Дмитро Наталуха провів пресконференцію на "Індарі" після повернення заводу державі
Голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха 30 жовтня зібрав журналістів безпосередньо на території ПрАТ "Індар" у Києві, пише Femida. Минуло лише два дні відтоді, як держава повернула собі управління єдиним в Україні виробником інсуліну повного циклу. Тож розмова вийшла про три речі: як відбувалася зміна влади на заводі, що нова команда встигла там знайти і якою буде доля підприємства далі.
Разом із паном Наталухою на запитання преси відповідали ще троє учасників цієї історії. Це новий керівник заводу Ігор Матюнін, голова наглядової ради Олеся Малявка, а також Ірина Скалецька, адвокат пана Матюніна і керівник АО "ЮФ "Верум".
Ситуація, яку описали на пресконференції, виглядає парадоксально. Державі належить понад 70% акцій "Індару", тобто вона є безумовним мажоритарним власником. Проте роками цей власник не мав жодного реального впливу на власний завод. Тепер, як пояснив голова Фонду, перед новою командою стоять три першочергові завдання: стабілізувати виробництво, провести аудит і заново оцінити актив, перш ніж ухвалювати будь-які рішення щодо державного пакета.
Як змінювали керівництво
Вирішальні події припали на останній тиждень жовтня. 26 жовтня наглядова рада "Індару" вперше зібралася в оновленому складі. Уже наступного дня, 27 жовтня, вона призначила нового керівника підприємства. Ним став пан Матюнін, який нині виконує обов'язки голови правління.
Увечері 28 жовтня на завод приїхала ціла делегація: пан Наталуха, новий керівник, члени наглядової ради і правоохоронці. За даними Фонду, на той момент із заводських серверів уже зникли 27 жорстких дисків. Знайшли їх не одразу. Диски лежали в картонній коробці в багажнику службового автомобіля, а саму машину поставили у внутрішньому дворі, саме в тому місці, куди не дістають камери відеоспостереження.
Цінність цих носіїв голова Фонду пояснив просто. На них зберігалися бухгалтерські та фінансові дані, інформація про укладені договори та інші відомості, з яких можна відновити картину того, що відбувалося на підприємстві в останні роки. Працівники, за словами пана Наталухи, розповіли, що розпорядження зняти диски і сховати їх в автомобілі віддало попереднє керівництво.
Ще один епізод тієї ночі стосувався колишньої директорки Любові Вишневської. Як розповів голова Фонду, вона намагалася винести з будівлі пакет паперів і пояснила, що це медична документація її батька. Однак коли правоохоронці попросили показати ці папери, з'ясувалося інше: це були судові матеріали щодо підсанкційного та арештованого майна. Документи повернули до кабінету, звідки їх намагалися винести, і тепер ними займається юридичний департамент заводу.
Пані Скалецька доповнила цю розповідь процесуальними деталями. За її словами, все, що сталося 28 жовтня, зафіксувала слідчо-оперативна група. Приміщення оглянули й опечатали, а ключі передали новому керівникові. Адвокат наголосила, що колишнє керівництво відмовилося від цивілізованої передачі повноважень і залишило робочі місця лише тоді, коли цього вимагав голова ФДМУ. Заяви до правоохоронних органів подали двічі: від імені пана Матюніна особисто і від імені самого товариства.
Втім, остаточної правової оцінки поки немає. Пан Наталуха прямо сказав, що всі обставини ще мають встановити правоохоронці. Станом на 30 жовтня пані Вишневська публічно на ці звинувачення не відповіла.
Перший епізод, який перевіряють
Говорячи про результати перших днів, голова Фонду навів один конкретний приклад. Приватна компанія, яка була контрагентом заводу, заборгувала "Індару" понад 72 млн грн. З цієї суми майже 69 млн становить безвідсоткова фінансова допомога: завод її надав, а назад так і не отримав.
Цікаво, що на цьому історія не закінчується. За словами пана Наталухи, серед документів, які вдалося знайти, є матеріали про підготовку цієї компанії до банкрутства. А ще раніше, під час попереднього аудиту Фонду, з'явилися відомості про родинні зв'язки між керівництвом цієї фірми та одним із посадовців колишнього менеджменту заводу.
Механізм голова Фонду пояснив так. Завод видавав приватним компаніям поворотну фінансову допомогу. У цих компаній накопичувався борг перед підприємством. Згодом вони банкрутували, і гроші так і не поверталися. Назву контрагента пан Наталуха не розкрив і окремо застеріг, що йдеться про попередню інформацію.
