Федлан Киличаслан зареєстрував бренд MeritKing на фірму з окупованої Голої Пристані
Федлан Киличаслан збудував міжнародну гральну мережу, яку зараз розслідують одразу в чотирьох країнах. Поки Туреччина оголошувала його в розшук через Інтерпол, а СБУ фіксувала схему з кол-центром у Львові, бізнесмен купував пентхаус у Варшаві і їздив кастомним Ferrari з іменними номерами. Історія, у якій кожен наступний епізод виглядає ще безсоромніше за попередній.
Почалося все, як не дивно, з України. До 2023 року Киличаслан контролював дві львівські компанії, ТОВ "ЕДВАЙС ХАУС ПЛЮС", раніше відоме як "НЬЮ ФЕДЕРЕР", і ТОВ "УЗМАН ТРЕЙДИНГ". Був у них і засновником, і директором одночасно, тобто жодних номіналів на цьому етапі ще не знадобилося.
За версією слідства в кримінальному провадженні №42021000000002489, яке веде ГУ СБУ в АР Крим, саме через "ЕДВАЙС ХАУС ПЛЮС" у Львові на вулиці Чорновола працював кол-центр. Схема була буденною до банальності: оператори переконували українців і турків вкладати гроші в азартні ігри, а після переказу коштів на рахунки або криптогаманці зв'язок просто обривався. Але далі починається те, що виводить справу за межі звичайного шахрайства. За матеріалами справи, частина доходів, зокрема комісії від російських платіжних систем, спрямовувалася на фінансування агресії Росії.
Голая Пристань як юридична адреса
У квітні 2022 року суд дозволив обшуки в офісі компанії. Реакція була блискавичною і показовою. Після виходу Киличаслана фірму переписали на Михайла Іванова, серійного засновника сотень компаній, за даними розслідувачів, на ньому числиться 348 різних фірм-оболонок. А юридичну адресу перенесли в окуповану Голу Пристань.
Вдумайтеся в цю деталь окремо. Компанію, яку підозрюють у фінансуванні російської агресії, формально прописали на окупованій території, тобто там, куди українські правоохоронці фізично не дістануться. І саме на цю компанію в жовтні 2023 року зареєстрували торгову марку MeritKing, той самий логотип, який фігурує на заборонених у Туреччині онлайн-казино. Разом із ним оформили і марку Euromatch.
Червона картка і арештовані криптоактиви
У листопаді 2025 року стамбульська прокуратура видала ордер на арешт Киличаслана за створення злочинної організації, організацію незаконної букмекерської діяльності та рекламу нелегальних платформ. 22 листопада Інтерпол оголосив червону картку. Турецький суд арештував його майно, рахунки, корпоративні права і криптоактиви. Причому це була вже не перша спроба: у 2023-му його затримували в межах операції проти відмивання доходів від нелегальних ставок, і, як бачимо, це його ніяк не зупинило.
До того ж MeritKing устиг побути спонсором "Галатасарая". Контракт скасували, коли з'ясувалося, чим саме займається спонсор.
Паралельно з турками працює Польща. Варшавська прокуратура розслідує відмивання коштів через структури Киличаслана, зокрема через компанію FAF Global, згодом перейменовану на Oliwka Covenant Technologies. Формально це ІТ-компанія. Фактично, за даними розслідувачів, вона займалася телемаркетингом заборонених сайтів MeritKing, MadridBet і KingRoyal без польської ліцензії. Пов'язана фірма придбала апартаменти площею 485 квадратних метрів у варшавському хмарочосі Złota 44 за 29,7 мільйона злотих.
Оце і є весь бізнес-план у стислому вигляді: кол-центр у Львові переконує людей віддати гроші, а гроші перетворюються на майже пів гектара скла і бетону в центрі Варшави.
Барселона, і причина зовсім інша
Взяли його зрештою не за ставки. 24 березня 2026 року Киличаслана заарештували в Барселоні за двома епізодами сексуального насильства. Паспорт вилучили, залишати країну заборонили. Туреччина офіційно запросила екстрадицію, і процес триває досі.
Розплутували цю мережу не поодинці. Європейський слід розкопало міжнародне об'єднання журналістів OCCRP спільно з польськими Frontstory.pl і TVN24, українською NGL.media та кіпрською CIReN. Українську частину, з кол-центром на Чорновола і перепискою фірми на номінала, підтверджують матеріали СБУ.
Схема, якщо звести все докупи, працювала до образливого просто. Українські ІТ-прокладки і кол-центри як виробництво. Реєстрація брендів на ці ж компанії як легалізація. Переписування на номіналів, коли приходять з обшуком. Перенесення адреси в окупований регіон, щоб слідство впиралося в лінію фронту. І люксове життя за кордоном як кінцевий продукт.
Зараз усі ці нитки одночасно тягнуть правоохоронці Туреччини, України, Польщі та Іспанії. Питання лише в тому, чи дійде хоч одна з них до вироку, чи знову впреться в чергового Михайла Іванова з трьома сотнями фірм на прізвищі.
