Директори комунальних підприємств Дніпра отримують по мільйону на рік — поки їхні КП йдуть у мінус на мільярди
Комунальні підприємства Дніпра давно перетворилися не лише на систему міського господарства, а й на окрему фінансову екосистему з багатомільйонними зарплатами, кримінальними провадженнями, сумнівними тендерами та постійними скандалами навколо освоєння бюджетних коштів.
Один із найпоказовіших прикладів — КП «Теплоенерго». За підсумками 2025 року директор підприємства Андрій Клименко отримав 1,865 мільйона гривень зарплати. До повномасштабної війни його дохід був ще вищим — 2,448 мільйона гривень. При цьому підприємство фігурує у розслідуванні міської прокуратури щодо виведення майже 247 мільйонів гривень із бюджету Дніпра у 2020–2022 роках через схему зі збільшенням статутного фонду та нецільовими витратами. Сам Клименко задекларував два Mercedes, куплені за цінами значно нижчими за ринкові: S500 1996 року він оцінив лише у 97,5 тисячі гривень.
Не гірше живе керівництво КП «Управління контролю за благоустроєм міста Дніпро». Директор Дмитро Кучерук у 2025 році отримав 1,192 мільйона гривень зарплати. Його дружина заробила ще близько 4 мільйонів гривень, включно з доходами від ФОП та продажу майна. Родина зберігає понад 150 тисяч євро готівкою, володіє кількома автомобілями, а у 2025 році придбала китайський електромобіль Xiaomi YU7 за 2,2 мільйона гривень. При цьому походження частини валютних накопичень Кучерука залишається незрозумілим: ще в першій декларації 2017 року у нього вже були десятки тисяч доларів готівкою — хоча всю кар'єру він працював у комунальних структурах.
КП «Дніпроводоканал» при виручці 1,7 мільярда гривень завершило 2025 рік зі збитком понад 1,148 мільярда гривень. Попри це, виконувач обов'язків директора Геннадій Дьомін отримав понад мільйон гривень зарплати, а його дружина-підприємець додатково заробила 342 тисячі гривень безпосередньо на самому КП. За останні роки підприємство стало фігурантом розслідувань щодо можливого розкрадання 12 мільйонів гривень та переплати 26 мільйонів за електроенергію. За два з половиною роки на посаді директора змінилося сім керівників.
КП «Дніпровський електротранспорт» також залишається збитковим: при доході 258 мільйонів гривень збиток склав 371 мільйон. Але директор Володимир Кобець продовжує отримувати близько 100 тисяч гривень на місяць з урахуванням зарплати та пенсії. У підприємства регулярно виникають питання щодо тендерів, де перемагають учасники з дорожчими пропозиціями.
Окрема історія — КП «Дніпровський метрополітен». Будівництво нових станцій метро фактично заморожено вже кілька років, однак підприємство продовжує витрачати десятки мільйонів на непрофільні витрати. У 2025 році метрополітен замовив юридичні послуги на 21 мільйон гривень — більш ніж у десять разів дорожче від капітального ремонту депо. На цьому тлі директор Андрій Овчаренко отримав майже 889 тисяч гривень зарплати.
Через КП «Організаційно-аналітична служба» слідство розслідує можливе розкрадання 42 мільйонів гривень бюджетних коштів на піар та медіапослуги. Колишній директор Андрій Коваленко у 2023 році отримав майже півмільйона гривень зарплати. Попри ліквідацію підприємства, на зарплату його керівника у 2025 році продовжували витрачати сотні тисяч гривень.
Ще показовіша історія — КП «Інформаційні системи». Слідство вважає, що через фіктивні договори тут могли вивести близько 98 мільйонів гривень. Фігурантами справи називають директора КП Катерину Смирну та її чоловіка Сергія Смирного, якого пов'язують із конвертаційним центром. Після 2021 року керівництво підприємства перестало публікувати декларації про доходи — хоча КП досі формально існує.
Навіть ритуальна сфера в Дніпрі супроводжується корупційними скандалами. У 2022 році СБУ розкрила схему поборів за виділення місць на кладовищах: замість офіційних 3500 гривень із людей брали від 10 до 50 тисяч. Оборот схеми, за даними слідства, сягав 7 мільйонів гривень на місяць. Новий директор КП «Міська ритуальна служба» Михайло Стребіж задекларував 100 тисяч доларів готівкою та понад 1,5 мільйона гривень доходу від служби у ЗСУ.