"Це лише один епізод, який зараз опрацьовується і фактаж якого встановлюється", - підкреслив голова Фонду.
Як держава втратила свій завод
Пан Наталуха визнав: у певний момент держава фактично втратила контроль над підприємством, хоча й залишалася його мажоритарним акціонером. Фонд не міг впливати на загальні збори акціонерів, не міг сформувати наглядову раду і не мав змоги контролювати керівництво. Причиною такого стану голова ФДМУ назвав цілу низку юридичних і судових рішень.
Попередня версія Фонду звучить так: колишня керівниця разом з іншими особами і за сприяння інших акціонерів зробила все, щоб відсторонити державу від управління. Пані Вишневська керувала "Індаром" з 2012 року, і за весь цей час керівництво на заводі жодного разу не змінювалося.
Пані Малявка пояснила, як це працювало на практиці. Попереднє керівництво роками блокувало і засідання наглядової ради, і загальні збори, вдаючись до різних юридичних прийомів. Коли контракт директорки закінчився, його дію, за словами голови наглядової ради, продовжили через рішення суду. Назву цього суду пані Малявка не озвучила, зауваживши лише, що його "всі знають в Україні".
Журналісти запитали очевидне: що ж змінилося саме цього року, якщо суди лишилися ті самі? Відповідь пані Малявки була короткою. У 2026 році змінилося керівництво Фонду. "У деяких питаннях потрібна ще політична воля", - сказала вона. За її словами, Фонд і раніше мав доступ до частини документів, але рішення з якихось причин не ухвалювалися.
Пан Наталуха своєю чергою звернув увагу на судову практику. Рішення у справах "Індару", за його словами, вкрай рідко ухвалювалися на користь держави. Голова Фонду уточнив, що суд не зобов'язаний захищати саме державу, але зміст цих рішень був спірним. У цьому Фонд, за його словами, переконався, зокрема, і в касаційній інстанції.
Нову наглядову раду, як розповіла пані Малявка, обрали на загальних зборах, де Фонду належить понад 70% голосів. До її складу увійшли три незалежних члени, один представник Фонду держмайна та один представник міноритарного акціонера, юридичної особи, якій належить майже 30% акцій.
Обрали раду ще на початку літа, але приступити до роботи вона тоді не змогла. Перше засідання, заплановане на червень, заблокували судові позови. Суд першої інстанції заборонив раді призначати керівництво. Як пояснила пані Скалецька, згодом цю заборону скасував апеляційний суд, і лише після цього реєстратор вніс дані про нового керівника до Єдиного державного реєстру.
Чому монополіст має лише 5% ринку
Одне із запитань на пресконференції стосувалося очевидної суперечності. "Індар" часто називають монополістом, але його частка ринку становить лише 5%. Як таке можливо? Пан Наталуха пояснив: "Індар" є єдиною компанією з державною часткою, яка виробляє інсулін повного циклу, тобто від субстанції до готових ліків. А 5% - це його частка на всьому ринку, з урахуванням імпортних препаратів.
Колись, за словами голови Фонду, ця частка сягала близько 70%. Пан Наталуха зізнався, що не є фахівцем у фармацевтиці, але запропонував власну логіку. Падіння частки ринку зазвичай пояснюється або якістю продукції, або діями конкурентів, які не допускають виробника на ринок. Рішень Антимонопольного комітету про недобросовісну поведінку конкурентів щодо "Індару" немає. Отже, на думку голови Фонду, відповідь, найімовірніше, слід шукати саме в якості. Виправити ситуацію, вважає він, можна через модернізацію виробництва або оптимізацію процесів.
Новий керівник заводу говорив про це стриманіше. Пан Матюнін розповів, що за два дні роботи встиг поспілкуватися з людьми і проблем з якістю наразі не бачить. Водночас він погодився, що покращувати якість, безумовно, будуть.
Що чекає на виробництво і пацієнтів
Найближчим часом головне завдання, за словами пана Наталухи, полягає в повній стабілізації виробничих циклів. Голова Фонду наголосив, що важливо не допустити саботажу, зупинки заводу або погіршення умов праці.
"Наша задача якраз, щоб пацієнти взагалі не відчули факт зміни керівництва на підприємстві", - сказав він.
Пан Матюнін запевнив журналістів, що завод працює в штатному режимі. "Функціонує, функціонує і буде функціонувати", - сказав він. Своїми пріоритетами новий керівник назвав збереження обсягів виробництва, дотримання якості та збереження трудового колективу, а це близько 350 людей. "Ніяких кадрових змін не планується", - підкреслив пан Матюнін.
