Газова реконкіста Фірташа: як олігарх через антикорупційний суд намагається повернути мільярди

Дмитро Фірташ розгорнув масштабну юридичну кампанію, намагаючись повернути контроль над газорозподільними активами АО Львівгаз та АО Закарпатгаз, які ще у 2023 році перейшли під управління структур Нафтогаз — і головним інструментом у цій боротьбі став Вищий антикорупційний суд, який змусив НАБУ розпочати розслідування, фактично легалізувавши спробу переглянути політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору.

Адвокати олігарха обрали стратегію нападу через НАБУ, заявивши про штучне доведення підприємств до банкрутства та виведення активів посадовцями АРМА, Чорноморнафтогазу та НАК Нафтогаз України. Головним козирем захисту стала цифра у 10 мільярдів гривень — саме на стільки, за їхнім твердженням, впала вартість активів після передачі державі. Хоча НАБУ спочатку відмовилося реєструвати провадження, ВАКС змусив детективів розпочати розслідування.

Паралельно з цим судовим демаршем спливають шокуючі деталі багаторічного функціонування газової імперії Фірташа, де фінансовим хабом виступав АТ Банк Альянс. Поки НБУ під керівництвом Андрія Пишного демонструє дивну лояльність, структури ТОВ Регіональна газова компанія та ТОВ ЙЕ Енергія роками викачували мільярди через безтоварні операції.

Схема була примітивно зухвалою: облгази платили за паливо наперед, але реальні обсяги газу існували лише на папері. Тільки за 2021 рік держава втратила понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки Вінницягазу, Львівгазу та Дніпропетровськгазу. Додатково бюджет недоотримав півтора мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, що блокували плату за користування державними мережами.

Навіть після арешту активів менеджмент Дмитра Фірташа примудрявся зберігати вплив на процеси, користуючись імунітетом, який роками забезпечували окремі посадовці Офісу Генпрокурора та правоохоронці Дніпропетровщини. Чи вдасться олігарху через ВАКС легітимізувати свої претензії та чи отримають нарешті належну оцінку ці дії — покаже лише принциповість слідства, на яку автори продовжують тиснути через повторні скарги та публічний контроль.