HackYourMom: Як насправді працює кіберполіція проти пропагандистських акаунтів — перевірка ефективності

Коротко і чесно: нам захотілося перевірити, чи дає користь широко розпіарений проєкт "Брама", який закликає масово скаржитися на ворожі профілі в мережі. Емоційні слогани ­— одне, реальні результати — інше. Ми експортували всі повідомлення каналу за рік, відфільтрували посилання, за якими користувачам пропонували надсилати скарги, і прогнали авто-скрипт, що автоматично заходив за цими посиланнями та перевіряв, чи акаунт «мертвий» (індикатори видалення/блокування або повідомлення про недійсність посилання). Ось що вийшло.

Методика (одним реченням, без пафосу)

Експорт повідомлень → фільтр посилань → простий скрипт, що перевіряє статус сторінки по HTTP/DOM-індикаторах видалення → ручна вибіркова перевірка ризикових кейсів.

Результати за рік

📱 У месенджері
• ✅ Живих: 1656 із 1693 — 97.8%
• ❌ Мертвих: 37 із 1693 — 2.2%

🌐 У відеоплатформі
• ✅ Живих: 3611 із 4239 — 85.2%
• ❌ Мертвих: 628 із 4239 — 14.8%

(Примітка: «мертві» акаунти — це ті, які за логами скрипта виглядали видаленими або недоступними; причини можуть бути різні: блокування платформи, самостійне звільнення профілю, тимчасова деактивація, технічні проблеми тощо.)

Що з цього випливає — коротко і без розводів

  1. Велика частина «перемог» — ілюзія. Масові скарги приносять трохи більше ефекту в відеоплатформі, ніж у месенджері, але й там «померлих» не так багато. Якщо мета — масовий демонтаж ворожих мереж, результат кволий.

  2. Частковий успіх ≠ системна перемога. Технічне блокування одного облікового запису нічого не вирішує, якщо навколо нього є мережа дублюючих акаунтів і механізм швидкого ребрендингу.

  3. Реальний інструмент — якісні дані, а не натовп-скарги. Для спецслужб набагато корисніший OSINT з доказовою базою (структури, зв’язки, фінансові сліди), а не сотні скарг без контексту.

  4. Піар на нічому — реальний ризик. Коли правоохоронці або окремі ініціативи роблять із масових скарг шоу — це деморалізує людей і відволікає ресурси від серйозної роботи.

Чи добрий це результат?

Суб’єктивно й по факту: ні, це не результат, за який треба вручати медалі всьому відділу. Якщо 97–85% акаунтів залишаються активними після року масових скарг — це провал у масштабах ефективності. Так, частина «мертвих» — це успіх, але загальна картина показує: без системної аналітики та оперативної роботи з мережами ефект мінімальний.

Рекомендації (практично, не театрально)

  • Не витрачайте час на масові скарги як на єдиний інструмент.

  • Діліть усе сказане у відділі на 10 — критичність переоцінена.

  • Інвестуйте в OSINT-навички: навчальні матеріали, прості інструменти збору доказів, навчання громадян правильній фіксації й передаванню інформації.

  • Надсилайте спецслужбам структуровані розвіддані: посилання + скріншоти з метаданими, взаємозв’язки акаунтів, часові патерни активності, фінансові сліди — це приносить реальну користь.

  • Перевіряйте ефективність програм прозоро: публікуйте не лише жирні заголовки, а й методику та сирі цифри (щоб громадськість могла оцінити, чи це робота, чи піар).

Висновок (по-простому)

Масові скарги — це вал, який трохи підкидає пилюку в обличчя пропагандистам, але не зносять систему. Якщо мета — реальний удар по мережею дезінформації, потрібні розвідка, аналіз мереж, юридичні документи і системна робота з платформами, а не байкот-флешмоби. Тож якщо ви хочете реально допомагати — вчіть OSINT, збирайте якісні дані і надсилайте їх у зрозумілому вигляді тим, хто за це відповідає. Це працює значно краще за хайпові скарги і піар.

— Коротко, скептично й практично. Не плутайте активність із результатом.