«Чорна каса» Верховного Суду: як $2,7 мільйони змінили вирок і хто за це відповідатиме

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розширили коло підозрюваних у найгучнішій судовій корупційній справі в новітній історії України. Підозри отримали четверо суддів Верховного Суду — троє чинних і один колишній. Усі вони, за версією слідства, входили до складу Великої Палати ВС і проголосували «правильно» — в інтересах мільярдера Костянтина Жеваго — за частину від двох з половиною мільйонів доларів повідомляє видання ZN.UA. Ранком 19 травня детективи провели обшуки за місцями роботи, проживання та в транспортних засобах підозрюваних. У деяких із них гроші знаходили ще під час перших обшуків — у 2023-му.

Четверо підозрюваних: хто вони

Жанна Єленіна

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. На цю посаду вперше призначена в травні 2019 року, переобрана у 2022-му. До того протягом дев'яти років — з 2010 по 2019-й — працювала у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Єленіна входила до колегії 18 суддів Великої Палати, які 19 квітня 2023 року розглядали справу щодо акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату і ухвалили рішення на користь Жеваго. Саме за це рішення, на переконання слідства, судді і отримали свою частину від хабаря. Під час обшуків у неї гроші було знайдено — це підтверджують антикорупційні органи.

Ірина Григор'єва

Суддя того самого Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду — на цій посаді з 2017 року. Для неї нинішня підозра не є першим зіткненням зі справою Князєва: ще у 2023 році, невдовзі після арешту ексголови ВС, у Григор'євої вже проводилися обшуки. Гроші знайшли і в неї.

Те, що тоді підозру їй не оголосили, у НАБУ пояснювали браком достатньої доказової бази. За три роки розслідування ця база суттєво зміцніла.

Ігор Желєзний

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Призначений у 2019 році. На відміну від двох попередніх фігуранток, Желєзний раніше публічно у справі Князєва не фігурував.

Проте Громадська рада доброчесності ще до нинішнього скандалу фіксувала питання до судді: причетність до ухвалення рішень із ознаками неправомірності та наявність майна, походження якого викликало сумніви. Тепер ці сумніви набули процесуального оформлення.

Олександр Прокопенко

Єдиний із чотирьох, хто на момент оголошення підозри вже не є діючим суддею. Прокопенко служив у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду і йшов у відставку поступово: спочатку — більш ніж через рік після затримання Князєва, у вересні 2024 року — подав заяву, а офіційно звільнений був того ж року. До відставки колеги двічі обирали його до складу Великої Палати ВС.

Прокопенко виявився центральною фігурою скандалу всередині скандалу. За інформацією адвокатки Тетяни Козаченко, за кілька днів до вручення підозри — тобто коли він уже мав підстави передбачати розвиток подій — суддя переоформив на свого сина Богдана квартиру та паркомісце в Києві. Вартість майна оцінюється приблизно в 1,6 мільйона гривень.

Скандал отримав додаткове обертання: Богдан Прокопенко є детективом НАБУ. Бюро поспішило підкреслити, що він не входив до складу слідчої групи у цій справі й не мав доступу до матеріалів провадження. Проте сам факт того, що підозрюваний у корупції суддя є батьком детектива антикорупційного органу, який його розслідує, — хай і формально не причетного — виглядає щонайменше вражаюче.

Директор НАБУ Семен Кривонос у день оголошення підозри підписав рішення про арешт переоформленої нерухомості. Відповідне клопотання також направлено до суду. Паралельно в Бюро розпочато службове розслідування щодо обставин переоформлення майна.

Схема: як купувалося рішення

Щоб зрозуміти, за що саме судді отримали гроші, треба повернутися на двадцять з гаком років назад.

У 2002 році Костянтин Жеваго — один із найбагатших людей України, власник фінансово-промислової групи «Фінанси та кредит» — придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній-акціонерів. Угода відбулася, гроші сплачені, підприємство перейшло під контроль бізнесмена.

Минуло майже двадцять років. На початку 2020-х колишні акціонери звернулися до суду з позовом про визнання того договору купівлі-продажу недійсним. Судовий процес пройшов дві інстанції з протилежними результатами: суд першої інстанції відмовив позивачам, але у 2022 році апеляційна інстанція скасувала це рішення і визнала договір недійсним — фактично відкривши колишнім акціонерам шлях до повернення акцій.

Для Жеваго це означало реальну загрозу втрати значного пакета в одному з найбільших гірничодобувних підприємств країни. І він, за версією слідства, вирішив питання інакше — не у залі суду, а в кулуарах.

Протягом березня–квітня 2023 року бізнесмен через посередників передав $2,7 млн. 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь власника «Фінансів та кредиту». Договір залишився в силі. Акції — при Жеваго.

Уже у травні $1,8 млн із загальної суми розділили між головою суду та суддями, які голосували за потрібне рішення.

Всеволод Князєв: організатор схеми

Центральна фігура всієї справи — Всеволод Князєв, який очолював Верховний Суд до свого гучного арешту у травні 2023 року.

За версією слідства, Князєв не просто брав хабарі — він вибудував систему. Структура була триланковою: нотаріус Кирило Горбуров шукав потенційних клієнтів — людей і компанії, яким потрібне певне судове рішення; Князєв погоджував конкретні справи, визначав розміри й порядок розподілу хабарів, особисто отримував готівку і передавав її суддям.

Детективи НАБУ зафіксували момент отримання Князєвим чергового траншу у травні 2023 року — і затримали його на місці. Сума, що фігурувала при затриманні, скламла $2,7 млн.

Горбуров, який фігурує у матеріалах справи під псевдонімом «Кравченко», підозри досі не отримав. Захист Князєва стверджує, що нотаріус діяв як агент НАБУ і фактично провокував злочин в інтересах бюро. Прокуратура ці твердження заперечує, зазначаючи, що Горбуров і Князєв знали один одного близько 20 років — ще з часів, коли майбутній голова ВС очолював Миколаївський окружний адміністративний суд.

Подальша доля Князєва розгорталася поступово. У лютому 2024 року Вища рада правосуддя відсторонила його від здійснення правосуддя у зв'язку з кримінальним переслідуванням. У серпні того ж року ВРП звільнила його з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Нині справа щодо Князєва розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Чому підозри оголосили лише зараз

Одне з ключових питань, яке закономірно виникає: чому після затримання Князєва у травні 2023 року підозри іншим суддям так і не були оголошені аж до травня 2026-го — тобто три роки потому?

У НАБУ відповідали чесно: бракувало доказів. Те, що гроші знаходили під час обшуків у тих чи інших суддів, ще не означало автоматичного доведення причинно-наслідкового зв'язку між цими коштами і конкретним голосуванням. Корупційне провадження вимагає значно більшого. Очевидно, що за три роки слідства ця доказова база була сформована.

Інші фігуранти: підозр немає, але тінь залишається

Паралельно з чотирма новими підозрюваними у публічному просторі фігурують імена ще кількох колишніх суддів ВС, яких пов'язують зі справою: Сергій Стороженко (колишній суддя Касаційного кримінального суду ВС), Лариса Мороз та Олександр Золотніков (обидва — колишні судді Касаційного адміністративного суду ВС) і Тетяна Матієк (колишня суддя Касаційного кримінального суду ВС). Усі вони подали у відставку в травні 2023 року — майже одразу після арешту Князєва.

Офіційних підозр жодному з них досі не оголошено. Однак те, що відставки сталися настільки синхронно і саме в той момент, коли справа набула публічного розголосу, залишає питання відкритими.