Фіктивний експорт зерна на 2,6 мільярда гривень
За результатами масштабного міжнародного розслідування митними органами України задокументовано схему незаконного експорту сільськогосподарської продукції, що реалізовувалася через фіктивну структуру в Угорщині. Загальна вартість товарів, що проходили за підробленими документами, перевищує 2,6 мільярда гривень.
Суть правопорушення
У ході перевірок встановлено, що у 2021–2022 роках низка українських підприємств здійснювала експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії, використовуючи реквізити угорської компанії Borko Trade Hungary Kft (м. Будапешт). Для митного оформлення подавалися завідомо підроблені зовнішньоекономічні контракти, інвойси та декларації.
Міжнародна взаємодія та викриття «фунта»
Ключовим етапом розслідування став запит Держмитслужби про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Чехії та Угорщини.
Слідством встановлено:
Номінальний власник угорської фірми, громадянин Чехії Jakub Bedrich, надав свідчення чеській митниці, що не мав жодного стосунку до господарської діяльності компанії. За його словами, у 2019 році він на прохання знайомого з України лише відкрив банківський рахунок, який був закритий ще на початку 2021 року — до початку більшості експортних операцій.
Жодних реальних фінансових розрахунків за товар не проводилося, а підписи на контрактах від імені іноземної сторони були сфальсифіковані.
Судові рішення та санкції
Суди різних інстанцій (зокрема у Миколаєві, Запоріжжі та Одесі) вже визнали низку керівників українських компаній-експортерів винними у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Згідно з рішеннями судів:
На правопорушників накладено штрафи у розмірі від 50% до 100% вартості товарів.
Через неможливість фізичної конфіскації продукції, яка вже була вивезена, постановлено стягнути її повну вартість до державного бюджету.
Загальна сума стягнень та штрафів обчислюється сотнями мільйонів гривень.
Мета схеми та виклики для слідства
Основними цілями таких операцій є неповернення валютної виручки в Україну, ухилення від сплати податків та створення підстав для незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.
Незважаючи на успішні кейси минулих років, актуальним залишається питання ефективності розслідувань аналогічних схем у період 2022–2025 років. Експерти наголошують, що системні зловживання, як-от нещодавно виявлений румунськими митниками експорт сої під виглядом шроту, потребують більш рішучих дій з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ) та інших правоохоронних органів для повернення мільярдів валютної виручки в економіку країни.
Контакти для преси:
Прес-служба Державної митної служби України / Регіональні управління митниці.