За його словами, найбільше працівники боялися одного: чи продовжить підприємство роботу після зміни керівництва. Заборгованості із зарплати зараз немає. Проте пан Матюнін чесно визнав, що зарплати на заводі не найвищі на ринку, тому умови й оплату праці доведеться переглянути. Обладнання він назвав робочим. Детальніші дані про обсяги виробництва, контракти та експорт новий керівник пообіцяв оприлюднити згодом, коли завершиться звірка всіх поставок.
Аудит, переоцінка і майбутній продаж
Тепер на заводі стартує комплексний фінансовий і управлінський аудит. Як пояснив пан Наталуха, він має виявити ризики й аномалії та показати, в якому реальному стані перебуває підприємство.
Раніше Фонд оцінював державну частку "Індару" в 24 млн доларів. Ця оцінка, за словами голови ФДМУ, буде переглянута з урахуванням нинішнього стану активу. Стратегічні рішення щодо державного пакета ухвалюватимуть спільно з урядом, парламентом та Офісом президента. На запитання про приватні 30% акцій пан Наталуха відповів одним реченням: "Якщо це законні 30%, вони залишаться у власності приватного власника".
Голова Фонду також згадав свої розмови на Конференції з відновлення України в Гданську, яка відбулася влітку. Там він спілкувався з представниками кількох міжнародних фармацевтичних компаній. Усі вони, за його словами, знали про "Індар" і свідомо його оминали через ситуацію з керівництвом і юридичні блокування. "Всі вони знають, що сюди не варто наближатися на гарматний постріл", - переказав пан Наталуха. Після 28 жовтня, каже він, інтерес до заводу з боку українських і міжнародних фармацевтичних компаній помітно зріс. Конкретних переговорів поки немає, бо Фонд ще не може оцінити стан підприємства.
Наглядова рада найближчим часом має затвердити план роботи на 2026 рік. Пані Малявка пояснила, що статут підприємства не переглядався з 2018 року і не відповідає чинному законодавству. Крім того, питання призначень і винагород на заводі роками вирішувалися "в ручному режимі" керівником. Привести внутрішні документи у відповідність до закону рада розраховує до кінця 2026 року.
Юридична боротьба при цьому триває. За словами пана Наталухи, попереднє керівництво вже готує новий позов до господарського суду. "Ми готові до того, що кожен крок буде оскаржуватися", - сказала пані Малявка. Пані Скалецька висловилася образно: отримане судове рішення поставило всі крапки над і, але ці крапки, за її словами, ще можуть перетворитися на три крапки в цій історії.
Перемога для держави
Одне з запитань журналістів стосувалося оцінки того, що сталося: чи вважає пан Наталуха повернення "Індару" великою перемогою на своїй посаді. Голова Фонду відповів, що це, безумовно, резонансна подія, і таку оцінку дає не лише він. Фонд, нагадав пан Наталуха, і раніше намагався відновити контроль над цим підприємством, але саме ця спроба стала першою вдалою.
Водночас голова ФДМУ не хоче, щоб "Індар" сприймали як поодинокий випадок. За його словами, Фонд дедалі частіше стикається з неприємною тенденцією. Він діє в межах закону, ініціює заміну керівника, до якого є питання щодо недобросовісної діяльності або перешкоджання роботі Фонду, і саме тоді починається протидія. Причому це відбувається в різних областях і в різних галузях. А потім, зауважив пан Наталуха, суспільство дискутує про те, що держава нібито неефективний власник. "Справа, напевно, не в державі", - сказав він. Дуже часто трудовий колектив виходить і заявляє "оцей директор або ніякий", хоча повну відповідальність за підприємство несе саме Фонд.
"Для нас це дуже важливо і показово, що держава здатна захистити свої інтереси, здатна виконувати контроль над стратегічним підприємством", - наголосив голова Фонду. Він додав, що сподівається довести ще одне: держава здатна відновити ефективне виробництво і зробити з "Індару" справжнього конкурентоздатного гравця на ринку.
Пані Скалецька, адвокат пана Матюніна, відповіла на це запитання з юридичного погляду. На її думку, нинішня ситуація на підприємстві ще раз підтвердила, що Україна є правовою державою і контроль над будь-яким державним підприємством можна повернути законним шляхом.
Отже, головне вже відбулося. Завод, який десять років належав державі лише формально, знову перебуває під її управлінням, а люди, які щодня залежать від його продукції, цієї зміни, як і обіцяла нова команда, не відчули. Залишається сподіватися, що для пана Наталухи "Індар" стане не останньою такою справою, і побажати йому успіху в наступних.
