HackYourMom: Як насправді працює кіберполіція проти пропагандистських акаунтів — перевірка ефективності
Коротко і чесно: нам захотілося перевірити, чи дає користь широко розпіарений проєкт "Брама", який закликає масово скаржитися на ворожі профілі в мережі. Емоційні слогани — одне, реальні результати — інше. Ми експортували всі повідомлення каналу за рік, відфільтрували посилання, за якими користувачам пропонували надсилати скарги, і прогнали авто-скрипт, що автоматично заходив за цими посиланнями та перевіряв, чи акаунт «мертвий» (індикатори видалення/блокування або повідомлення про недійсність посилання). Ось що вийшло.
Методика (одним реченням, без пафосу)
Експорт повідомлень → фільтр посилань → простий скрипт, що перевіряє статус сторінки по HTTP/DOM-індикаторах видалення → ручна вибіркова перевірка ризикових кейсів.
Результати за рік
📱 У месенджері
• ✅ Живих: 1656 із 1693 — 97.8%
• ❌ Мертвих: 37 із 1693 — 2.2%
🌐 У відеоплатформі
• ✅ Живих: 3611 із 4239 — 85.2%
• ❌ Мертвих: 628 із 4239 — 14.8%
(Примітка: «мертві» акаунти — це ті, які за логами скрипта виглядали видаленими або недоступними; причини можуть бути різні: блокування платформи, самостійне звільнення профілю, тимчасова деактивація, технічні проблеми тощо.)
Що з цього випливає — коротко і без розводів
Велика частина «перемог» — ілюзія. Масові скарги приносять трохи більше ефекту в відеоплатформі, ніж у месенджері, але й там «померлих» не так багато. Якщо мета — масовий демонтаж ворожих мереж, результат кволий.
Частковий успіх ≠ системна перемога. Технічне блокування одного облікового запису нічого не вирішує, якщо навколо нього є мережа дублюючих акаунтів і механізм швидкого ребрендингу.
Реальний інструмент — якісні дані, а не натовп-скарги. Для спецслужб набагато корисніший OSINT з доказовою базою (структури, зв’язки, фінансові сліди), а не сотні скарг без контексту.
Піар на нічому — реальний ризик. Коли правоохоронці або окремі ініціативи роблять із масових скарг шоу — це деморалізує людей і відволікає ресурси від серйозної роботи.
Чи добрий це результат?
Суб’єктивно й по факту: ні, це не результат, за який треба вручати медалі всьому відділу. Якщо 97–85% акаунтів залишаються активними після року масових скарг — це провал у масштабах ефективності. Так, частина «мертвих» — це успіх, але загальна картина показує: без системної аналітики та оперативної роботи з мережами ефект мінімальний.
Рекомендації (практично, не театрально)
Не витрачайте час на масові скарги як на єдиний інструмент.
Діліть усе сказане у відділі на 10 — критичність переоцінена.
Інвестуйте в OSINT-навички: навчальні матеріали, прості інструменти збору доказів, навчання громадян правильній фіксації й передаванню інформації.
Надсилайте спецслужбам структуровані розвіддані: посилання + скріншоти з метаданими, взаємозв’язки акаунтів, часові патерни активності, фінансові сліди — це приносить реальну користь.
Перевіряйте ефективність програм прозоро: публікуйте не лише жирні заголовки, а й методику та сирі цифри (щоб громадськість могла оцінити, чи це робота, чи піар).
Висновок (по-простому)
Масові скарги — це вал, який трохи підкидає пилюку в обличчя пропагандистам, але не зносять систему. Якщо мета — реальний удар по мережею дезінформації, потрібні розвідка, аналіз мереж, юридичні документи і системна робота з платформами, а не байкот-флешмоби. Тож якщо ви хочете реально допомагати — вчіть OSINT, збирайте якісні дані і надсилайте їх у зрозумілому вигляді тим, хто за це відповідає. Це працює значно краще за хайпові скарги і піар.
— Коротко, скептично й практично. Не плутайте активність із результатом.
