Чотири аптечні мережі повернули 214 млн грн після викриття схеми з "щурячими" патентами

Чотири українські аптечні мережі відшкодували державному бюджету 214 млн грн несплаченого податку на прибуток і ще 30 млн грн перерахували на потреби Збройних сил України. Так, принаймні для цих чотирьох, завершується одна з найабсурдніших податкових історій воєнного часу. Упродовж 2022-2025 років аптеки заплатили понад 2 млрд грн роялті за право знищувати щурів ультразвуком. Тобто за інструкції, яких ніхто не виконував, і за технологію, яка, за висновком слідства, не мала жодної реальної цінності.

Уявіть собі аптеку, яка рік за роком сумлінно платить мільйони за ліцензію на ультразвукову дератизацію. Не за отруту, не за пастки, не за виклик санстанції, а саме за право користуватися патентом. Після таких інвестицій українські аптеки мали б стати найстерильнішими приміщеннями Європи, куди жоден гризун не наважиться навіть зазирнути. Але шукати щурів у цій історії марно. Їх, як і самої дезінфекції, тут ніколи не було.

Механізм, за версією слідства, виглядав так. У 2021 році в Україні створили представництва іноземних компаній, і на них зареєстрували патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Далі аптечні мережі укладали з цими представництвами ліцензійні договори і перераховували роялті нібито за користування інструкціями з дезінфекції та дератизації. Ці платежі аптеки записували у власні витрати. Отже, прибуток штучно зменшувався, а разом з ним зменшувався і податок, який мав іти до бюджету за ставкою 18%.

Але найголовніше відбувалося далі. Гроші, які аптеки "заплатили за патенти", за даними слідства, розходилися рахунками фіктивних компаній, там перетворювалися на готівку і поверталися назад. Частина діставалася власникам аптечних мереж, частина організатору схеми. Тобто мережі платили самі собі, а держава оплачувала цю операцію недоотриманим податком.

Цікаво, що саме являв собою "винахід", за який рахунок ішов на мільярди. Як з'ясував Телеграф, суть запатентованої методики зводилася до того, щоб прибрати приміщення перед дезінфекцією і розвести 30-70 мл засобу на літр води. Звідси й іронічна формула журналістів: помити підлогу, виявляється, теж може бути патентом. За підрахунками видання, з 3 січня 2023 року по 6 грудня 2024 року на рахунки представництва надійшло 2 007 307 402 грн від 183 підприємств. Призначення платежів при цьому змінювалися: то "роялті", то "використання комп'ютерної програми", то "корисна модель", то "послуги з дезінфекції приміщення".

Ще промовистіша деталь стосується самого представництва. Через нього пройшли мільярди, а чистий прибуток, за даними YouControl, на які посилався Телеграф, склав 344 тис. грн у 2023 році і 360 тис. грн у 2024-му. Решта, за матеріалами справи, розійшлася на рахунки 101 компанії, 26 з яких уже фігурують в інших кримінальних провадженнях. Класична транзитна труба, яка лише вдавала з себе власника інтелектуальної власності. Після викриття, до речі, патенти встигли переоформити на іншу фірму.

Схему публічно викрили наприкінці січня 2026 року. Тоді генпрокурор Руслан Кравченко повідомив, що до неї залучили близько 10 аптечних мереж, які об'єднують 183 підприємства по всій країні, і назвав механізм "простим і цинічним". Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомили про підозру у службовому підробленні, і вони дали викривальні покази. Організатору оголосили підозру у службовому підробленні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і нині він перебуває в міжнародному розшуку. Прокуратура його не називала, але Телеграф, посилаючись на матеріали справи, назвав ім'я ймовірного організатора: Павло Ситенко. Досудове розслідування щодо директора представництва вже завершене, сторона захисту знайомиться з матеріалами.

Серед мереж, які могли бути задіяні у схемі, Телеграф ще в лютому називав "АНЦ", "Подорожник", "Фармацію" та інші відомі бренди. Видання також писало, що за версією слідства частина виведених коштів ішла на незаконне заохочення посадовців медичних закладів. Які саме чотири мережі тепер розрахувалися з бюджетом, прокуратура не уточнює.

А тепер про фінал. Після того як чотири мережі повністю відшкодували податок і зробили внесок на армію, прокурори скерували до суду клопотання про звільнення причетних осіб від кримінальної відповідальності за частиною 4 статті 212 Кримінального кодексу. Закон таке дозволяє: сплатив усе, що недоплатив, і справа закривається. Отже, за 2 млрд грн, проведених через "щурячі" патенти, чотири мережі віддали 244 млн грн разом із донатом і, якщо суд погодиться, вийдуть з історії без вироку.

Проста арифметика ставить ще одне питання. 18% від 2 млрд грн роялті дають близько 360 млн грн податку, який мав би надійти до бюджету з усієї схеми. Чотири мережі повернули 214 млн. У січні прокуратура говорила про десяток мереж. Де решта, і чи дійде до них черга так само швидко, як до готівки, що поверталася власникам?

Ця історія розгортається на ринку, де й без того вистачає запитань. У жовтні 2025 року Антимонопольний комітет почав розгляд справи проти п'яти найбільших аптечних груп, які разом контролюють 64% роздрібного товарообігу ліків. Підозра стосується узгоджених дій з обмеження продажів препаратів трьох національних виробників. А нардеп Сергій Кузьміних оцінював, що лише у 2024 році українці через так звані маркетингові платежі переплатили аптечним мережам близько 30 млрд грн.

Найбільш показове в цій справі навіть не ультразвук і не щури. Під підозрою залишаються директор, бухгалтер і організатор у розшуку, тобто ті, хто підписував акти й пропускав гроші через рахунки. А з боку аптек, до власників яких, за версією слідства, поверталася готівка, історія закінчується квитанцією. Мережі заплатили податок, який мали заплатити з самого початку, додали 30 млн на ЗСУ і тепер чекають, поки суд звільнить їхніх людей від відповідальності.