Будинок за 8 чи за 15 мільйонів? Апеляція поділила майно судді Великої Палати ВС навпіл
Спочатку суддя Ольга Булейко була готова викупити частку колишнього чоловіка за 4 млн грн. Коли домовленість зірвалася, вона зажадала весь маєток собі як особисту власність. Київський апеляційний суд у цьому відмовив — і залишив будинок та дві ділянки поділеними навпіл.
Майновий спір колишнього подружжя рідко потрапляє в поле уваги — але не тоді, коли однією зі сторін є суддя Великої Палати Верховного Суду. Київський апеляційний суд поставив крапку (принаймні на цій стадії) у конфлікті навколо заміського маєтку судді Ольги Булейко та її екс-чоловіка.
Що вирішив суд
Апеляційна інстанція залишила чинним поділ у пропорції 50/50 садового будинку площею майже 300 кв. м та двох земельних ділянок у селі Зазим’я Броварського району на Київщині. Тобто кожна зі сторін зберігає половину спірного майна.
Як змінювалася позиція судді
Спочатку сама Ольга Булейко визнавала майно спільним і хотіла залишити весь об’єкт собі — виплативши колишньому чоловіку 4,047 млн грн. Ця сума становила половину від оцінки нерухомості у 8,094 млн грн.
Проте, за даними судових матеріалів, експерт з боку чоловіка оцінив ту саму нерухомість значно дорожче — у 14,844 млн грн. За такою оцінкою половина, що належить чоловіку, коштувала б уже близько 7,42 млн грн. Різниця між двома оцінками — майже 6,8 млн грн, і саме навколо реальної ціни активу, судячи з усього, і загострився конфлікт.
Від «викупити частку» до «все моє»
Після того як домовленість про викуп зірвалася, позиція судді змінилася: вона почала вимагати визнати весь маєток її особистою власністю. Колишній чоловік, своєю чергою, наполягав на збільшенні своєї частки.
Апеляційний суд оцінив поведінку обох сторін критично, назвавши їхні позиції непослідовними й суперечливими. За висновком суду, спір виглядає як боротьба не лише за юридичний режим майна (спільне чи особисте), а й за контроль над неподільним активом та за його реальну ринкову ціну.
Чому це важливо
Історія показова відразу з кількох причин. По-перше, ідеться про суддю найвищої судової інстанції — Великої Палати ВС, — а отже, до її дій у майнових питаннях застосовується підвищений стандарт уваги. По-друге, разюча різниця в оцінках одного й того самого будинку (8 млн проти майже 15 млн грн) ілюструє, наскільки «гнучкою» буває експертна вартість нерухомості в подібних спорах. По-третє, сама траєкторія вимог — від готовності виплатити половину до претензії на все майно — стала для суду підставою назвати позицію непослідовною.
Наведені відомості ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Рішення апеляційної інстанції може бути оскаржене в касаційному порядку.
