процедури
• Мала зв'язки в структурах влади
• Знала, кому зателефонувати для "прискорення питання"

І ось людина з таким резюме займається схемами з фіктивними спорудами та підставними особами.

Не тому що не знала, як легально. А тому що нелегально – швидше та вигідніше.

Роман Блюмін: загадковий партнер

Про Романа Блюміна відомо менше, але сам факт його участі як "спільника" Спасибка говорить про розподіл ролей:

Один знає систему зсередини (екс-чиновник). Інший, імовірно, забезпечує операційну частину (реєстрації, документи, будівництво).

Класичний тандем "мізки + руки" у світі корупційних схем.

19,5 мільйонів збитків: ціна "примітивних споруд"

Громада Києва, за оцінкою слідства, понесла збитки понад 19,5 мільйонів гривень.

Для контексту: це приблизно:

• 40 середніх квартир у спальних районах
• Капремонт 2-3 шкіл
• Річні зарплати 100+ вчителів
• Або просто земля в центрі столиці, яку вивели з комунальної власності через "споруди з 90-х"

І все це заради того, щоб двоє підприємців могли "законно" заволодіти привабливими ділянками через фіктивні об'єкти.

Дві ділянки, один сценарій

Спасибко та Блюмін працювали не над одним об'єктом. Дві земельні ділянки – це вже система, а не випадковість.

Перша спрацювала? Повторюємо на другій. Логічно, ефективно, раціонально.

Класичний підхід бізнес-процесів: якщо схема працює – масштабуй. Тільки зазвичай це стосується легального бізнесу, а не земельних афер.

"Фіктивні споруди з 90-х": київський земельний мем

Історія про "споруди з 90-х" давно стала мемом київського ринку нерухомості.

Схема працює просто:

1. Знаходиш привабливу ділянку комунальної землі
2. "Виявляєш" там якусь стару споруду (або будуєш нову, але датуєш старою)
3. Реєструєш об'єкт
4. Отримуєш землю під його "обслуговування"
5. Споруду можна знести, земля залишається

Чому це досі працює? Бо система дозволяє. Бо чиновники знають, але "не бачать". Бо покарання рідкісні.

Справа Спасибка та Блюміна – виняток, не правило.

Що далі: традиційний сценарій

Зазвичай такі справи розвиваються за знайомим сценарієм:

Етап 1: Гучні підозри (ми тут → зараз)

Етап 2: Медійний резонанс (1-2 тижні)

Етап 3: Справа йде в суд (роками)

Етап 4: Один із варіантів:

• Угода зі слідством
• Виправдання через "процесуальні порушення"
• Умовний термін
• Рідко – реальний вирок

Етап 5: Земля залишається в приватних руках (бо не встигли повернути)

Песимістично? Реалістично.

Чому це важливо: не про двох чоловіків, а про систему

Ця історія важлива не тому що Спасибко і Блюмін – особливо геніальні злочинці (чорна бухгалтерія говорить про протилежне).

Вона важлива тому що демонструє системність проблеми.

Екс-заступник голови КМДА не винайшов нову схему. Він використав стару, перевірену, що працює роками. Схему, яку знають усі в галузі. Схему, проти якої система не виробила імунітету.

І поки земельні процедури дозволяють "знаходити" споруди з 90-х у 2023 році – такі історії повторюватимуться.

Висновок: примітивні споруди, складні наслідки

Два підприємці намагалися привласнити столичну землю через фіктивні будівлі.

Схема провалилася не тому що система спрацювала, а тому що злочинці виявилися надто неакуратними: залишили чорну бухгалтерію, будували примітивні конструкції, не приховали сліди.

Питання залишається: скільки подібних схем спрацювали успішно, де організатори були обережнішими?

19,5 мільйонів збитків – це лише те, що зафіксоване в цій конкретній справі. Скільки ще земельних ділянок пішло з комунальної власності через "споруди з 90-х", "технічні приміщення" та інші паперові фікції?

Спасибко та Блюмін отримали підозри. Київська земля продовжує "знаходитись" приватними фірмами через креативні юридичні конструкції.

І поки це працює – історії про "примітивні споруди за непримітивні гроші" залишаться київською традицією.

За матеріалами правоохоронних органів